3.6. Прогнозування готівкового обігу
3.6. Прогнозування готівкового обігу
Національний банк України як емісійний центр країни прогнозує готівковий обіг з метою повного і своєчасного забезпечення потреб економіки в готівкових коштах. Ураховуючи безперервний рух готівки через каси комерційних банків, прогнозування готівкового обігу здійснюється шляхом складання прогнозів касових оборотів банків. Прогнози по регіонах складаються територіальними управліннями Національного банку, а в цілому по країні — Департаментом готівково-грошового обігу НБУ. На підставі прогнозу касових оборотів банків у цілому по країні Департамент визначає обсяг замовлення Банкнотно-монетному двору на виробництво банкнот і монет.
У прогнозі розрахунку касових оборотів банків визначаються джерела і розміри надходження готівки до кас банків, цільове спрямування і сума видач грошей з цих кас в обіг, а також обсяг випуску готівки або вилучення її з обігу. Прогнозний розрахунок складається у формі балансу оборотів готівки усіма установами НБУ за єдиною схемою.
Основою для складання прогнозу касових оборотів є прогнозні та звітні показники економічного і соціального розвитку країни, у тому числі балансу грошових доходів і видатків населення, та державного бюджету. До таких показників відносять обсяги роздрібного товарообороту і платних послуг, фонд оплати праці, видатки на виплату пенсій і допомоги та ін. Вони служать базою, початковою економічною інформацією для прогнозування касових оборотів банків.
Територіальні управління Національного банку для складання прогнозів касових оборотів отримують від державних, обласних органів виконавчої влади та від органів статистики звітні та прогнозні дані в територіальному розрізі. Це дані про:
загальний обсяг роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства;
доходи населення;
фонд оплати праці;
обсяг вироблених та реалізованих послуг;
обсяг виплати пенсій, допомоги тощо.
Крім того, для обґрунтування прогнозних розрахунків касових оборотів установи НБУ враховують тенденції, що характерні для готівкового обігу, швидкість повернення готівки в каси банків, звітність банків про фактичні касові обороти за минулі періоди тощо.
Прогнози касових оборотів складаються установами НБУ на кожний квартал з розподілом їх показників за місяцями. При цьому враховуються особливості окремих місяців у розгортанні торгівлі (наприклад, наявність і вплив святкових днів), кількість днів у кожному місяці, сезонність роботи деяких підприємств і організацій, строки сплати податків населенням, час масових
відпусток тощо. Згідно з Програмою удосконалення організації
готівкового обігу, розробленою Департаментом готівково-грошового обігу на 2003—2005 рр., передбачається перехід від квартального прогнозування касових оборотів до прогнозування на короткостроковий (рік) та середньостроковий (2—5 років) пе-
ріоди.
Найбільшу частку у надходженнях готівки до кас банків становить торговельна виручка та виручка від усіх видів платних послуг. Так, у 2003 р. вона становила 60 % надходжень готівки до кас банків[1].
Розраховуючи суму надходжень до кас банків торговельної виручки, установи НБУ беруть за основу прогнозні та фактичні дані обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, а також фактичні дані щодо надходження торговельної виручки готівкою в каси банків. Сума надходжень торговельної виручки в каси банків готівкою коригується на різницю в сумах перехідної виручки на початок і кінець кварталу.
У видатковій частині прогнозного розрахунку касових оборотів банків значне місце належить статті «Видача на виплати, пов’язані з оплатою праці». У розрахунках цієї статті установи НБУ беруть за основу загальний фонд оплати праці відповідно в регіоні або в країні. З цього фонду виключаються: безготівкові утримання із заробітної плати (прибуткового податку з громадян, внесків у Пенсійний фонд України, профспілкових внесків тощо): перерахування заробітної плати на рахунки за вкладами в банках. До визначеної в результаті такого розрахунку суми додають повернені до банків суми депонованої заробітної плати (не виплаченої в установлений строк окремим працівникам). Крім того, при розрахунку видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, необхідно враховувати суми заробітної плати, що виплачуються в кварталі, на який розраховується прогноз, за рахунок фонду оплати праці наступного кварталу, а також суми заробітної плати, що виплачені у попередньому кварталі за рахунок фонду оплати праці того кварталу, на який розраховується прогноз. Остаточний результат — це сума готівки, яку треба видати з кас банків і передбачити у статті прогнозу касових оборотів «Видача на виплати, пов’язані з оплатою праці».
Видачі на виплату пенсій, допомоги і страхових відшкодувань установи НБУ розраховують на підставі прогнозних і звітних матеріалів органів Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Із загальної суми всіх видів допомоги і страхових відшкодувань виключають податки, що утримуються при виплаті допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, а також видатки на сплату поштового тарифу за переказ пенсій через підприємства поштового зв’язку (вони передбачаються в бюджетних асигнуваннях на виплату пенсій). Після цього установи НБУ розподіляють прогнозний загальний обсяг пенсій, допомоги і страхових відшкодувань за каналами виплат (підприємства поштового зв’язку, безготівкове перерахування на поточні рахунки фізичних осіб, каси банків) на підставі відсотків фактичних виплат за кожним каналом у звітному періоді. Остаточний результат — це сума готівки, яку треба видати з кас банків і передбачити у статті прогнозу касових оборотів банків «Видача на виплату пенсій, допомоги та страхових відшкодувань».
