Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6. 7. Фондова біржа та форми її організації

6.7. Фондова біржа та форми її організації

 

Фондова біржа — це організований ринок цінних паперів, на якому власники фондових цінностей здійснюють угоди купівлі-продажу через членів біржі, що виступають як посередники.

Відомо, що найстарішою фондовою біржею є Амстердамська. Вважається, що вона почала своє існування з 1611 р., коли торговельні посередники для своїх операцій придбали постійне приміщення.

В останні десятиліття у світі відбувалися процеси концентрації фондових бірж, результатом чого стало загальне скорочення їх кількості. Так, у Великобританії формальне об’єднання всіх фондових бірж, що там функціонували, відбулось у 1973 р., в Австралії — у 1987 р., у Франції — фактично в 1991 р., у Швейцарії та Італії — в середині 1990-х років. Загальна кількість фондових бірж у США скоротилася з 38 на початку 1930-х років до 8 (з урахуванням NASDAQ) у теперішній час.

У багатьох країнах з розвиненими ринками та ринками, що формуються, всі операції провадяться на одній єдиній у країні біржі. У тих країнах, де все ще існує значна кількість бірж, левова частка торгів припадає на 1—2 найбільші з них (табл. 6.12).

Таблиця 6.12

КІЛЬКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОНДОВИХ БІРЖ
У 40 КРАЇНАХ ІЗ НАЙБІЛЬШИМИ РИНКАМИ[1]

Країна

Кількість фондових бірж

Примітки

США

8 (у т.ч. NASDAQ)

На Нью-Йоркську фондову біржу та NASDAQ припадає більше 95 % біржового обігу

Японія

8

На Токійську фондову біржу припадає 80 % обігу

Великобританія

1 (2)

Формальне об’єднання різних англійських бірж відбулось у 1973 р. Усі регіональні біржі перетворилися на підрозділи Лондонської фондової біржі (ЛФБ). З кінця 1980-х років на регіональних майданчиках торгівля не провадиться. З 1996 р. діє електронна система Tradepoint[2], що має ліцензію фондової біржі. На Tradepoint провадяться торги з тими самими акціями, що й на ЛФБ, проте електрона система в обігу є лише незначною часткою від ЛФБ

Німеччина

8

Абсолютно домінує Франкфуртська фондова біржа

Франція

1

Формально у Франції до 1998 р. існувало сім фондових бірж, проте торгівля всіма цінними паперами (у тому числі тими, що отримали лістинг на регіональних біржах) провадилася тільки в автоматизованій системі Паризької фондової біржі. З вересня 2000 р. відбулося злиття Паризької біржі з Амстердамською та Брюссельською

Швейцарія

1

З 1996 р. усі торги здійснюються в рамках електрон­ної системи Швейцарської біржі (Цюріх). Торговельні майданчики бірж у Базелі та Женеві закрито

Канада

3

Торонто, Монреаль Вінніпег

Нідерланди

1

 

 

Країна

Кількість фондових бірж

Примітки

Італія

1

Протягом 1990-х років відбулося повне передавання всіх функцій 10 італійських бірж одній загальнонаціональній — Італійській фондовій біржі (Мілан)

Іспанія

4

Мадрид, Барселона, Більбао, Валенсія

Тайвань

1

 

Австралія

1

Об’єднання шести австралійських бірж відбулось у 1987 р.

Швеція

1

 

Бразилія

9

Абсолютно домінують біржі в Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро

Південна Африка

1

Йоганнесбург

Китай

2

Шанхай та Шеньжен

Мексика

1

 

Бельгія

1

 

Індія

22

Найбільша в Бомбеї

Росія

15

Майже весь обіг припадає на ММВБ, РТС та МФБ. Ще у 1995 р. загальна кількість організацій, що мали ліцензію фондової біржі, перевищувала 60

Джерело: Рубцов Б. Б. Мировые рынки ценных бумаг. — М.: Экзамен, 2002. — С. 152.

Існування великої кількості бірж спостерігається в країнах, що мають федеративну структуру (США, Канада, Німеччина, Індія, Бразилія) та/або значну територію. У країнах, де існує єдиний ринок цінних паперів, відбувається підвищення його ліквідності, а отже, й ефективності.

