Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.2.3.5. АЛЬТЕРНАТИВНІ ХІМІЧНИМ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН. ПРОБЛЕМИ І МОЖЛИВОСТІ

В інтегрованій системі захисту рослин поряд з хімічними вже дав­но застосовують біологічні й агротехнічні методи боротьби з шкід­никами і хворобами. В сучасному рослинництві вони повинні на­брати набагато більшого поширення.

Біологічні методи захисту рослин від шкідників і хвороб, пов'яза­ні з пошуком антагоністів, гіпер- або суперпаратизів збудників хво­роб, біофунгіцидів (антибіотиків), продуцентів мікроорганізмів з невисокою токсичністю для теплокровних. Велике значення мають екстракти з вищих рослин, збудників хвороб з послабленою патоген­ністю або з гіповірулентних штамів різних бактерій, які можна вико­ристати для вакцинації рослин та інших об'єктів (М. М. Гольшин, 1992). До них належать і речовини-імунізатори (системні псевдофун-гіциди), або еліситори, які сприяють підвищенню стійкості рослин проти хвороб.

Заслуговують на увагу системні фунгіциди з низькою токсич­ністю для теплокровних, нешкідливі для навколишнього середови­ща, які водночас є досить конкурентоспроможними щодо хімічних препаратів, а також комбіновані фунгіциди з широким спектром дії. Всі ці засоби і заходи повинні поєднуватися із стійкістю того чи ін­шого сорту проти шкідників, хвороб, бур'янів, посилювати її або дія­ти паралельно. Однак кожний з цих напрямів має свої переваги і недоліки. Є певні труднощі у застосуванні біометодів. Так, підібрані антагоністи не мають достатнього спектра дії, зокрема діють лише на 1 — 2 хвороби чи 1 — 2 шкідників. Часто заходи, які дають позитивні результати в лабораторних умовах, виявляються неефективними в польових. Крім того, важко заготовити достатню кількість препара­тів, екстрактів, гіперпаразитів. Незважаючи на зазначені труднощі, вже є певні успіхи в пошуках антагоністів, гіперпаразитів, екологіч­но нешкідливих антибіотиків і синтетичних інсектофунгіцидів. Так, за даними М. М. Гольшина, для захисту картоплі від парші і мокрої бактеріальної гнилі перспективні деякі бактерії, наприклад, ахіне-тобактер (Achinetobacter), альтернарія СП (Alternarya) можна вико­ристовувати проти септоспоріозу колосся пшениці. Багато різних бактерій можна застосовувати для боротьби з кореневими гнилями. Те саме стосується і антибіотиків, біопрепаратів. Наприклад, ризо-план можна використовувати для захисту ячменю від кореневих гнилей; хітозан (УЕА), який міститься в багатьох фітопатогенних грибах, — для протруювання насіння кукурудзи, люцерни, ріпаку; диметоторф — проти фітофторозу картоплі; диніконазол — проти листкових плямистостей, борошнистої роси, парші та іржі кукуру­дзи, пшениці, ячменю, кормових буряків; діетофенкарб— проти цер­коспорозу буряків.

Останнім часом у нас і в країнах Заходу (США, Канаді, Німеч­чині, Болгарії, Польщі) значну увагу приділяють рослинним препа­ратам, які виготовляють із ромашки далматської, мелії та ін. За ефективністю дії вони не поступаються перед стандартними хіміч­ними препаратами. Причому набір вищих рослин для захисту зер­нових, кормових і коренеплодів досить великий, і кожна країна має свої можливості. Для цього використовують екстракти й чисті пре­парати, які містять піретрин, ретеноїд, азадирхатин, нікотин тощо.

У пошуку антагоністів фітофагів важливо добре знати особли­вості паразита, який знищує іншого паразита, в даному випадку паразита-фітофага, який живиться культурною рослиною. Так, зер­нові колосові культури мають багатоїдних і спеціалізованих шкід­ників, розвиток яких пристосований до певних етапів органогенезу рослин.

