Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1. 5.7. 7. Теорія співвідношення факторів виробництва

А. Сміт та Д. Рікардо пояснювали міжнародну торгівлю існуван­ням абсолютних та порівняльних переваг у виробництві товарів, а головним фактором, що впливає на виробництво товарів, вони вва­жали працю. Ціна товару, на їхню думку, залежала тільки від тру­дових витрат, тобто вони дотримувалися трудової теорії вартості.

У середині 20-х pp. шведські економісти-неокласики Елі Хек-шер (Eli F. Hecksher, 1879—1952) та Бертіл Олін (BertU Ohlin, 1899— 1979) розробили теорію співвідношення факторів виробництва, яка отримала назву теорії Хекшера — Оліна (Hecksher-Ohlin Theory). Не відмовляючись від трудової теорії вартості, вони доповнили її положенням, що у створенні вартості беруть участь, крім праці, та­кож й інші фактори виробництва, такі як земля та капітал.

Згодом положення теорії Хекшера — Оліна були математично підкріплені Полом Самуельсоном (Paul Samuelson, 1915). Він визна­чив жорсткі передумови, з дотриманням яких твердження Хекше­ра — Оліна ставало повністю коректним. Самуельсон припускав, що:

1) існують дві країни, два товари та два фактори виробництва
(звичайне спрощення 2x2x2);

2) пропозиція факторів у кожній країні фіксована та їх перемі­
щення можливе між секторами всередині країн, але не між країнами;

3) країни відрізняються одна від одної лише забезпеченістю фак­
торами виробництва;

4) в обох країнах технологія така, що забезпечується незмінний
ефект масштабу.

Зміст теорії Хекшера — Оліна, за словами Б. Оліна, такий: "Товари, які потребують для свого виробництва значних затрат (надлишкових факторів виробництва) та невеликих затрат (дефі­цитних факторів), експортуються в обмін на товари, які продуку-

ються з використанням факторів у оберненій пропорції. Так, у при­хованому вигляді експортуються надлишкові фактори та імпорту­ються дефіцитні фактори виробництва" (Ohlin, 1933, p. 92). Або, інак­ше, країни експортують продукти інтенсивного використання над­лишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного викори­стання дефіцитних для них факторів.

Щоб довести правильність цього твердження, необхідно насам­перед визначити, що розуміють під надлишком факторів вироб­ництва та інтенсивністю їх використання.

Країна вважається у надлишку наділеною робочою силою, якщо співвідношення між її кількістю та рештою факторів у неї більше, ніж у решті країн світу.

Продукт вважається працемістким, якщо частка затрат на робо­чу силу в його вартості більша, ніж у вартості інших продуктів.

Теорія Хекшера — Оліна, яка пояснює структуру міжнародної торгівлі, починається зі спеціального розділу, присвяченого причи­нам міжнародних відмінностей у цінах до встановлення торгових відносин. Хекшер та Олін стверджували, що джерелом відміннос­тей порівняльних витрат є співвідношення факторів виробництва, а не відмінності у попиті або технології в різних країнах. Якщо в Америці 1 ярд сукна коштує 2 бушелі пшениці, а у решті країн — менше від бушеля, то це передовсім має пояснюватися тим, що в Америці відносно більше факторів, які інтенсивно використовуються у виробництві пшениці, та відносно менше факторів, які інтенсивно застосовуються у виробництві сукна, ніж в інших країнах. Хай "зем­ля" — фактор, який інтенсивніше використовується у виробництві пшениці, а "праця" — для виробництва сукна. Хай усі витрати можна звести до затрат праці та землі (наприклад, для виробництва добрив, необхідних для пшениці, потрібно витратити певну кількість землі та праці, так само як і на виготовлення пряжі для виробни­цтва сукна). Тоді, якщо СІЛА експортують пшеницю та імпортують сукно, з теорії Хекшера — Оліна випливає, що це відбувається внас­лідок працемісткості сукна і "землемісткості" пшениці та внаслі­док того, що пропозиція землі у США більша від пропозиції землі в інших країнах, а пропозиція праці у США менша від пропозиції праці в інших країнах. Тут мають на увазі не абсолютну, а відносну забезпеченість факторами:

1)  у США на одного працівника припадає більше придатної для
оброблення землі, ніж у решті країн світу;

2)  частка США у загальній площі землі у світі вища, ніж її част­
ка у сумарному обсязі робочої сили,

У такій ситуації (за інших однакових умов) оренда землі у США має коштувати менше, ніж в інших країнах, а працівники повинні


претендувати на вищу порівняно з іншими країнами заробітну пла­ту. Дешевизна землі більшою мірою знижує витрати виробництва у землеробстві, ніж у виробництві сукна. І навпаки, дефіцит робочої сили веде до відносного подорожчання сукна в США. Саме цим, за теорією Хекшера — Оліна, пояснюється відмінність цін, яка існува­ла до встановлення торгових відносин. Саме відмінності у відносній забезпеченості факторами виробництва та у характері їх викорис­тання зумовлюють експорт США пшениці, а не сукна та імпорт сукна, а не пшениці після встановлення торгових відносин.