Загальна кількість класичних фондових бірж (за винятком суто деривативних) у всіх країнах світу станом на кінець 2000 р. становила приблизно 180, з них у країнах із розвиненими ринками — 49. До найбільших деривативних бірж, що діють окремо від класичних фондових (основні інструменти — акції та облігації), відносять три чиказькі деривативні біржі — Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade, CBOT), Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange, CME), Чиказька біржа опціонів (Chicago Board Options Exchange, CBOE) — та лондонська LIFFE (London International Financial Futures Exchange).

Серед бірж, що входять у Світову федерацію бірж (СФБ)[3], на 80 % торги здійснювались і з акціями, і з облігаціями; на 20 % — тільки з акціями. Приблизно 30 % бірж проводили операції з ф’ючерсами та 50 % — з опціонами.

Порівняння розмірів фондових бірж свідчить, що найпоширенішими є показник капіталізації національних емітентів, які мають лістинг на відповідній біржі. За цим показником безперечним лідером залишається Нью-Йоркська фондова біржа (36 % світової капіталізації у 2000 р.), на другому місці — Токійська фондова біржа (10 %), на третьому — Лондонська фондова біржа (8 %). На систему NASDAQ[4] у 2000 р. припало трохи більше 11 % світової капіталізації (табл. 6.13).

Таблиця 6.13

ДЕСЯТЬ НАЙБІЛЬШИХ ФОНДОВИХ БІРЖ СВІТУ — ЧЛЕНІВ СФБ ЗА
КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕМІТЕНТІВ (станом на кінець 2000 р.)

Біржа

Капіталізація, млрд дол.

Частка, %

Нью-Йоркська фондова біржа

11442

35,7

Токійська фондова біржа

3157

9,9

Лондонська фондова біржа

2577

8,0

Паризька фондова біржа

1447

4,5

Німецька біржа

1270

4,0

Швейцарська фондова біржа

792

2,5

Торонтська фондова біржа

770

2,4

Італійська фондова біржа

768

2,4

Амстердамська біржа

640

2,0

NASDAQ

3579

11,2

Джерело: FIBV Annual Report 2000. P., 2000. Р. 92.

Ураховуючи те, що показник капіталізації є досить рухливим, як і весь фіктивний капітал, позиції фондових бірж схильні до постійних змін. Більш стабільним у цьому плані є показник кількості лістингових компаній.

Загальна кількість компаній, акціями яких торгують на фондових біржах, може становити від кількох десятків до кількох тисяч. Перше місце за кількістю емітентів серед членів Світової федерації бірж посідає NASDAQ.

Наступною найважливішою характеристикою біржі є показник обороту торгівлі акціями. Тут лідерами є Нью-Йоркська фондова біржа (НФБ), NASDAQ і Лондонська фондова біржа (ЛФБ). Оборот торгівлі акціями на НФБ та NASDAQ за рік становив наприкінці 1990-х років 10—20 трлн дол. Денний оборот НФБ у 2000 р. дорівнював 44 млрд дол., а NASDAQ — 79 млрд дол.

Значення фондових бірж у торгівлі облігаціями в різних країнах є різним. Незважаючи на те, що у США багато облігацій мають лістинг на НФБ, частка фондових бірж у торгівлі облігаціями зовсім незначна. Торгівля державними облігаціями на біржах США практично не ведеться. Японія також характеризується незначними обсягами торгів з облігаціями на біржах.

У європейських країнах картина дещо інша. Тут лістинг на фондових біржах має більша частина облігацій і через біржу проходить значна кількість угод як з державними, так і з приватними облігаціями. Значна кількість біржових торгів з облігаціями припадає на державні боргові інструменти. Париж, Лондон і Мілан є основними центрами біржової торгівлі облігаціями у світі.

Найбільшою біржею фінансових ф’ючерсів до кінця 1990-х років залишалась Чиказька торговельна палата, що була заснована у 1848 р. Її спеціалізація — ф’ючерси на казначейські облігації. Другий за розміром ринок ф’ючерсів Америки — Чиказька товарна біржа, що була заснована у 1919 р. Її спеціалізація — ф’ючерси на фондові індекси, процентні ставки та іноземну валюту.

Чиказьку біржу опціонів було створено у 1973 р. як дочірню структуру Чиказької торговельної палати. Вже наприкінці 1990-х років тут здійснювалася торгівля опціонами на акції (близько 1500 акцій), біржові індекси, валюту, казначейські облігації та ф’ючерсні контракти.