Серед багаторічних фітофагів зернових — насамперед совка під­гризаюча, жуки-ковалики, які живуть у ґрунті і живляться росли­нами на початку їх вегетації. У боротьбі проти них можна викорис­тати ентомофагів, які б знищували гусінь озимої та інших совок. Виявлено багато природних ворогів, наприклад, озимої совки. Най­поширеніші з-поміж них трихограми (еванестенс і евроктідіс). Крім них можна застосовувати мух-тахін, браконід, іхневмонід та інших, а також теленомусів. Розвиток цих паразитів від яйця до дорослої комахи відбувається всередині шкідника-фітофага. На цьому і ґрун­тується боротьба з гусеницями совок. Велике значення має трихо­грама і для боротьби з кукурудзяним метеликом.

Трихограми можуть відкладати яйця всередині яєць хазяїна, тобто всередині яєць, які відкладає метелик совки озимої або мете­лик кукурудзяний. Висів трихограм обґрунтований ще й тим, що у потомстві всіх її видів переважають самки. Проти озимих совок мож­на застосовувати також банхус макроцентрус. Його личинки зиму­ють у гусеницях озимої совки. Макроцентрус використовують і про­ти інших підгризаючих совок.

Переважно у північних областях можна застосовувати живород­ну муху-пелетієрію проти жуків-коваликів (домінує вид агріотес). Ці жуки розвиваються довго: їх личинки можуть бути у фазі розвитку протягом 4 — 5 років.

Личинки жука-ковалика (дротянка) живляться як набубнявілим насінням, так і соковитими сходами, особливо пшениці, а за її відсу­тності також пирієм. Самі жуки суттєвої шкоди рослинам не завда­ють. Дротяників можуть знищувати параковдруси, тафірініди та ін.

Підбирають також ентомофагів для клопа-черепашки, який по­шкоджує озимі та інші злакові зернові культури. Шкідниками кло-па-черепашки, які паразитують на яйцях, є теленомуси, трисольку-си — невеличкі комахи. Дорослих клопів знищують мухи фазії, але більш ефективні ентомофаги, що паразитують на яйцях черепашки.

Для боротьби з фітофагами велике значення мають профілактич­ні заходи. Не слід розміщувати цукрові та кормові буряки біля посі­вів багаторічних трав та старих бурячищ. Певну роль відіграє над­раннє висівання буряків на невеликих площах, де концентруються шкідники, гусінь листогризучих совок та ін. На цих площах їх можна знищувати з меншими витратами і незначною екологічною шкодою.

Колорадського жука знищують принадами з картопляного луш­пиння, яке розкидають по краях поля перед садінням картоплі. На невеликих ділянках колорадського жука можна знищувати або від­ганяти настоями полину, листків тополі, оману, висівати на сусідніх полях горох. Жук-богомол, який оселяється на горосі, знищує коло­радського жука.

Посіви гороху пошкоджуються брухусом, якщо не проведено зне­зараження насінного матеріалу. Проти попелиць зернобобових за­стосовують їх специфічних шкідників.

Мишоподібних та інших землерийних гризунів знищують зали­ванням нір водою в зимовий період (коли немає снігу) або по тало-мерзлому ґрунту.

Значно підвищується імунність рослин до шкідників і хвороб при обробці їх насіння спеціальними препаратами. Наприклад, насіння гороху проти бульбочкового довгоносика і попелиць обробляють мо-лібдатом амонію або сульфатом цинку (по 9 г/ц) (Уманська ДАА, А. С. Меркушина).

За даними молдавських учених (О. В. Бляндур, О. Ю. Щеглов, 1992), обробка насіння електрострумом також зменшує ураження рослин хворобами.

Висока агротехніка (сівозміна, відповідний обробіток ґрунту, бо­ротьба з бур'янами) — найбільш ефективний засіб боротьби з багать­ма хворобами і шкідниками.

Велике значення має спеціальне «забур'янення» посіву, тобто по­єднання рослин в агроценозі. Виявляється, що коноплі в посівах хрестоцвітих, а також буряків запобігають розмноженню земляних блішок (вони їх відлякують, а можливо, навіть знищують специфіч­ним запахом). Запахи відлякують шкідників. Попелицю, напри­клад, відлякує запах аморфи. Добре захищає від усяких комах пше­ницю і ячмінь 5 % дуст азадерахти індійської, внесений у ґрунт.

Нектароноси, висіяні з горохом, капустою кормовою та іншими хрес­тоцвітими, захищають їх від більшості шкідників.

Важливо вивчати набір рослин-супутників для кожної культури сівозміни. Крім того, в полікультурах не спостерігається ґрунтовтома.

