Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

9.3. Економічна оцінка проекту

9.3. Економічна оцінка проекту

Методи визначення оцінки проекту

У практиці бюджетування капітальних вкладень використовуються різні методики для оцінювання проекту. Вони дають можливість приймати обґрунтовані рішення щодо інвестицій.

Методи, засновані на дисконтуванні грошових потоків, тобто які враховують зміну вартості грошей у часі:

а) розрахунок внутрішньої ставки прибутку (стандартний внутрішній коефіцієнт прибутковості — Internal Rate of Return — IRR);

б) визначення чистої приведеної вартості (Net Present Value — NPV);

в) визначення коефіцієнтів вигода/витрати (Benefit/Cost ratio) або індекс прибутковості.

Методи, що не враховують зміни вартості грошей у часі:

а) визначення періоду окупності проекту (Payback Period);

б) оцінювання проекту на основі використання балансової нор­ми прибутку (The Accounting Rate of Return).

Розрахунок внутрішньої ставки прибутку

Оцінка інвестицій визначається розрахунком внутрішньої ставки прибутку, або внутрішнього коефіцієнта прибутковості. Показник являє собою таку дисконтну ставку, за якої сьогоднішня (приведена) вартість грошових потоків за проектом дорівнює сьогоднішній вартості витрат на даний проект. Звідси виводиться рівняння:

де CFt — грошові потоки в період t;

r — дисконтна ставка.

Розглянемо ситуацію.

Ситуація

Початкові інвестиції за проектом становлять 10 000 дол. Передбачається, що чисті грошові потоки будуть надходити протягом трьох років: у перший рік — 4000 дол., у другий — 5000 дол.
і в третій — 6000 дол. Потрібно визначити внутрішню ставку прибутковості.

Розв’язання

Визначаємо дисконтну ставку, за якої чиста приведена вартість вхідних грошових потоків дорівнює нулю.

1. Складаємо таблицю дисконтування вхідних грошових потоків (табл. 9.9).

2. Отже, чиста приведена вартість дорівнюватиме:

за ставки 10 %       272 (12 272 – 10 000);

за ставки 20 %       276 (10 276 – 10 000);

за ставки 22 %       –54 (9946 – 10 000).

Таблиця 9.9

Приведена вартість грошових вхідних потоків за проектом

Рік

Грошові
потоки

Процентний фактор сьогод-
нішньої вартості за ставки

Приведена
вартість за ставки

0 %

10 %

20 %

22 %

10 %

20 %

22 %

0

–10 000

1

1

1

1

1

1

1

1

4000

1

0,909

0,833

0,820

3636

3332

3280

2

5000

1

0,826

0,694

0,672

4130

3470

3360

3

6000

1

0,751

0,579

0,551

4506

3474

3306

Усього потоків

15 000

5000

 

 

 

12 272

10 276

9946

3. Дисконтна ставка, за якої чиста приведена вартість дорівнює 0, визначається методом проб і помилок, тобто добором чисел (trial-and-error process).

4. Дисконтна ставка, за якої чиста приведена вартість дорівнює 0, перебуває між 20 і 22 %:

Для точного визначення дисконтної ставки інтерполюємо отримані результати:

а) 276 – (–54) = 330;

б) 276 / 330 = 0,836;

оскільки розрив між процентними ставками дорівнює 2 %, то отриманий результат множимо на 2 %:

0,836 · 0,02 = 0,0167 = 1,67 %;

в) отриманий результат додаємо до ставки 20 %:

20 + 1,67 = 21,67 %.

Внутрішня ставка прибутковості дорівнює 21,67 %, тобто нетто приведена вартість за даної ставки дорівнює нулю.

5. Залежність між чистою приведеною вартістю і дисконтною ставкою можна виразити графічно (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Залежність чистої приведеної вартості
від дисконтної ставки

Визначення чистої приведеної вартості

Метод визначення проекту шляхом визначення чистої приведеної вартості, на думку багатьох авторів, є найбільш достовірним.

Чиста приведена вартість визначається за формулою:

  або  ,

де CF — грошові потоки певного періоду; r — дисконтна процен­тна ставка.