Серед неамериканських бірж найбільшою тривалий час залишалася Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (LIFFE). У 1998 р. німецька EUREX (об’єднання німецької Deu­tsche Termin Boеrse зі швейцарською SOFFEX у 1998 р.) вийшла на перше місце в Європі та у 1999 р. — на перше місце у світі за кількістю проданих контрактів (379 млн).

У 2000 р. EUREX залишилася на першому місці серед деривативних бірж за обсягом торгівлі (445 млн контрактів). Чиказька біржа опціонів посідає друге місце у світі (326 млн контрактів),
а третє місце належить Паризькій біржі[5] (236 млн контрактів). Четверте та п’яте місця посіли відповідно Чиказька торговельна палата (233 млн контрактів) та Чиказька товарна біржа (231 млн контрактів).

За принципом організації (ролі держави у створенні бірж) виділяють три типи бірж:

публічно-правові (державні біржі);

приватно-правові (приватні біржі);

змішані біржі.

Фондові біржі, що належать до публічно-правових, контролюються державою та створюються на основі Закону про біржі. Членом публічно-правової біржі може стати будь-який підприємець даного району, що занесений у торговельний реєстр та має оборот певного розміру. Особи, що не є членами біржі, за разовими квитками можуть також бути допущені до здійснення угод. Біржі даного типу були здебільшого поширені в Європі (Франція, Бельгія, Нідерланди).

У Німеччині фондові біржі перебували під постійним контролем держави, котра сама їх засновувала та всебічно регулювала їхню діяльність. Біржі Німеччини мали відкритий характер і називалися публічними.

В Англії та Америці фондові біржі були самостійними установами, що функціонували у формі корпорацій або приватних установ. Держава в цих країнах не втручалась у діяльність бірж, які мали приватноправовий характер. На біржі Англії та США доступ було відкрито тільки вузькому колу осіб, що входили до біржової корпорації. Біржі такого типу, як правило, є пайовими товариствами, а число їх членів обмежено. Уставний фонд бірж ділиться на певну кількість паїв (сертифікатів), і кожний член біржі має бути власником принаймні одного паю (сертифікату). Це дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі.

Для фондових бірж змішаного типу характерним є те, що держава володіє частиною акцій біржі (якщо вона є акціонерним товариством). Це дає їй право контролювати діяльність біржі шляхом направлення в органи її управління представників виконавчої влади. Біржі змішаного типу були поширені у континентальній Європі (Віденська фондова біржа).

За формою участі відвідувачів у біржових торгах розрізнюють:

закриті біржі;

відкриті біржі.

На закритих біржах у торгах беруть участь її члени, що виконують роль біржових посередників. Іншим особам (безпосеред­нім покупцям та продавцям) доступ до біржового залу заборонено. Саме з появою бірж закритого типу виникла потреба у створенні системи збору та обробки замовлень від клієнтів на здійснення операцій. Яскравими представниками закритих фондових бірж були Нью-Йоркська та Лондонська біржі.

На відкритих біржах, окрім постійних її членів та біржових посередників, у торгах можуть брати участь і відвідувачі, учасники господарських відносин. При цьому виділяють два типи відкритих бірж:

«ідеально» відкрита біржа, де контрагентів не зобов’язують користуватися послугами посередників;

відкрита біржа змішаного типу, де з покупцями та продавцями угоди можуть укладати дві групи посередників: брокери та дилери.

До відкритих бірж належать, зокрема, біржі Німеччини (Берлін, Гамбург), Паризька біржа, Віденська біржа.

Для визначення сучасних особливостей організаційного устрою фондових бірж скористаємось інформацією СФБ, до складу якої входить близько третини бірж світу та на яку припадає
95—97 % світового біржового ринку акцій.

Близько 77 % бірж — членів СФБ — це компанії (корпорації), 49 % з яких перебувають у власності членів біржі, а решта бірж (28 %) виступають у вигляді асоціацій (15 %) та інших юридичних форм (13 %, у тому числі державні та напівдержавні організації).

У 1970—1990-х роках цілий ряд бірж перетворився з асоціацій та державних організацій на корпорації. До них, зокрема, належать:

Нью-Йоркська фондова біржа, що у 1972 р. із асоціації перетворилася на корпорацію. Вона перебуває у власності своїх членів (зараз постає питання про перетворення її на звичайну корпорацію).