Проілюструємо теорію Хекшера — Оліна за допомогою графіків (рис. 1.5.11).

Оскільки СІЛА — земленасичена країна, а пшениця — більш
землемісткий продукт, то крива виробничих можливостей США
розміщена ближче до вертикальної осі. Щодо Англії, яка має над­
лишок робочої сили та сукна, що є працемістким товаром, то крива
виробничих можливостей Англії розміщена ближче до горизон­
тальної осі. Згідно із третім припущенням Поля Самуельсона пе­
редбачається, що країни відрізняються одна від одної лише забез­
печеністю факторами виробництва, отже, можна припустити, що споживачі й у США, і в Англії мають смаки настільки однакові, що крива байдужості, яка визначає усі сполучення двох товарів, що за­безпечують споживачу однаковий рівень корисності, буде однако­вою для обох країн (рис. 1.5.11, а).

Крива байдужості 1 буде дотикатися до кривої виробничих мож­ливостей Англії у точці А та США — у точці А'. Отже, крива байдужості 1, точки А та А' — це максимально можливі обсяги виробництва та споживання кожної з країн за умови відсутності торгівлі між ними, а дотичні Р та Р' визначають відносні ціни на пшеницю та сукно у США та Англії, оскільки, як видно із графіка, Р < Р\ Англія має відносну перевагу у виробництві сукна, а США — у виробництві пшениці.

З розвитком міжнародної торгівлі праценасичена Англія буде спеціалізуватися на виготовленні працемісткого товару — сукна, а земленасичені ПІТ А — на виробництві землемісткого товару — пше­ниці (рис. 1.5.11, б). Точки, які визначають максимально можливі обсяги виробництва та споживання, перемістяться по кривій виробничих можливостей Англії вниз від А до В, а по кривій виробничих можливостей США догори від А' до В'. Спеціалізація країн буде тривати доти, доки вони не досягнуть рівня загальної еквівалентної відносної світойої ціни Рш, яка буде знаходитися між внутрішніми відносними цінами кожної з країн до початку торгівлі, тобто Р < Pw< P'. Графічно Р^ буде дотичною до меж виробничих можливостей обох країн та нової кривої байдужості 2, яка розміс­титься вище від кривої байдужості 1, що свідчить про загальне зростання споживання. Англія, експортуючи ВС сукна у ПІТ А та імпортуючи СЕ пшениці із США, досягне балансу попиту та пропо­зиції у точці Е. США, експортуючи В'С пшениці в Англію та імпор­туючи СЕ' сукна із Англії, забезпечать баланс попиту та пропозиції у точці Е', яка збігається із точкою Е. Експорт сукна Англією до­рівнює його імпорту США ВС = СЕ', а експорт пшениці СІЛА дорів­нює її імпорту Англією В'С = СЕ.

Точка Е порівняно із точкою А передбачає більше споживання імпортної пшениці, та менше — "свого" сукна. Тим не менше, Анг­лія виграє від міжнародної торгівлі, оскільки її нова крива байдужос­ті 2 розміщується вище і показує зростання споживання. Аналогіч­но і для США: незважаючи на те, що точка Е' порівняно Із точкою А' передбачає менше споживання своєї пшениці та більше — імпорт­ного сукна, США виграють, оскільки їх споживання внаслідок міжна­родної торгівлі зросте на рівень нової кривої байдужості 2.1 США, й Англія виграють від міжнародної торгівлі, оскільки їх крива бай­дужості 2 перемістилася на графіку догори.


Висновки

1.  Фактороінтенсивність визначає відносні затрати факторів ви­
робництва на створення певного товару.

2.  Факторонасиченість визначає відносну забезпеченість країни
факторами виробництва.

3.  Згідно з теорією співвідношення факторів виробництва Хек-
шера — Оліна різниця у відносних цінах на товари у різних краї­
нах і, отже, торгівля між ними пояснюються різною відносною наді-
леністю країн факторами виробництва. Кожна країна експортує ті
товари, для виробництва яких вона має надлишкові фактори вироб­
ництва, та імпортує ті товари, щодо яких у неї відносна нестача
факторів виробництва.