2.2.4.7. ЛАВАНДА СПРАВЖНЯ

Господарське значення. Лаванду вирощують для виробництва ефірної олії, яка накопичується в усіх частинах рослин, але найбіль­ше в суцвіттях (0,8 — 3,0 %). Основними компонентами лавандової олії є ліналілацетат (30 - 56 %), ліналоол (10 - 12 %), а також гера­ніол, нерол, камфора тощо. Олію та продукти її переробки застосо­вують у парфумерно-косметичній, харчовій, фармацевтичній, мило­варній та інших галузях промисловості.

Батьківщина лаванди — Альпи. Дуже поширена в багатьох районах Малої Азії, Північної Африки, Близького Сходу. В Європі лаванду почали культивувати наприкінці XVI ст. В Росію була завезена в другій половині ХІХ ст., але промислові плантації по­чали закладати лише в 1929 р. в Криму, де нині найбільші її на­садження. Середній урожай суцвіть 20 — 30 ц/га, у сприятливі роки 40 - 46 ц/га.

Морфобіологічні та екологічні особливості. Лаванда звичайна (Lavandula vera DC) належить до родини губоцвітих (Lamiaceae). Це багаторічна кулястої форми вічнозелена напівкущова рослина за­ввишки 35 — 60 см (рис. 70).

Протягом вегетації лаванда справжня проходить такі фази: від­ростання, поява квітконосів, цвітіння. Цвіте лаванда з середини черв­ня протягом 20 — 35 днів. Запилення перехресне, але можливе й самозапилення. Заміна листя у неї (як у вічнозеленої рослини) від­бувається через кожні два роки восени, коли рослини вступають у період відносного спокою. За правильної агротехніки лаванда може рости і давати врожай протягом 20 - 25 років.

Як гірська рослина лаванда досить холодостійка. Витримує зими з морозами до мінус 20 °С, а при наявності снігового покриву тов­щиною 25 см — до 28 °С. Сходи у фазі 4 — 5 пар листків витримують заморозки до мінус 8-10 °С. Протягом вегетації для лаванди кра­щою є тепла, а під час цвітіння — жарка погода.

Лаванда — світлолюбна рослина. В умовах затінення її пагони сильно витягуються, зменшується розмір квіток, знижується вміст олії в них.

До вологи найбільш вибаглива від початку вегетації до початку цвітіння. Нестача води в ґрунті в цей час при низькій відносній во­логості повітря і суховії зумовлюють значне зниження врожаю.

Лаванда невибаглива до ґрунтів. Кращими для неї є карбонатні чорноземно-супіщані і суглинисті ґрунти з домішками щебеню, галь­ки й каміння. Важкі холодні ґрунти з підвищеною кислотністю, ви­соким заляганням ґрунтових вод для неї непридатні.

Районовані сорти лаванди в Україні: Рання, Рекорд, Степова та ін.

Технологія вирощування. Як багаторічну рослину лаванду роз­міщують поза сівозміною. Під її насадження відводять ділянки, добре освітлені, захи­щені від північних і північно-східних віт­рів, з невеликим уклоном південної і південно-західної експозиції.

Обробіток ґрунту. Ділянки під плантації лаванди готують завча­сно і ретельно, звер­таючи особливу увагу на очищення поля від бур'янів і глибину обробки ґрунту

   Рис. 70. Лаванда справжня загальний  вигляд;

плантації     закладають після зернових колосових, зернобобових кормових сумішей. Після їх збирання проводять лущення, через 10—15 днів поле обробляють гербіцидом 2,4Д (амінна сіль) для боротьби з одно-, дворічними бур'янами і відростаючим осотом рожевим, через 10—20 днів лущен­ня повторюють корпусними лущильниками. Після цього вносять мі­неральні (N100-120Р100-120К40-60) й органічні добрива (40 — 50 т/га). Плантажну оранку проводять на глибину 45 -50 см. Після оранки зяб вирівнюють і залишають на зиму, а протягом весни й літа на­ступного року витримують у стані чорного пару. Наприкінці вересня — на початку жовтня поле обробляють чизель-культиватором на гли­бину 20 - 25 см.

Якщо плантацію закладають на ділянці з-під лаванди, після зби­рання суцвіть старі кущі викорчовують і орють на глибину 22 — 25 см з одночасним боронуванням важкими боронами, проводять перед­посівну культивацію на 8 — 10 см і сіють озиме жито як засіб бороть­би з коренепаростковими бур'янами. Після збирання жита на зеле­ний корм плантажну оранку проводять не пізніше середини червня. При проведенні плантажної оранки в пізніші строки утворюються брили і знижуються запаси вологи в ґрунті. Перед садінням лаван­ди на ділянці нарізують поздовжні (через 400 - 600 м) і поперечні (через 200 - 300 м) дороги.

Садіння. Лаванда може розмножуватись насінням і вегетатив­но — живцями, поділом куща і відгалуженнями. У виробничих умо­вах її розмножують вегетативно. Живці завдовжки 8 — 10 см наріза­ють у вересні—жовтні з однорічних напівздерев'янілих пагонів, які беруть з 4 — 5-річних маточних кущів, і висаджують у парники, з них виростають саджанці.

Оптимальний строк садіння саджанців на плантації — друга по­ловина жовтня і листопад, але можна й у відлигу взимку, а також рано навесні. Садять лаванду лавандосадильною машиною або вруч­ну за схемою 1,2 х 0,5 м. Під час садіння кореневу шийку заглиб­люють нижче поверхні ґрунту на 5 — 6 см, кожен саджанець поли­вають і загортають шаром ґрунту 3 — 5 см.

Доглядза молодими насадженнями включає боротьбу з бур'яна­ми, розпушування ґрунту в міжряддях, а також своєчасне підсаджу­вання лаванди замість загиблих рослин. Проти бур'янів рано навес­ні, до початку відростання лаванди, застосовують ґрунтові гербіци­ди — симазин і прометрин (2 кг/га) або ігран (4 кг/га д. р.).

Після вступу у фазу плодоношення лаванду щороку підживлю­ють мінеральними добривами. Вже на другий рік життя рослини підживлюють навесні азотними добривами в дозі 50 — 60 кг/га д. р. Крім робіт з утримання ґрунту в розпушеному і чистому від бур'янів стані, щороку після збирання суцвіть проводять легке обрізування кущів, видаляючи сухі й пошкоджені гілочки. Услід за цим кущі омолоджують, зрізуючи їх на 1/2 однорічного приросту підрізувачемомолоджувачем лаванди ПОЛ-1. Після омолодження рослини під­живлюють мінеральними добривами (N60Р60). Омолодження план­тації повторюють через кожні 5 — 6 років промислової експлуатації.

Основні шкідники лаванди — совка-гамма, галова нематода, луч­ний метелик; хвороба — коренева гниль. Проти них застосовують агротехнічні заходи і пестициди.

Збирання. Технічна стиглість лаванди настає у фазі цвітіння і триває 17 — 20 днів. Збирання починають, коли на кущах розкри­ється 50 % квіток. Зрізують квітконоси завдовжки 10 — 12 см. Для збирання використовують лавандозбиральну машину «Крим». Ско­шені суцвіття переробляють у свіжому вигляді.