Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

10.1. Сутність оборотного (працюючого) капіталу

10.1. Сутність оборотного (працюючого) капіталу

Поняття оборотного (працюючого) капіталу

У західній літературі під оборотним капіталом розуміють категорію «працюючий капітал» (working capital). У роботі американських економістів Юджина Брігхема і Льюїса С. Гапенского
«Фінансовий менеджмент» наведені дві дефініції працюючого капіталу: 1) валовий працюючий капітал (gross working capital), під яким розуміють поточні активи; 2) чистий працюючий капітал (net working capital), під яким розуміють різницю між поточними активами і поточними пасивами[1].

У працях інших англійських і американських авторів працюючий капітал визначається як різниця між поточними активами і поточними пасивами, що характеризує ступінь ліквідності короткострокової фінансової діяльності. Перевищення поточних активів над короткостроковими зобов’язаннями розглядається як капітал, що перебуває в обігу. Така думка виражена в працях Глена Арнольда, Кярана Уолша, Стефана Росса й інших[2].

Управління працюючим капіталом передбачає прийняття рішень як за поточними активами, так і за поточними пасивами. У середньому 50—55 % капіталу корпорації вкладається у валовий працюючий капітал. Фінансові менеджери корпорації до 60 % свого ділового часу присвячують вирішенню питань, пов’язаних із формуванням і фінансуванням працюючого капіталу.

До поточних активів відносять статті: грошові кошти (cash); вкладення в цінні папери (marketable securities); рахунки до одержання, тобто дебітори (accounts receivable); товарно-матеріа­льні запаси (inventories). Поточні пасиви, тобто джерела фінансування, можна розділити на дві частини: перша — короткострокові пасиви, друга — довгострокові позички, що погашаються в цьому році. До першої належать статті: рахунки до оплати, тобто кредити (accounts payable); нараховані, але не оплачені витрати (accrued expenses); нараховані податки (accrued taxes); короткостроковий борг (notes payable). Друга частина являє собою довгостроковий борг, що за термінами погашається в даному фінансовому році (Current maturities of long-term debt).

Поточні активи за своєю природою дуже мобільні. Вони можуть змінюватися щодня і навіть щогодини. У кожному випадку мають бути вирішені питання їх фінансування, тобто визначені поточні зобов’язання. Менеджер постійно мусить вирішувати, наприклад, такі питання: на яку суму існує потреба в товарно-матеріальних запасах і як знайти кошти для їх фінансування?

Ефективність оборотного капіталу

Оборотний капітал, як зазначається у фінансовій літературі, являє собою «рухливу область — грошовий кругообіг, у якому гроші на якийсь період перетворюються в матеріали, робочу силу і накладні витрати, а потім знаходять первісну форму. Це означає, що управління цим капіталом, по суті, є управління часом»[3] (курсив наш. — В.С.). Отже, принцип «час — це гроші» наявний в управлінні оборотним капіталом. Практично фінансові менеджери, визначаючи завдання в управлінні оборотом капіталу, прагнуть реалізувати головну мету підприємництва: підвищення економічної віддачі від вкладень, тобто зростання прибутку. Завдання менеджера полягає в скороченні сум, інвестованих у короткострокові (поточні) активи, та їх зв’язку з рішеннями в маркетингу й організації збуту виробленої продукції.

У фінансовій літературі наводиться класичний приклад підвищення ефективності оборотного капіталу. Генрі Форд, запустивши у виробництво модель автомобіля Т, вирішив фарбувати її тільки в чорний колір і продавати торговельним агентам, як тільки вона сходить із конвеєра, за готівку, тобто не в кредит. Це дало змогу йому скоротити вкладення в оборотний капітал і сприяло розширенню виробництва продукції[4].

На ефективність працюючого капіталу впливають різні чинники. Контроль за ефективністю використання працюючого капіталу здійснюється різними методами, у тому числі методом коефіцієнтів (див. підрозд. 10.6).

Таблиця показує основні умови, які впливають на окремі статті працюючого капіталу.

Таблиця 10.1

Економічні умови, що впливають
на ефективність працюючого капіталу[5]

Стаття

Вплив

Дебітори

Обсяг продажу. Термін продажу в кредит. Ефективність кредитного контролю й інкасації

Товарно-мате-
ріальні запаси

Час, необхідний для підготування до випуску продукції. Мінливість у попиті на продукцію корпорації. Виробничий цикл. Кількість виробничих потоків. Обсяг планованого реального випуску і продажу

Кредитори

Обсяг купівлі. Тривалість кредиту

Короткострокове фінансування

Усі, перелічені вище. Інші умови платежів (надходження коштів, доступність кредиту, процентні ставки)

Цикл оборотного капіталу

Кожна стаття оборотного капіталу здійснює оборот, що виражається в днях. Весь оборотний капітал виконує цикл, у якому він із грошової форми перетворюється в товарну і з товарної — в грошову. Чим швидше закінчується цикл обороту, тим ефективніший його результат.

Схема оборотності трьох статей оборотного капіталу, залежних від продажу готової продукції (ТМЗ, дебіторської і кредиторської заборгованості), показує, що корпорація виплачує кошти постачальникам ТМЗ у середньому на 38-й день, тоді як гроші надходять від споживачів у середньому на 52-й день. Отже, утворюється часовий розрив між вихідними і вхідними грошовими потоками. Тимчасовий розрив потребує збільшення оборотного капіталу, інакше виникає брак коштів. У таких випадках корпорація звичайно вдається до банківських послуг. Складаючи касовий бюджет, менеджери корпорації передбачають фінансування тимчасового розриву за рахунок короткострокового банківського кредиту. У нашому прикладі буде потрібне додаткове фінансування строком на 14 днів.

Рис. 10.1. Цикл оборотного капіталу корпорації «Кока-Кола»[6]



[1] Brigham E. F., Gapenski L. C. Financial Management: Theory and Practice Fifth Ed. — Chicago, N.Y. etc: Dryden Press, 1988. — P. 644.

[2] Arnold G. Corporate Financial Management. — Financial Times, Prentice Hall, 1998. — P. 543; Уолш К. Ключевые показатели менеджмента. — М.: Дело, 2000. — С. 47.

[3] Джонс Э. Деловые финансы: Пер. с англ. — М.: Олимп-Бизнес, 1998. — С. 300.

[4] Там само. — С. 277.

[5] Samuels J. M., Wilkes F. M., Brayshaw R. E. Management of Company Finance. — P. 474.

[6] Методика визначення циклу оборотного капіталу за: Уолш К. Ключевые показатели менеджмента. — С. 135 [звітні дані корпорації «Кока-Кола» (див. підрозд. 10.6)].