Італійська фондова біржа у минулому була державною установою, а сьогодні є акціонерним товариством Börsa Italiana S.p.A. 63 % її акцій належить банкам, 29 % — компаніям з цінних паперів та 8 % — інституційним інвесторам (вересень 1997 р.).

У 1997—1998 рр. держава зменшила свою частку в капіталі Афінської фондової біржі до 45 %, продавши контрольний пакет акцій брокерським фірмам, емітентам та страховим компаніям.

Австралійська фондова біржа у жовтні 1998 р. перетворилась із «взаємної» установи, що належала виключно своїм членам, на публічну компанію і незабаром отримала лістинг. Вона стала піонером у процесі отримання біржами лістингу на власній біржі. Нині на Австралійській фондовій біржі торгують її власними акціями, а загальна кількість акціонерів зросла з 606 до більш ніж 8000.

Стокгольмську фондову біржу у 1993 р. було перетворено на компанію з обмеженою відповідальністю, де її членам та емітентам належало по 50 % капіталу. У 1999 р. біржа перетворилася на публічну компанію, акції якої торгуються на власній біржі.

Лондонська фондова біржа у 1986 р. перетворилася із асоціації в приватну компанію з обмеженою відповідальністю (private limited company), що належить своїм членам, а в 2000 р. —
у відкриту (публічну) компанію (public limited company). У липні 2001 р. вона отримала лістинг на власній біржі.

Біржа Осло у травні 2001 р. успішно провела IPO[6] і стала публічною компанією.

Euronext влітку 2001 р. провела IPO та перетворилась на лістингову компанію.

Німецька біржа у березні 2000 р. оголосила про проведення акціонування та публічної пропозиції своїх акцій. У лютому 2001 р. вона здійснила перший публічний випуск власних акцій (IPO) та перетворилася на лістингову компанію. Сама Німецька біржа (Deutsche Borse AG) являє собою відкрите акціонерне товариство, 81 % акцій котрого належить банкам, 10 % — регіональним біржам та 9 % — маклерам. У свою чергу, Німецька біржа надає ресурси для роботи Франкфуртській фондовій біржі (Frankfurter Wertpapierborse), що згідно з німецьким законодавством (Закон про біржі 1896 р.) є публічно-правовою установою, та біржі строкових контрактів (EUREX).

Віденську фондову біржу було перетворено з установи публічного права на акціонерне товариство Wiener Borse AG.

NASDAQ перетворилася на публічну корпорацію шляхом продажу акцій широкому колу інвесторів (у липні 2002 р. закінчився дворічний мораторій на продаж її акцій).

За оцінками фахівців, у найближчі роки процес перетворення фондових бірж на публічні корпорації продовжуватиметься. Деякі біржі планують отримати або вже отримали лістинг на власній біржі.

Проте слід підкреслити, що значна частина бірж — членів СФБ все ще належить виключно своїм членам (66 % у 1998 р., 49 % у 1999 р.), а 17 % європейських бірж — членів СФБ у 1998 р. зберігали статус державної установи, в котрій держава є основним, а іноді і єдиним власником.

Інтеграційні процеси помітно впливають на зміну інфраструктури фондового ринку. Застосування комп’ютерних і телекомунікаційних технологій загострює конкурентну боротьбу всіх інфраструктурних елементів фондового ринку та його учасників, змушує їх удосконалюватись у технічному, технологічному та організаційному аспектах.

Фондові біржі під впливом конкуренції почали змінювати напрями своєї діяльності. Натиск конкурентів змушує біржі виходити за національні рамки та пропонувати свої послуги на зовнішньому ринку. Намагаючись ефективно діяти на фінансовому ринку, біржі надають клієнтам максимально широкий спектр послуг, поєднуючи організацію торгівлі з кліринговою діяльністю, наданням послуг з депозитарного та розрахункового обслуговування, широкого спектра інформаційних послуг.

Торгівля методом «відритого вигуку» все частіше замінюється електронними системами введення наказів, так званим безперервним аукціоном, що знижує значимість географічного розташування ринку і відкриває можливості віддаленого доступу. Таким чином, глобалізація світового ринку позичкових капіталів, інтернаціоналізація діяльності його учасників і стрімкий розвиток технологій обумовили зміни, що відбуваються в даний час на світовому фондовому ринку.

