1.3. Загальна характеристика законодавства у сфері економіки

1.3. Загальна характеристика законодавства у сфері економіки

У юридичній літературі відсутнє визначення поняття «економічне законодавство». У найзагальнішому розумінні його можна визначити таким чином: економічне законодавство — це сукупність нормативних актів, які регулюють усі правовідносини у сфері економіки, тобто це всі нормативні акти, котрі стосуються регулювання відносин у сфері господарського комплексу України.

Множинність означених нормативних актів зумовлена тим, що:

це законодавство регулює різні види народногосподарської діяльності (промислову діяльність, будівельну, транспортну, торговельну, агропромисловий комплекс тощо), кожен з яких має свої особливості, які й враховуються в спеціальних актах;

в економіці наявні різні форми власності (приватна, колективна, державна, що також впливає на диференціацію законодавчих актів);

у державі відсутній єдиний кодифікований акт економічного законодавства, створити який, до речі, й неможливо.

Поняття нормативного акта економічного законодавства ґрунтується на загальнотеоретичному понятті «нормативний акт».

Нормативний акт економічного законодавства — це офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм будь-якої галузі права, що регулює правовідносини у сфері економіки.

Поняття нормативного акта економічного законодавства є багатозначним. Воно визначає різноманітні щодо юридичної сили, форми і сфер дій нормативні акти. Тому їх можна класифікувати на види за різними критеріями, зокрема за юридичною силою.

Відповідно до цього критерію, а саме — за юридичною силою, економічне законодавство функціонує як вертикальна ієрархічна система нормативних актів. Будова цієї системи обумовлена струк­турою державних органів, які мають законодавчі й нормотворчі
повноваження щодо регулювання відносин у сфері економіки.

Відтак можна виділити акти Верховної Ради України, акти Президента України та акти органів виконавчої влади. Серед законодавчих актів Верховної Ради України можна вирізнити:

а) загальні закони, що регулюють основні види економічних відносин, наприклад Закон України «Про власність», Цивільний кодекс України та ін.;

б) закони про види і правовий статус суб’єктів підприємництва та органи державної влади, що здійснюють управління у сфері економіки, наприклад Закони України «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про Антимонопольний комітет України» тощо;

в) закони, що регулюють відносини в окремих сферах, галузях економічної діяльності (Повітряний кодекс України, Земельний кодекс України тощо).

Значно більший за обсягом блок нормативних актів у сфері економіки складають підзаконні нормативні акти, а саме — акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Найважливішими законодавчими актами, які відіграють значну роль у регулюванні економічних процесів в Україні, є такі закони України:

Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 3 грудня 1990 р. (зі змінами);

Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. (зі змінами);

Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. (зі змінами);

Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р. (зі змінами);

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. (зі змінами);

Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р. (зі змінами);

Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. (зі змінами);

Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (зі змінами);

Закон України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р. (зі змінами);

Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» від 18 лютого 1992 р. (зі змінами);

Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р. (зі змінами);

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. (зі змінами);

Закон України «Про державну статистику» від 13 липня 2000 р.;

Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13 жовтня 1992 р.;

Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. (зі змінами);

Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 р.;

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 14 березня 1995 р. (зі змінами);

Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України» від 16 травня 1995 р.;

Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вересня 1995 р. (зі змінами);

Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» від 21 листопада 1995 р. (зі змінами);

Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р.;

Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 р. (зі змінами);

Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 15 травня 1996 р.;

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р.;

Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 р. (зі змінами);

Закон України «Про приватизацію державного майна» від 19 лютого 1997 р. (зі змінами);

Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 р.;

Закон України «Про лізинг» від 16 грудня 1997 р. (зі змінами);

Закон України «Про метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 р.;

Закон України «Про Державну програму приватизації» від 12 лютого 1998 р. (зі змінами);

Закон України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» від 22 грудня 1998 р.,

Закон України «Про захист національного виробника від демпінгового імпорту» від 22 грудня 1998 р.;

Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22 грудня 1998 р.;

Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» від 24 грудня 1998 р.;

Закон України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» від 15 січня 1999 р.;

Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р.;

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні» від 16 липня 1999 р.;

Закон України «Про концесії» від 16 липня 1999 р.;

Закон України «Про угоди про розподіл продукції» від 14 вересня 1999 р.;

Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 р.;

Закон України «Про спеціальну економічну зону «Рені» від 23 березня 2000 р.;

Закон України «Про спеціальну економічну зону «Мико­лаїв» від 13 липня 2000 р.;

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р.;

Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р.;

Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 р.;

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» від 4 жовтня 2001 р.;

Закон України «Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 10 січня 2002 р. (зі змінами від 7 березня 2002 р.);

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» від 10 січня 2002 р.;

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його бан­крутом» від 7 березня 2002 р.;

Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 р.;

Митний кодекс від 11 липня 2002 р. та ін.

Аналіз чинного законодавства свідчить, що наведені законодавчі акти містять у собі приписи адміністративно-правового змісту й передбачають збереження регулятивної ролі держави в галузях суспільного виробництва, розвиток і посилення контроль­но-наглядових функцій держави. Однак законів суто управлінського характеру у сфері економіки на сьогодні немає, тимчасом як необхідність правового забезпечення економічної реформи настійливо вимагає розробки нормативних рішень з усього комплексу управлінських проблем. Це стосується таких напрямів розвитку законодавства, які б регулювали співвідношення централізованих і децентралізованих форм управління економікою за умови збереження регулятивної ролі держави в ключових галузях суспільного виробництва через розроблення чітких пріоритетів.

Зміст значної частини наведених законодавчих актів буде висвітлено в наступних розділах курсу лекцій.