12.1. Організаційні аспекти міжнародної торгівлі

На сучасному етапі у сфері міжнародної торгівлі як організацій­ну форму експорту та імпорту використовують торгівлю такими ви­дами товарів:

•  готова продукція;

•  продукція у демонтованому вигляді;

•  комплектне обладнання;

•  сировинні товари;

•  кооперована продукція.

У сфері міжнародної торгівлі використовуються такі її методи:

•  зустрічна торгівля (buy-back);

•  міжнародні торги (tenders);

•  лізинг (leasing).

Стисло ознайомимося з цими основними видами міжнародної торгівлі.

Торгівля готовою продукцією орієнтується на кінцевого спожива­ча (end-user) і здійснюється за допомогою укладення контрактів без­посередньо між її виробниками і споживачами. До операції можуть залучатися і посередники, які виконують передпродажний сервіс і передпродажне доведення продукції до експлуатаційних вимог. Що­до машинотехнічних товарів має місце технічне обслуговування про­тягом періоду експлуатації. Передпродажний сервіс не впливає на технічні характеристики товарів і, як правило, передбачає комплекс робіт з розконсервації товарів після транспортування та надання їм товарного вигляду. Мета передпродажного сервісу полягає у поліп­шенні якості товарів, які реалізуються, з урахуванням потреб і смаків споживачів, що зрештою сприяє підвищенню конкурентоспро­можності цих товарів.

Торгівля продукцією у демонтованому вигляді у сфері міжнародних економічних зв'язків відбувається з урахуванням низки чинників як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Наприклад, демонтова­ні товари дешевше і безпечніше транспортувати на великі відстані, ніж змонтовані. Часто такий метод доцільний для проникнення на ринки тих країн, які забороняють ввіз відповідної готової продукції, намагаючись захистити свій ринок від впливу іноземної конкуренції.

Торгівля комплектним обладнанням охоплює оснащування про­мислового підприємства, що становить єдиний закінчений техноло­гічний комплекс. Така торгівля, зокрема, має місце у разі будівниц­тва "під ключ" (turnkey projects). Воно передбачає проектування підприємств, їх спорудження, оснащення обладнанням, навчання місцевих працівників, забезпечення експлуатації об'єкта протягом обумовленого гарантійного терміну. Зазначений комплекс робіт ві­домий ще як інжиніринг. Це поняття вже набуло в Україні "права громадянства", тобто застосовується у нормативно-правових актах.

Торгівля сировинними товарами поширюється на торгівлю міне­ральною сировиною, продуктами її переробки та збагачення, сіль­ськогосподарською сировиною тваринного і рослинного походжен­ня, продуктами переробки цієї сировини, хімічними та продовольчи­ми товарами.

Торгівля сировинними товарами відбувається за допомогою:

•  укладення і виконання міжнародних товарних угод, які сприяють
стабілізації ринків та зменшенню спекуляцій зерновими, бавов­
ником, кавою тощо;

•  аукціонної торгівлі, що спеціалізується на продажі специфічних
товарів, як правило, протягом певної пори року. На аукціоні аук-
ціонер (ліцитатор) здійснює торгівлю із зацікавленими покупця­
ми (докладніше див. розд. 11).

Торгівля кооперованою продукцією поширюється на продукцію, що виготовляється у кооперації з іншими суб'єктами господарюван­ня. Двома основними видами кооперації є виробнича і збутова; за першої продукція виготовляється не для ринкового продажу, а за за­мовленням окремих суб'єктів; за другої суб'єкти господарювання ут­ворюють спільне підприємство для збуту продукції, виготовленої на їх підприємствах.

Зустрічна торгівля охоплює зовнішньоторговельні операції, що передбачають еквівалентний або частковий обмін товарами, за яко­го різниця у вартості компенсується певною сумою грошей.

Вирізняють три основні напрями зустрічної торгівлі:

•  бартерні угоди (barter transactions);

•  промислові компенсаційні угоди (industrial compensations).

•  торговельні компенсаційні угоди (commercial compensations).

У рамках промислової компенсаційної угоди одна сторона (сто­рони) надає іншій технології та/або товари і послуги, що використо­вуються для створення нових виробництв, продукцією яких оплачу­ється надана технологія (товари і послуги).

Торговельні компенсаційні угоди передбачають обмін різнорід­ними товарами.