Раніше ми вже згадували про тенденцію фондових бірж до комерціалізації. Фондові біржі стикаються з конкуренцією з боку іноземних бірж і приватних торговельних систем, що змушує їх змінювати власний організаційний устрій. Найбільш впливовим фактором у конкурентній боротьбі є технологічна модернізація, яка вимагає значних витрат капіталу. Для залучення капіталу, фондові біржі стають корпораціями, іноді публічними, відкриваючись для широкої групи інвесторів, а не тільки для вузького кола членів біржі.

Наступні зміни у системі функціонування фондових бірж — це їх консолідація та універсалізація. Намагаючись ефективно конкурувати на ринку фінансових послуг, фондові біржі прагнуть підвищувати ліквідність ринків і конкурентоспроможність цін активів. Використовуючи можливість віддаленого доступу, керівницт­во й акціонери бірж консолідують торговельні системи, котрі разом із біржами надають своїм клієнтам максимально широкий спектр послуг. Відбувається поєднання власне організації торгівлі різними фінансовими інститутами з кліринговою діяльністю, наданням послуг депозитарного та розрахункового обслуговування, широкого спектра інформаційних послуг. Таким чином, біржі перетворюються на універсальні інститути фінансового ринку.

Однією з основних тенденцій розвитку світового фондового ринку є автоматизація торгівлі цінними паперами та впровадження комп’ютерних систем у біржову індустрію. Автоматизація насамперед торкнулася системи розрахунків та клірингу, яка сьогодні не може працювати без використання потужної обчислювальної техніки. Потім почалося впровадження комп’ютерів безпосередньо в процедуру подання заявок на біржу і, зрештою, у процес торгівлі. Станом на 2000 р. із 51 фондової біржі — члена Світової федерації бірж тільки на 18 торгівля акціями та облігаціями проходила методом «відкритого вигуку», причому на більшості з цих 18 бірж одночасно використовувалась і комп’ютерна система.

Алгоритм виконання наказів у торговельній системі являє собою набір правил, які визначають послідовність ранжування заявок, що надійшли для виконання, та цін, за якими має бути укладено угоди. Причому ціна зазвичай виступає головним пріори­тетом.



[1] Ранжування за розміром капіталізації станом на кінець 2000 р.

[2] Tradepoint Investment Exchange (інвестиційна біржа «Трейдпойнт») — електронна фондова біржа, що розпочала свою роботу в Лондоні в жовтні 1995 р. Tradepoint пропонує зведення наказів на купівлю та продаж цінних паперів, тоді як Лондонська фондова біржа (ЛФБ) базується на постійному котируванні маркет-мейкерами своїх цін купівлі та продажу, на основі яких інвестори приймають рішення. У 1996 р. інвестиційна біржа підписала угоду, згідно з якою 55 тис. терміналів ЛФБ можна буде використовувати для укладання угод у рамках Tradepoint.

[3] Світову федерацію бірж (World Federation of Exchanges) було засновано в 1961 р. вісьмома фондовими біржами та двома асоціаціями фондових бірж. Мета створення: обговорення загальних проблем, координація досліджень, збір інформації. Штаб-квартира організації розміщена в Парижі. Станом на 2000 р. у категорію повних членів СФБ входила 51 біржа (біржові ринки та прирівняні до них ринки типу NASDAQ) із 42 країн світу. На них припадає близько 97 % світової капіталізації. Річна плата членів СФБ — від 75 тис. до 750 тис. фр. фр. До осені 2001 р. організація мала назву Federation internationale des Bourses de valeurs (FIBV) — Міжнародна федерація фондових бірж (фр.), МФФБ.

[4] NASDAQ вважається позабіржовим ринком, проте фактично за своїми функціями не відрізняється від фондових бірж.

[5] У червні 1999 р. дві французькі деривативні біржі — біржа опціонів MONEP (Marche des Options Negotiables de Paris) та біржа ф’ючерсів MATIF (Marche a Terme d`Instruments Financiers) — об’єднались із Паризькою фондовою біржею, утворивши групу ParisBourseSBF SA (з 2000 р. — Euronext Paris).

[6] Initial public offering (IPO) — первісна публічна пропозиція акцій: перший випуск корпорацією своїх акцій на ринок.