1. 9.1. Суть і сучасні риси міжнародної трудової міграції

Сучасні МЕВ нерозривно пов'язані з такими поняттями,; ція, імміграція, еміграція, рееміграція населення. Під цими поняттями розуміють:

* міграція (від лат. migratio — переселення, переміщення) —
переміщення через кордон;

•   імміграція (від лат. immigrare — вселяюся) — це в'їзд в країну
на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;

•   еміграція (від лат. emigrare — виселення) — переселення
громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове
проживання;

* рееміграція — це виїзд іммігрантів з країни імміграції або
повернення емігрантів на батьківщину.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудо­вої, сімейної, туристичної тощо. Провідна роль у МЕВ належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили посилюється в умовах форму­вання економічних зв'язків у світовому господарстві. Під цим по­няттям розуміють переміщення найманих працівників через кор­дони в пошуках роботи. Це стихійний процес розподілу трудових ресурсів між національними ланками світового господарства. Еко­номічною основою його є відчуження безпосередніх виробників від засобів виробництва, взаемозв'язаність країн та нерівномірність їх соціально-економічного розвитку.

В результаті міграції робочої сили сформувався світовий ри­нок праці, пропозиція робочої сили на якому залежить від ситу­ації на внутрішніх ринках праці країн — експортерів і країн — імпортерів робочої сили.

Ринок робочої сили виконує такі функції [15, с. 66]:

а) здійснює остаточне визначення вартості робочої сили, впливає
на відхилення ціни на цей специфічний товар від вартості (залеж­
но від співвідношення попиту і пропозиції);

б) регулює попит і пропозицію робочої сили;

в) зводить продавців робочої сили з її покупцями;

г) забезпечує конкуренцію між найманими працівниками, спону­
каючи їх до підвищення свого загальноосвітнього і кваліфікацій­
но-професійного рівня, одночасно знижуючи ціну робочої сили;

д)  забезпечує конкуренцію між підприємцями, спонукаючи їх
підвищувати якість умов праці та рівень часткової оплати праці;

є) сприяє зростанню збалансованості між трудовими ресурсами і робочими місцями,  досягненню елективної зайнятості;

є) прискорює міграційні процеси в національному та інтернаціо­нальному масштабах, вирівнює умови відтворення робочої сили;

ж) сприяє виявленню шляхів та розробці заходів соціального захисту робочої сили.

Сучасний світовий ринок праці, що є складовою ринку робочої сили, характеризують три основні моделі трудових відносин: євро­пейська, англо-саксонська і китайська [16, с. 74]. Вони відобража­ють характер соціально-трудових відносин у різних країнах світу.

Для європейської (континентальної) моделі характерний висо­кий рівень правової захищеності працівника, жорсткі норми трудо­вого права, орієнтовані на збереження робочих місць, регіонально-галузеве регулювання рівня оплати праці та її диференціації.

Англосаксонська модель характеризується свободою роботодавця у відносинах найму і звільнення, перевагою колективно-договірно­го регулювання на рівні підприємства і фірми, що сприяє динаміч­ним змінам на ринку праці, чутливому реагуванню на потребу зміни кількості робочих місць.

Китайська модель поєднує жорстке регулювання трудових відно­син у державному секторі з повною відсутністю правового регулю­вання у приватному секторі.

Ці моделі значною мірою відображають ситуацію, що склалася на ринках робочої сили у різних регіонах світу, а їхні відмінності обумовлюють розміри та легальність міграційних процесів.

Маючи давню історію, міжнародна трудова міграція на сучасно­му етапі набула певних особливостей, найсуттєвішими з яких є: • зростання масштабів міграції;

* збільшення питомої ваги мігрантів у загальній кількості праце­
здатного заселення країн;

•   розширення еміграції з країн Східної Європи та країн, що
утворилися на території екс-СРСР;

•   формування нових центрів залучення робочої сили;

* зросгання нелегальної імміграції;

•   посилення "відпливу інтелекту";

•   ротаційний характер міграції.

На початок 90-х років у світі нараховувалося понад 25 млн пра-цівників-Уіігрантів, що становило близько 1 % усіх трудових ре­сурсів. Причому зростання кількості Іммігрантів триває, незважа­ючи на заходи багатьох країн з обмеження міграції.

Розширення міграції спричинило появу в країнах Імміграції двох ринків щаці — для робітників — громадян даної країни та для іноземню робітників. Другий з цих ринків формується значною мірою за эахунок нелегальної міграції. Проте, незважаючи на всі зусилля, заборонити нелегальну міграцію повністю не вдалося жодній з £раїн. Нелегальні іммігранти використовуються на низь-кооплачуіаних роботах та на роботах зі шкідливими умовами праці без соціального захисту, що суперечить національним законодав­ствам та міжнародним конвенціям. В більшості розвинутих краї­нах Заході вже склалося коло професій, які характерні лише для мігрантів (вантажники, робітники на конвеєрах, прибиральниці тощо). Длї місцевого населення ці спеціальності непрестижні навіть в умовах шсокого безробіття.

Основними постачальниками робочої сили на світовий ринок є слаборозвінені в економічному відношенні країни. Відсутність ро­боти, зубожіння змушують населення цих країн мігрувати у пошу­ках робота в розвиненіші країни. Причинами міграції також мо­жуть бутинаціональні, релігійні, воєнні, політичні та інші чинники.

Однієк з найважливіших особливостей сучасного стану міжна­родної міграції є "відплив інтелекту", тобто безповоротна або довготривала еміграція вчених і висококваліфікованих спеціалістів. Основним* причинами цього процесу в більшості країн є:

•  постійне зниження соціального статусу вченого та спеціаліста;

* те, по результати роботи вчених та спеціалістів часто не знахо­
дять своєї остаточної реалізації;

•  баж^іня покращити своє матеріальне становище;

*  більча можливість за кордоном реалізувати свої знання та
досвід;

*  наці'нальна та релігійна нетерпимість;

*  зрос'ання безробіття в країні, навіть серед висококваліфіко­
ваних спеиалістів.

Нестабільна економічна ситуація в країні, а також вигідні умо­ви найму висококваліфікованих спеціалістів за кордоном сприя­ють збільшенню масштабів еміграції.