Упродовж 2000—2003 рр. спостерігалася стійка тенденція, по-перше, щодо зростання видач готівки з рахунків за вкладами населення, а по-друге, щодо перевищення цих видач над надходженнями готівки на вклади. Так, за 2001 р. видача готівки на зазначені цілі перевищила надходження в 4 рази, за 2002 р. — у 2,7 раза[2]. Таке перевищення пов’язане зі зростанням надходжень на вклади населення в безготівковій формі, зокрема шляхом перерахування заробітної плати, пенсій тощо. У 2003 р. безготівкові перерахування заробітної плати на вклади зросли на 66,5 %, пенсій — на 58,1 %.
Складання прогнозного розрахунку за статтями, на яких відображається рух готівки за вкладами населення, а також за іншими статтями надходжень та видачі готівки здійснюється на підставі аналізу динаміки фактичних надходжень та видачі готівки за відповідними символами в минулі періоди з урахуванням чинників, що можуть вплинути на їх обсяг у кварталі, на який складається прогноз.
Певною специфікою характеризується відображення в прогнозі касових оборотів банків операцій підприємств поштового зв’язку з приймання і видачі готівки. Готівкові обороти підприємств поштового зв’язку різняться економічним змістом: реалізація послуг зв’язку населенню, надходження торговельної виручки, виплати пенсій і допомоги тощо. Для складання прогнозного розрахунку касових оборотів за операціями поштового зв’язку установи НБУ отримують від цих підприємств дані про обсяг реалізації послуг населенню (звітні та прогнозні). У результаті операцій з готівкою у підприємств поштового зв’язку створюється надлишок готівки, який має здаватися до банку, або виникає потреба в готівкових підкріпленнях, що надходять із кас банків. У прогнозі касових оборотів банків відображаються не окремі види готівкових оборотів підприємств поштового зв’язку і навіть не обороти за підсумком надходжень і видач готівки, а кінцевий, сальдовий результат оборотів готівки цих підприємств.
Завершується складання прогнозного розрахунку касових оборотів банків визначенням регулятивної статті. У разі перевищення надходжень готівки в каси банків над видатками в прогнозі касових оборотів установи НБУ передбачають перерахування готівки з оборотної каси до сховища. Якщо видатки більші за надходження, передбачається перерахування готівки зі сховища цінностей до оборотної каси.
Важливими документами для прогнозування готівкового обігу є звіти про касові обороти банків, які складаються банками і територіальними управліннями НБУ щодекадно і щомісячно. Основою для складання звітів є дані бухгалтерського обліку надходжень і видачі готівки, які щоденно фіксуються установами банків у касових журналах із зазначенням символів. Облік касових оборотів ведеться на підставі первинних касових документів (заява на переказ готівки, грошові чеки, прибуткові та видаткові касові документи), в яких наводяться дані про джерела надходження готівкових коштів до кас банків і про цільове призначення грошових сум, які одержують у банку. За допомогою системи автоматизації банку (САБ) щоденно на підставі даних касових журналів формується відомість обліку касових оборотів за симво-
лами. Слід відзначити, що порівняно з прогнозами касових оборотів номенклатура статей обліку і звітів про касові обороти банків вирізняється більшою деталізацією. Так, в обліку та в звітності окремо від надходження торговельної виручки усіх торговельних систем виділяється надходження торговельної виручки неторговельних підприємств від продажу товарів. В окремих статтях, а не в складі інших надходжень, як це передбачено в прогнозному розрахунку, враховується повернення заробітної плати, надходження податків і зборів, надходження від продажу акцій та інших цінних паперів. У видатковій частині відокремлюються такі статті, як видача коштів на виплату стипендій, на викуп та погашення цінних паперів.
Звіти про касові обороти банків (декадні й місячні), крім надходження і видачі готівки за окремими статтями, містять також такі показники, як залишок готівки в касі — операційній касі банку і в оборотній касі НБУ на початок і кінець звітного періоду, переміщення готівки в касах протягом звітного пе-
ріоду.
У щомісячному звіті наводяться також деякі забалансові показники. Наприклад, надходження торговельної виручки через підприємства поштового зв’язку, безготівкові зарахування грошових доходів на поточні рахунки фізичних осіб у банках, безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток тощо.
Крім звітів про касові обороти, територіальні управління НБУ складають ще кілька звітів, пов’язаних з готівковим обігом:
звіт про виявлення підроблених (фальшивих) банкнот та монет гривні (місячний);
звіт про рух готівки (у сховищі і в оборотній касі установ НБУ) (щоденний);
звіт про реалізацію ювілейних та пам’ятних монет (мі-
сячний);
звіт про стан перерахування банкнот територіальними управліннями НБУ (місячний);
звіт про перерахування монет територіальними управліннями НБУ (місячний).
Національний банк України використовує дані звітності для управління готівковим обігом.