Наведемо один з варіантів класифікації зустрічних угод у сфері міжнародної торгівлі:

1. Товарні та компенсаційні угоди на безвалютній основі:

• угоди про одноразову поставку:

•  бартерні угоди (безвалютний обмін товарами);

•  пряма компенсація (відрізняється від бартеру тим, що рахун­
ки за поставки виставляються у грошовій формі, а виконан­
ня зобов'язань може доручатися третій стороні);

• угоди з тривалими термінами виконання:

•  глобальні угоди;

•  базові угоди;

•  угоди про товарообмін на основі листа-зобов'язання;

•  протоколи.

2. Компенсаційні угоди на комерційній основі:

• короткострокові компенсаційні угоди:

•  часткова компенсація;

•  повна компенсація;

•  тристороння компенсація;

•  короткострокові пов'язані угоди;

• зустрічні закупівлі:

•  паралельні закупівлі;

•  джентльменські угоди;

•  угоди про передачу фінансових зобов'язань;

• довгострокові авансові закупівлі.

3. Компенсаційні угоди у рамках виробничого співробітництва: • великомасштабні довгострокові компенсаційні угоди про зво­ротну закупівлю товарів:

•   угоди, в яких вартість зобов'язань про компенсаційні заку­
півлі перевищує вартість наданого обладнання;

•   угоди, в яких вартість зобов'язань про компенсаційні заку­
півлі не перевищує вартості наданого обладнання.

Познайомимося з деякими термінами і поняттями.

Офсет — угода, за якою експортер бере зобов'язання закупити у країні імпортера товари на суму, що становить певну частку від вар­тості предмета експортної угоди.

Світч — передача експортером своїх зобов'язань про зустрічну поставку третій стороні.

Операції з давальницькою сировиною — операції, що передбачають переробку іноземної сировини та матеріалів з розрахунками за робо­ту цими матеріалами, сировиною та/чи продуктами їх переробки.

Міжнародна торгівля здійснюється з використанням прямих або опосередкованих методів. Прямий метод передбачає здійснення опе­рацій безпосередньо між виробниками і споживачами, а при опосе­редкованому залучаються посередники.

Понад половина міжнародного товарного обміну відбувається за участю посередників. Це можуть бути:

•  прості посередники (брокери) — своєрідні "свахи", які допомага­
ють встановленню контактів між продавцями і покупцями, але
самі участі в угодах не беруть;

•  комісіонери, які укладають контракти від свого імені, але за раху­
нок продавця або покупця (комітентів);

•  консигнатори — посередники у торгових операціях, які зберіга­
ють товар у постачальника протягом певного часу. Право влас­
ності на товар зберігається за експортером (консигнантом), який
кредитує консигнатора у процесі реалізації товарів з його складу;

•  дистриб'ютори — особи (фізичні та (або) юридичні), які здійсню­
ють від імені фірми-виготовлювача збут і гарантійне обслугову­
вання товару, укладають угоди від свого імені та за свій рахунок;

•  агенти — торговці, які діють від імені експортерів або імпортерів,
тобто своїх принципалів, і виконують певні функції без права
власності на товар.

Встановлення контактів між потенційними експортерами та ім­портерами є першим кроком у здійсненні міжнародної торгівлі.

Оферта — формальна пропозиція однієї особи іншій укласти угоду із зазначенням усіх необхідних для її укладення умов. Особа (фізич­на або юридична), яка її надсилає, називається оферентом. Тверда оферта — це пропозиція оферента одному можливому покупцеві, а вільна — кільком покупцям або навіть необмеженому їх колу. Ак­цептом називається згода з пропозицією (офертою) іншої сторони укласти угоду на умовах, зазначених у пропозиції. Контрпропозиції покупця вважаються контрофертою.

Пошук контрагента — така ж непроста справа, як і пошук май­бутньої дружини або чоловіка. Де, кого і як шукати, залежить від безмежної кількості чинників. Відсутній єдиний рецепт на всі випад­ки життя. Переговори між партнерами можуть відбуватися у формі листування, за допомогою телеграфу, телефону, електронної пошти, на особистих зустрічах тощо.

Міжнародні торги (тендери) є методом міжнародної торгівлі, що відбувається на конкурсних засадах. Тендери влаштовуються з ме­тою найвигіднішого продажу якогось товару. Конкурс для продав­ців оголошує покупець, він же встановлює технічні та економічні ха­рактеристики товару.

Лізинг — довготермінова оренда машин і обладнання, транс­портних засобів, виробничих споруд. Види лізингу: фінансовий, операційний.

У міжнародній торгівлі поширений також факторинг та його різ­новид форфейтинг. Факторинг є операцією з перевідступлення пер­шим кредитором прав вимоги боргу третьої особи.