Дуже багато рослин можуть бути отруйними для шкідників і мікроорганізмів. У Німеччині виявили багато видів трав і дрібних кущових рослин, дусти з яких можуть захищати культурні рослини від шкідників і запобігати хворобам. Запахи або накопичені в тка­нинах рослин-супутників певні речовини захищають основні росли­ни від гусені, жучків, грибів. Такі речовини синтезують штучно (створено синтетичні аналоги піретруму — піретроїди).

Метод принад. Це випробуваний ефективний захід, проте він має свої недоліки: через застосування отруєних принад проти мишоподі­бних гризунів гинуть птахи, зайці та ін. Тому слід дотримуватися екологічно чистих методів локалізації шкідників надранніми посі­вами (наприклад, буряків з метою знищення довгоносика сірого і люцернового); розкидання лушпиння картоплі перед її садінням проти колорадського жука та ін.

Біологічні препарати. Біологічні препарати (наприклад, бакте-роденцид) застосовують здебільшого проти мишоподібних гризунів. Для знищення білана, молі, вогнівки можна використовувати бак-тоспенін, а також БІП (бактеріальний інсектицидний препарат). Проти колорадських жуків та інших шкідників ефективний бітокси-бацилін (БТБ) — на посівах капусти, боверин — на посівах картоп­лі; вірин СС — проти совки озимої, вірин ЕКС — проти совки капус­тяної; вірин НШ — проти непарного шовкопряда; дендробацилін — проти шкідників цукрових і кормових буряків, капустяних. На ози­мих і ярих зернових проти фузаріозних і гельмінтоспорозних коре­невих гнилей застосовують лепідоцид, триходецин.

Для передпосівного обпудрювання, наприклад, насіння сої проти бактеріозів застосовують фітобактеріоміцин. Ентобактерин можна використовувати також проти шкідників капустяних і на посівах багаторічних трав. Ці препарати відносно малотоксичні і мають концентровану вибіркову дію.

Значення підбору сортів і гібридів. Підбір сортів і гібридів — важ­ливий фактор захисту посіву від шкідників, хвороб і частково від бур'янів. Це питання селекціонери вирішують по-різному: виводять сорти, які мають певні механічні особливості будови, наприклад, опушеність листків у пшениці унеможливлює яйцекладку деяких комах на листі (п'явиця хлібна), підбирають сорти, які «дезорієнту­ють» расу певного гриба, наприклад, раси фітофтори картоплі по­шкоджують один сорт і не шкодять іншим. Якщо сортів кілька, є бі­льші гарантії зниження ураження посіву фітофторою. Зокрема, під­бирають сорти гороху, які мінімально або зовсім не уражуються тими чи іншими расами бурої іржі, різними плямистостями; буряків, одні сорти й гібриди яких більш, а інші — менш стійкі проти церкоспорозу.

Останнім часом великої шкоди зерновим завдають кореневі гни­лі. Для захисту посівів зернових, крім звичайних агротехнічних за­ходів, велике значення має підбір сортів, на яких не розвиваються ті чи інші раси кореневих гнилей, і виведення сортів, стійких проти пошкодження різноманітними блішками, листоїдами тощо.

Застосуванням різних методів селекції, в тому числі методів мо­лекулярної біології та генної інженерії, а також схрещуванням з дикими видами можна вивести сорти, стійкі проти пошкодження окремими або кількома шкідниками. Так, сорт пшениці з опушени­ми листками порушує режим живлення п'явиці червоногрудої, бо опушення не дає їй змоги відкладати яйця на листках. Виведені також гібриди-мутанти кукурудзи, які не пошкоджує метелик стеб­ловий, а в Англії створено сорт ячменю, стійкий проти нематоди зе­рнової (вона не може розвиватися на коріннях цього сорту). Поль­ські вчені схрещуванням з дикими видами вивели люпин, стійкий проти фузаріозного в'янення. Є позитивні дані про виведення сорту люцерни, стійкого проти попелиці горохової і плямистої. Вже давно висівають сорти панцерного соняшнику, який не пошкоджується гусеницями молі. Виведені сорти пшениці імунні до сажки твердої і летючої. У Голландії виведено сорти картоплі, стійкі проти фузаріо­зу і колорадського жука. Велике значення має і технологія вирощу­вання картоплі, зокрема фон живлення. Як показують спостере­ження, колорадський жук менше пошкоджує рослини картоплі, які ростуть на високих фонах азотного живлення, оскільки формується велика вегетативна маса (до 300 — 400 ц/га) із значним вмістом ніт­ратів у бадиллі.

