Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

9.1.1. Поняття та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності

9.1.1. Поняття та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарської діяльності регулюють в основному такі нормативні акти: розд. VII Господарського кодексу України від 16.01.2003, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльность» від 16.04.1991, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994, Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995, Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998, Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998, Закон України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22.12.1998, Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998, Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.1994 № 567/94, Указ Президента України «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні» від 07.11.1994 № 659/94, Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993, Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затверджене Наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 № 47, Порядок здійснення обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджений Наказом Міністерства економіки України від 29.06.2000 № 136, Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 514, Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ) від 30.10.1947, Конвенція Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 (Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР Україна приєдналась до Конвенції 23.08.1989), Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою 1953 р. (Правила ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.).

Поняття зовнішньоекономічної діяльності

Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами господарювання визначаються Господарським Кодексом України (далі — ГК), Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі — Закон) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 377 ГК зовнішньоекономічною діяльністю суб’єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетину митного кордону України майном, зазначеним у ч. 1 ст. 139 ГК, та/або робочою силою[1].

Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб’єктів добровільно вступати в зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, ст. 1 Закону визначає зовнішньоекономічну діяльність як діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудовану на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Згідно зі ст. 378 ГК суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності є:

1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3) підрозділи (структурні одиниці) іноземних суб’єктів господарювання, що не є юридичними особами за законодавством України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України і зареєстровані в порядку, встановленому законом.

У зовнішньоекономічній діяльності також можуть брати участь зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно з законами цих держав, а також мають право на участь у міжнародних неурядових економічних організаціях.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності — установа або особа, яка репрезентує інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належно оформлені відповідні повноваження. Реєстрацію зазначених представництв здійснює Міністерство економіки протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

Держава гарантує однаковий захист усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб’єктів у випадках, не передбачених законом, у тому числі й через видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від установлених,
є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності в разі порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно зі ст. 37 Закону. Санкції, зазначені в цій статті, застосовуються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України (далі — Мінекономіки) за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно перебувають за її межами, та Національного банку України.

Разом з тим відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1999 № 593 «Про сприяння зовнішньоекономіч­ній діяльності» під час провадження підприємствами — резидентами України зовнішньоекономічної діяльності для них може встановлюватись режим сприяння.



[1] Майном у ГК визнається сукупність речей та інших  цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.