12.5. Спрощена система оподаткування підприємства
12.5. Спрощена система оподаткування підприємства
Державна підтримка малого бізнесу через систему оподаткування є одним із шляхів подолання економічної кризи в Україні.
Спрощена система оподаткування запроваджується для юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Суб’єкт підприємницької діяльності, який перейшов на спрощену систему оподаткування, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:
6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у випадку сплати податку на додану вартість згідно із Законом України “Про податок на додану вартість”.
Отже, на зазначених платників поширюються всі норми згаданого Закону, у тому числі і щодо ведення податкового обліку (книг обліку придбання та книг обліку продажу товарів (робіт, послуг)), заповнення податкових накладних, подання декларації з податку на додану вартість.
10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Оскільки у випадку обрання юридичними особами ставки єдиного податку у розмірі 10 відсотків ці особи не є платниками податку на додану вартість, то відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” такі суб’єкти підприємницької діяльності:
не мають права при продажу будь-якої продукції (товарів, робіт, послуг) виписувати податкову накладну та вказувати в ній суму податку на додану вартість;
не мають права на податковий кредит по сумах податку, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг).
Зазначені суми податку включаються до вартості товарів (робіт, послуг). Операції з подальшого продажу товарів (робіт, послуг) як покупних, так і власного виробництва, здійснюються без нарахування податку на додану вартість.
Щодо доцільності застосування ставки податку в розмірі 6 % або 10 % виручки, то слід оцінювати обсяг матеріальних витрат виробництва і обігу підприємства. Чим менші ці витрати, тим більш приваблива для підприємства ставка оподаткування 10 % від виручки.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), включаючи суму попередньої оплати.
У випадку здійснення операцій з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.
Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунку.
Для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Заява подається не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
Суб’єкт малого підприємництва – юридична особа для податкового обліку зобов’язана вести книгу обліку доходів та витрат (табл. 12.5) та касову книгу.
Таблиця 12.5
Книга обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва
| № з/п | Дата та номер банківсь-кого або касового документа | Сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, пос-луг), грн. | Сума виручки від реалізації основних фондів, грн. | Позареалі-заційні доходи та виручка від іншої реалізації, грн. | Загальна сума виручки та позареалі-заційних доходів, грн. (гр. 3 + гр. 4 + гр. 5) | Загальна сума витрат, здійснених у зв’язку з веденням господарської діяльності, грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Разом з тим, підприємства зобов’язані вести бухгалтерський облік з вимогами стосовно документального оформлення господарських операцій.
Суб’єкт малого підприємництва (юридична особа), який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов’язкових платежів):
податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;
податку на прибуток підприємств;
плати (податку) за землю;
збору на спеціальне використання природних ресурсів;
збору до Державного інноваційного фонду;
збору на обов’язкове соціальне страхування;
відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
комунального податку;
податку на промисел;
збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;
внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;
плати за патенти.
Визначення суми єдиного податку суб’єктом малого підприємництва здійснюється за наступним розрахунком (табл. 12.6).
Таблиця 12.6
Розрахунок сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва (ставка податку 10 відсотків виручки)
(тис. грн.)
| Показники | Код рядка | Розмір показника |
| Середньооблікова чисельність працівників, чол. | 01 | 25 |
| Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору | 02 | 115 |
| Виручка від реалізації основних фондів | 03 | 5 |
| Усього виручка від реалізації (рядок 02 + рядок 03) | 04 | 120 |
| Нараховано єдиного податку за ставкою 6 % (10 %) (рядок 04 ´ 6 (10) / 100) | 05 | 12 |
| Фактично сплачено єдиного податку за ставкою 6 % (10 %) (за даними платника) | 06 | 10 |
| Підлягає до сплати за ставкою 6 % (10 %) (за даними платника) (рядок 05 – рядок 06) | 07 | 2 |
Суб’єкт малого підприємництва може відмовитися від застосування спрощеної системи і повернутися до загальної системи оподаткування.
Документальною перевіркою дотримання законодавства по прибутковому податку з громадян, яка проводилася у жовтні 2001 року, встановлено, що 20.04.2001 р. підприємство (платник податку) повинно було перерахувати до бюджету прибутковий податок з виплачених за квітень 2001 року доходів робітникам. Вказаною перевіркою особових рахунків робітників та інших документів за квітень 2001 року встановлено недоутримання прибуткового податку в сумі 1100 грн. Рішенням контролюючого органу граничний термін перерахування донарахованого прибуткового податку з громадян до бюджету визначений 22.10.2001 р. На момент граничного терміну перерахування податку до бюджету, визначеного в рішенні контролюючого органу, недоутриманий прибутковий податок до бюджету перерахований не був.
Розрахунок штрафу і пені проводиться в наступній послідовності:
На суму недоутримання (1100 грн.) нараховується штраф: 1100 х 2 = 2200 (грн.).
На суму недоутримання (1100 грн.) також нараховується пеня.
В розрахунку пені застосовується облікова ставка НБУ, яка діяла або на день граничного терміну перерахування прибуткового податку до бюджету, визначеного в рішенні контролюючого органу, або на день, коли платник податку повинен був перерахувати до бюджету прибутковий податок за квітень 2001 року, в залежності від того, яка з величин таких ставок є більшою. В нашому прикладі вона дорівнює 35 процентам.
Розрахунок одноденного розміру пені:
| № з/п | Назва показників | Приклад розрахунку |
| 1 | Ставка Національного банку України | 35 |
| 2 | Кількість днів в поточному році (невисокосний рік) | 365 |
| 3 | Проценти від ставки НБУ, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені | 120 |
| 4 | Розрахунковий розмір пені (35 х 120 : 100 : 365) | 0,12 |
Розраховується сума пені за один день прострочки:
1100 грн. х 0,12 % = 1,32 грн.
Розраховується кількість днів існування недоїмки по податку:
кількість днів в період з 20.04.2001 р. до 22.10.2001 р. включно рівно 186.
Сума пені, яку необхідно сплатити, дорівнює: 1,32 х 186 = 245,52 грн.
Таким чином, за результатами перевірки платник податків повинен сплатити до бюджету: 1100 грн. (недоутриманого прибуткового податку); 2200 грн. (штрафу); 245,52 грн. (пені); всього – 3545,52 грн.