1.1. Зародження і розвиток економічних знань. Предмет економічної теорії
1.1 Зародження і розвиток економічних знань. Предмет економічної теорії
Економіка є суспільне виробництво, обмін, розподіл і споживання економічних благ, і сукупність виникаючих на цій основі економічних і господарських відносин.
Економічні явища в житті суспільства намагалися осмислити багато вчених. Відомості про господарський побут народів містяться в пам'ятниках древньої культури: у давньоєгипетських папірусах, у кам'яному клинописі законів панування Хамурапі, у давньоіндійських «ведах». Але ці пізнання ще не могли бути наукою - системою знань людини про природу і суспільство.
Економічна теорія пройшла кілька стадій у своєму розвитку, на кожній з яких її предмет трактувався особливо; сама назва науки була різною.
Економія (ойкономіа, від слів «ойкос» - будинок, господарство і «номос» —правило, закон) — наука про ведення домашнього господарства. Це слово є заголовком особливого твору Ксенофонта, де у формі діалогу розглядаються розумні правила ведення домашнього господарства і землеробства.
Аристотель використовував термін «економія» у цьому ж змісті. Він уперше піддав аналізу основні економічні явища і закономірності тодішнього суспільства і став, власне кажучи, першим економістом в історії науки.
Політична економія - фундаментальна економічна наука, що вивчає методологічні і теоретичні проблеми виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ.
У різних школах економічної думки існували наступні визначення предмета політичної економії:
• меркантилізм: наука про види діяльності, зв'язаних з обміном і торгівлею між людьми (країнами);
• класична політекономія (А.Сміт, Д.Рікардо, У.Петті): наука про
багатство;
марксистська політекономія: наука про виробничі відносини — відносини
між людьми, що складаються в процесі виробництва, розподілу, обміну і
споживання життєвих благ на різних етапах розвитку людського суспільства;
маржиналізм (Ф.Візер, К.Менгер, Е.Бем-Баверк): економічна наука про
діяльність людей щодо задоволення своїх потреб, шляхом використання
обмежених виробничих ресурсів.
Економікс - наука про використання людьми рідких чи обмежених виробничих ресурсів для виробництва різних товарів і послуг, їхнього розподілу й обміну між членами суспільства з метою споживання. До ведучих напрямків економікса відносяться:
кейнсіанство (засновник - Дж.М.Кейнс) - економічний
різновид сучасного лібералізму, що обґрунтовує необхідність державного
регулювання економіки;
монетарізм (М.Фридмен) - неокласична економічна теорія, що
приписує грошовій системі визначальну роль у процесі розвитку економіки.
З огляду на величезний внесок економічної науки в розвиток суспільства Шведський банк із 1969 р. почав видавати Нобелівські премії з економіки. На початок 1998 р. серед 40 лауреатів премії імені Альфреда Нобеля з економічних наук 26 — із США, 5 — з Великобританії, 2 — із Швеції, двоє норвезьких учених, по одному - з Голландії, Німеччини, Австрії і Франції, і один - Л.В.Канторович -із СРСР.
У залежності від цілей пізнавальної діяльності економічна наука підрозділяється на позитивну і нормативну.
Позитивна економіка має справу з фактами економічної діяльності. Вона формулює наукові представлення про економічне поводження, вивчаючи те, що є насправді, тобто фактичний стан економіки. Її мета - пізнання, пояснення і прогнозування об'єктивно економічних явищ, що складаються, і процесів.
Нормативна економіка виражає суб'єктивні представлення про те, що і як повинно бути, тобто характеризує економічні явища з погляду, якими вони повинні бути; це наука про раціональне поводження людей в умовах ринкової економіки.
Загальна економічна теорія виконує кілька функцій, розуміння яких пояснює її безпосередню застосовність.
Функції економічної теорії
1 Пізнавальна функція складається в пізнанні реальних економічних
процесів, тобто в розкритті законів розвитку економіки.
2 Методологічна функція відводить економічній теорії роль
фундаментальної бази для інших економічних наук.
3 Практична функція припускає широке використання виявлених
економічних закономірностей для вирішення практичних задач.