Проект приймається в тому разі, якщо показник дорівнює нулю або вищий нуля. Це означає, що сума дисконтованих грошових потоків вища, ніж початкові інвестиції. Проект повинен бути таким, щоб вкладені в нього фінансові фонди не тільки окупалися, а й приносили додаткові грошові потоки.

Ситуація

Отримано таку інформацію про грошові потоки за проектом (у тис. гр. од.). Потрібно визначити показник чистої приведеної вартості проекту корпорації N.

Роки

0

1

2

3

4

Грошові потоки

–2000

1000

1000

1200

1200

Очікувані дисконтні ставки — 12 % і 15 %. Складаємо таблицю чистої приведеної вартості (табл. 9.10).

Таблиця 9.10

Рік

Дисконтні ставки

12 %

15 %

0

–2000

–2000

1

892,9

869,6

2

797,2

756,1

3

854,2

789,1

4

762,6

686,2

 

1306,9

1101,0

Висновок: проект можна прийняти, тому що чиста приведена вар­тість позитивна. Найбільш прийнятна дисконтна ставка для проекту — 12 %, за якої вартість корпорації зросте на 1306,9 тис. гр. од.

Переваги методу чистої приведеної вартості полягають у простоті і ясності розрахунків з урахуванням можливого ризику. Зарубіжні автори підкреслюють, що моделювання й аналіз рішень, про які йшлося в підрозд. 8.2, не може замінити або відхилити метод чистої приведеної вартості. Так чи інакше, цей метод використовується в моделюванні й іграх.

Визначення коефіцієнтів вигоди/витрати за проектом

Метод визначення коефіцієнтів вигоди/витрати за проектом, як відзначають канадські економісти Р. Лусцтиг і В. Шваб, найчастіше використовується під час дослідження державних або змішаних фірм. Визначаються два коефіцієнти:

валовий (сукупний) коефіцієнт вигоди/витрати (Aggregate Ratio);

коефіцієнт нетто вигоди/витрати (Netted Benefit/Cost Ratio).

Валовий коефіцієнт вигоди/витрати визначається за формулою:

У знаменник включаються дві суми грошових потоків:

початкові інвестиції;

щорічні дисконтовані операційні витрати за проектом протягом усього терміну.

Коефіцієнт нетто вигоди/витрати визначається за формулою:

Якщо відповідні коефіцієнти рівні або більше 1, то проект можна прийняти до виконання.

Розглянемо ситуацію, пов’язану з використанням коефіцієнтів.

Ситуація

Інвестиційний проект корпорації N характеризується такими даними (тис. дол.) (табл. 9.11).

Таблиця 9.11

Рік

Початкові
інвестиції

Операційні
надходження (вхідні
грошові потоки)

Операційні
витрати (вихідні
грошові потоки)

Чиста сума
грошових
потоків

(1)

(2)

(3)

4 (2 – 3)

0

–12 000

1

10 000

4000

6000

2

10 000

4000

6000

3

10 000

4000

6000

Ціна капіталу становить 12 %, для спрощення розрахунків уважаємо, що в корпорації N немає витрат на залучення капіталу, і вона не сплачує податків.

Розв’язання

1. Визначаємо валовий коефіцієнт вигоди/витрати:

2. Визначаємо коефіцієнт нетто вигоди/витрати:

Коефіцієнт, виражений у процентах, називається індексом прибутковості:

за першим коефіцієнтом він становитиме 111,2 %;

за другим — 120,1 %.

Другий показник є точнішим з погляду оцінки інвестицій. Віднесення чистих грошових потоків до початкових інвестицій з економічного погляду розкриває факт фінансування початкових інвес­тицій з капітального бюджету корпорації, отримані ж у наступний період операційні витрати покриваються за рахунок коштів проекту і тому не потребують зовнішнього фінансування. Віднесення чистих грошових потоків за проектом до початкових інвестицій найкраще відображає ефективність капітального бюджетування.

Визначення періоду окупності проекту

Метод розрахунку періоду окупності коштів, вкладених у проект, широко використовується фінансовими менеджерами корпорації. Його сутність полягає в тому, що визначається термін, протягом якого інвестиції в проект будуть дорівнювати планованим грошовим потокам від проекту. Фінансовий менеджер може прийняти проект у тому разі, якщо окупність проекту буде меншою або дорівнюватиме встановленому граничному показнику.

