2.2.4.3. КМИН

Господарське значення. Кмин вирощують на насіння, яке міс­тить від 3 до 7 % ефірної і 14 - 22 % жирної олії. Ефірну олію широ­ко використовують у харчовій, лікеро-горілчаній, кондитерській, фармацевтичній, парфумерній, тютюновій промисловості. Плоди кмину мають приємний пряний смак, завдяки чому їх використову­ють в кулінарії, консервній промисловості, при виготовленні спеці­альних сортів хліба, в різних соліннях тощо. Жирна олія використо­вується як технічна сировина. Шрот є цінним концентрованим кор­мом для худоби.

Батьківщиною кмину є Передня Азія і Європа. Основні площі кмину в Україні розміщені в Хмельницькій, Львівській і Тернопільській областях, де при належній технології збирають по 10 —12 ц/га насіння.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Кмин (Carum carvi L.) — дворічна трав'яниста рослина родини селерових (Apiaceae). У пе­рший рік життя утворює м'ясистий слабогіллястий корінь з великою розеткою прикореневих листків, на другий рік — прямостояче розга­лужене стебло заввишки до 1 м, квітконоси і плоди (рис. 68).

Плід — видовжена двосім'янка, яка при достиганні розпадається на напівплодики. Маса 1000 насінин 2 — 4 г.

У кмину відмічають такі фази вегетації: в перший рік життя —

сходи і розетка; на другий рік — відростання рослин, розетка, стеблування, цвітіння і дости­гання насіння. Вегетаційний період від сівби до достигання насіння становить 430 — 453 дні. Кмин — рослина перехресно­запильна. Пилок переноситься бджолами та іншими комаха­ми.

До тепла кмин маловибагли-вий. Насіння його починає про­ростати при температурі 6 °С тепла, у фазі розетки може ви­тримувати значні морози. Це світлолюбна рослина, особливо в перший рік вегетації. При заті­ненні у фазі розетки на другий рік кмин не утворює квітконос­них пагонів.

До вологи кмин вибагливий, добрі врожаї формує тільки в зоні достатнього зволоження.

Для кмину найбільш придатними ґрунтами є чорноземи та сірі опідзолені, легкі за механічним складом, з неглибоким заляганням ґрунтових вод.

Біологічною особливістю кмину є тривалий період проростання насіння. Для його бубнявіння потрібно багато води — 110—116 % від власної маси. На початку вегетації кмин росте дуже повільно: від з'явлення сходів до утворення першого справжнього листка ми­нає 11 — 13 днів. За умов високої агротехніки на другий рік життя всі рослини, як правило, переходять у генеративну фазу.

Сорти кмину, районовані в Україні: Подільський 9, Случ, Пул-тівський та ін.

Технологія вирощування. Посіви кмину розміщують на чистих від бур'янів ділянках після озимих, а також після зернобобових, ярих зернових та інших культур, які рано звільняють поля.

Під кмин вносять гній (25 — 30 т/га) і повне мінеральне добриво по 30 — 40 кг/га NРК. При розміщенні його після угноєних культур вносять лише мінеральні добрива.

Основний обробіток ґрунту складається з лущення стерні й оран­ки на глибину 25 — 27 см. Весняний обробіток ґрунту включає ран­ньовесняне боронування і передпосівну культивацію на глибину 4 — 5 см.

Кращим строком сівби є ранній весняний на початку польових робіт. Проте ефективна й літня сівба в липні після ранніх зайнятих парів. Для весняної сівби можна використовувати пророщене насін­ня. Висівають кмин широкорядним способом з шириною міжрядь 45 або 60 см. Норма висіву насіння 8 кг/га, глибина загортання 2 — 3 см, на легких ґрунтах 3 — 5 см.

Догляд за посівами кмину до появи сходів полягає в знищенні бур'янів та ґрунтової кірки легкими боронами або ротаційними моти­ками. Після з'явлення сходів і до початку зимування рослин застосо­вують міжрядний обробіток і прополюють бур'яни не менше 4 — 5 разів.

У перший рік вегетації посіви підживлюють повним мінераль­ним добривом з розрахунку 20-30 кг/га д. р.: вперше — навесні і вдруге — восени. Загущені посіви у період утворення 3 — 4 справж­ніх листків проріджують, залишаючи по 8—10 шт. на 1 м рядка. Навесні посіви кмину другого року вегетації боронують упоперек рядків, а після відростання рослин застосовують міжрядний обробі­ток, який припиняють після змикання міжрядь. Під час першого весняного розпушування ґрунту рослини підживлюють повним мі­неральним добривом з розрахунку 20 — 25 кг/га д. р., загортаючи добрива на глибину 10 — 12 см.

На дуже засмічених полях для боротьби з бур'янами під перед­посівну культивацію застосовують гербіцид трефлан (6 — 8 л/га), до появи сходів кмину — прометрин (4 — 5 кг/га), на початку стеблу­вання рослин другого року вегетації — лінурон (4 кг/га).

Збирання. Плоди кмину достигають неодночасно, а дозрілі обси­паються. Збирання врожаю роздільним способом починають у пері­од побуріння 35 — 40 %, прямим комбайнуванням — 50 — 60 % пло­дів. Просушені валки відразу обмолочують. Вологість насіння під час зберігання не повинна перевищувати 10 — 11 %.