Серед стійких проти ураження хворобами і шкідниками сорт го­роху Орловчанин, який майже не уражується аскохітозом. Стійкий проти ураження борошнистою росою, бурою іржею ярий ячмінь сор­ту Прима з Білорусі. Слабко уражується бактеріозом і фузаріозом простий модифікований міжлінійний гібрид кукурудзи ОДМа 407 МВ. Гібрид цукрових буряків ЛВМС 31 досить стійкий проти коренеїду і церкоспорозу, хоч достатньо стійких сортів і гібридів цук­рових буряків проти церкоспорозу і коренеїду ще практично немає. Це саме можна сказати і про існуючі сорти та гібриди соняшнику. Всі вони, без винятку, уражуються несправжньою борошнистою ро­сою, гнилями та ін. Тому слід підбирати сорти й гібриди з високими темпами наростання та відростання надземної маси і коренів, які мають підвищену здатність до регенерації. Наприклад озима пше­ниця сорту Миронівська 808 не відзначається високою стійкістю проти ураження хворобами, зокрема іржею, але швидко відновлює ріст. Її коренева система регенерується значно краще, ніж в інших сортів, і глибина проникнення коренів у ґрунт більша. За даними спостережень Ю. Ф. Терещенко (Уманська ДАА), рослини пшениці, будучи вилучені із травостою під час видового і сортового прополювання, навіть у фазі виходу в трубку досить добре приживляються, швидко утворюють нові корінці і продовжують вегетацію на основі самоприживання. Ця цінна здатність більш властива бур'янам, на­приклад мишію, що погіршує боротьбу з ним у вологий період.

Високі темпи росту рослин, добра коренева система сприяють ін­тенсивному надходженню у них поживних речовин, що значною мі­рою компенсує пошкодження їх шкідниками і хворобами.

Біотехнологія і рослинництво. Біотехнологія — наукова галузь, яка знаходиться на стику різних наук — біофізики, біохімії, мікро­біології, генетики, молекулярної біології, генної інженерії, мікроклональної селекції — і вже нині має великі можливості для створення сортів, які мало або зовсім не ушкоджуються хворобами і шкідниками. Принципово нові можливості для створення сортів пальових культур у цьому плані є в науково-дослідних установах завдяки наявності в них спеціальних агроінженерних установок — фітотронів. Вони дають змогу протягом року одержувати кілька врожаїв, створювати різні умови вирощування, що значно приско­рює строки виведення сортів, стійких проти шкідників, хвороб, бур'янів.

Сорти і регулятори росту рослин. Підбір сортів і гібридів пшени­ці, ячменю, соняшнику, сої, гречки та інших культур є також альте­рнативою застосуванню хімічних регуляторів росту рослин, так зва­них інгібіторів (що загальмовують ріст), ретардантів (що уповіль­нюють ріст), дефоліантів (знелиствлювачів), десикантів (підсушува-чів). Прискорюючи дозрівання соняшнику, бавовнику, сої або змен­шуючи полягання хлібів, вони частково залишаються в урожаї. Як­що для насінницьких посівів це не має значення, то залишки хлор-холінхлориду (інгібітору) в соломі хлібів, дебосу (роданистого на­трію), дробпетидизаурону, реглону (диквату), хлорату магнію в ко­шиках соняшнику і на поверхні сім'янок свідчать про небажаність використання їх на корм худобі, а олії — в харчових цілях. Таку олію можна використовувати переважно на технічні потреби. Аль­тернативою застосуванню цих речовин можуть бути неполягаючі сорти хлібів, сорти й гібриди соняшнику, які раніше дозрівають. Їх слід також висівати в більш ранні строки.

Отже, для ефективного захисту рослин у сівозміні важливо попе­редньо добре вивчити (прогнозувати) видовий склад ентомофагів, фітофагів, бактерій, грибів, насіння бур'янів за допомогою кваліфі­кованих спеціалістів — фітопатологів, ентомологів, мікробіологів, ботаніків. Це дасть змогу намітити реальні заходи захисту рослин, поліпшити навколишнє природне середовище, знизити до мінімуму застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками, хворобами, бур'янами.