Період окупності визначається за формулою:

.

Метод розрахунку окупності може бути ускладнений шляхом дисконтування планованих грошових потоків від проекту.

Розглянемо ситуацію з визначення терміну окупності проекту.

Ситуація

Фінансовий відділ корпорації розглядає два взаємовиключні проекти. Граничний термін окупності кожного — три роки (табл. 9.12).

Таблиця 9.12

очікувані грошові потоки за проектами, тис. дол.

Проекти

0

1

2

3

4

1—4

А

–400

100

100

200

200

600

Б

–400

200

100

100

500

900

Розв’язання

1. Обидва проекти окупаються за три роки. Проект Б привабливіший, оскільки забезпечить у перший рік грошові потоки, рівні 50 % початкових вкладень. Крім того, після терміну окупності на четвертий рік корпорація одержить 500 тис. дол. проти 200 тис. дол. за проектом А. Загальна сума вхідних грошових потоків за проек­том А — 600 тис. дол., за проектом Б — 900 тис. дол.

2. Фінансові аналітики можуть також використовувати метод дисконтування грошових потоків. Припустимо, що дисконтна ставка становить 10 % (табл. 9.13).

Таблиця 9.13

очікувані дисконтовані грошові потоки за проектами, тис. дол.

Проекти

0

1

2

3

1—3

4

1—4

А

–400

90,1

82,6

150,3

323,0

136,6

459,6

Б

–400

180,2

82,6

75,1

337,9

341,5

679,4

Картина суттєво змінюється із застосуванням концепції вартості грошей у часі, що враховує ризик грошових потоків. Окупність проектів не досягає встановленого трирічного терміну. Фінансовому відділу слід з’ясувати головне питання: чи правильно визначений граничний термін окупності в три роки? Якщо відповідь буде позитивною, то обидва проекти можуть бути відхилені. З цією метою використовуються також інші методи оцінки проекту. Слід зазначити, що метод оцінки окупності проекту не є першорядним. Його в основному застосовують як доповнення до інших методів.

Визначення терміну окупності як метод оцінки проекту має як переваги, так і недоліки. До позитивних рис методу варто віднести його простоту і ясність. Крім того, його застосування звичайно має місце на перших стадіях розгляду проекту, коли необхідно відкинути проекти, що не відповідають поставленим вимогам. Це дає можливість відкинути проект без використання складніших методів. Визначення термінів окупності проекту має велике значення для корпорацій з обмеженими фінансовими можливостями.

До недоліків методу в західній літературі відносять неможливість використання концепції часової вартості грошей (розд. 5). Проте використання дисконтованих грошових потоків дає можливість певною мірою врахувати ризик проекту. До недоліків слід віднести планове визначення терміну окупності, який дуже важко розрахувати. З економічного погляду також важко пояснити, що цей метод не бере до уваги грошові потоки, які корпорація одержує після встановленого терміну окупності.

Оцінка проекту на основі
балансової норми прибутку

Метод оцінювання проекту на основі використання балансової норми прибутку (The Accounting Rate of Return) у фінансовій літературі відомий також під іншими назвами: дохід на зайнятий капітал (Return on Capital Employed) або дохід на інвестиції (Return on Investment). Фінансовий менеджер може приймати позитивне рішення щодо проекту в тому разі, якщо норма бухгалтерського прибутку ³ 1; у цьому випадку буде забезпечений мінімальний прийнятний дохід за інвестиціями. На практиці застосовуються три методи оцінки прибутковості інвестицій.

Основний недолік цього методу полягає в тому, що не використовується концепція часової вартості грошей. Крім того, немає інформації про вхідні і вихідні грошові потоки. Використання в розрахунках прибутку замінити їх не може. Проте понад половину великих компаній у Великобританії використовують метод оцінки проекту на основі балансової норми прибутку. Для них він є традиційним, простим, перевіреним способом прогнозування можливих прибутків від інвестування. Цей метод використовується не тільки материнськими компаніями, а й дочірніми. Будь-яка невідповідність між нормами прибутку під час складання консолідованого балансу зумовлює необхідність контролю над діяльністю дочірньої компанії.