Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Господарське значення. Основною продукцією, заради якої ви­рощують бавовник, є волокно — найважливіший вид рослинної си­ровини для текстильної промисловості. Незважаючи на великомас­штабне виробництво штучного волокна, бавовникове волокно, як і раніше, має першорядне значення. Йому притаманні виключні вла­стивості: тонке, легке, але досить міцне на розрив і вигин, легко за­барвлюється, має добрі теплоізоляційні властивості. Його викорис­товують для виробництва ситцю, сатину, трикотажу, бумазеї, фла­нелі, батисту й багатьох інших видів тканин, а також для виготов­лення ниток, корду тощо.

З короткого волокна (підпушку, або лінту) виготовляють вату, штучний фетр, особливо міцні сорти паперу, кінофотоплівку, пласт­масу, нітролаки, штучну шкіру і багато інших матеріалів.

3 1т бавовни-сирцю отримують 330 — 360 кг волокна, 560 — 650 кг насіння, яке містить 20 — 30 % технічної олії. З цієї кількості волок­на можна виробити 3,5 — 4 тис. м2 тканини, а з насіння 110 — 112 кг олії та 240 — 270 кг макухи. Бавовникова макуха — добрий концен­трований корм для тварин, який містить до 40 % білка. Проте згодо­вувати макуху треба у невеликій кількості, бо в ній міститься от­руйна речовина госипол.

Бавовникові лушпайки після відокремлення від ядра насіння є сировиною для виробництва етилового й метилового спирту, глюкози, фурфуролу, лігніну, смоли, кормових білків. Стебла бавовнику (гуза-пая) і стулки коробочок використовують для отримання оцтової кис­лоти, виготовлення паперу, будівельних матеріалів, як паливо.

Бавовник є добрим медоносом. Як просапна культура він має ве­лике агротехнічне значення.

Бавовник — давня культура. Його вирощували й виготовляли з волокна прядиво вже за 3 тис. років до н. е. в Індії, Китаї, звідки близько 500 років до н. е. він проник у Єгипет, а в IV — V ст. бавов­ництво почало розвиватись у Середній Азії, Ірані. В Америці (Мек­сика, Перу) культура бавовнику виникла самостійно кілька тисячо­літь тому. Однак культурні види бавовнику, які походять з Амери­ки, істотно відрізняються від поширених в Азії: в соматичних кліти­нах американських видів 52 хромосоми, а в азіатських — 26. Різ­няться вони також довжиною волокна: в американських видів вона сягає 30 — 55 мм і більше, а в азіатських до 20 мм.

В Україні бавовник почали вирощувати недавно, в 1929 р.; пів­денні області держави стали найбільш північною у світі базою бавов­ництва. Проте в 1954 р. сіяти бавовник в Україні припинили через високу його вартість, низькі врожайність та якість волокна. Еконо­мічно вигідніше стало завозити сировину з республік Закавказзя та Середньої Азії.

Бавовник — основна прядивна культура світу. Світова площа його посівів становить близько 35 млн га, а валовий збір бавовни-сирцю 42 — 45 млн т.

Основними бавовникосіючими країнами світу є: США, Китай, Ін­дія, Пакистан, Бразилія, Мексика, Єгипет і Туреччина. Вони дають близько 80 % усієї вироблюваної у світі бавовни-сирцю. Світова урожайність бавовни-сирцю в середньому становить близько 15 ц/га, в Україні 6 — 8 ц/га, а в кращих господарствах Голопристанського та Скадовського районів Херсонської області на богарі 11,6- 13,6 ц/га. В умовах зрошення врожайність бавовнику зростає в 2 — 3 рази і більше.

Поновлення вирощування бавовнику в Україні зумовлене тим, що найбільший у Європі Херсонський бавовняний комбінат після розпаду Радянського Союзу залишився без сировини. Проте перспек­тива українського бавовництва залишається поки проблематичною

через відсутність обґрунтованої державної програми його розвитку. Все ж обнадійливим є факт планового розміщення з 1996 р. на Херсонщині близько 2 тис. га дослідно-виробничих посівів бавовнику. Морфобіологічні та екологічні особливості. Бавовник належить до родини мальвових (Malvaceae), роду Gossypium. Це багаторічна ро­слина, але в більшості країн світу його вирощують як однорічну (рис. 74).

Рід Gossypium представлений 37 видами, з яких у нашій країні мають промислове значення два види. Бавовник звичайний, або мексиканський (G. hirsutum) дає волокно завдовжки 30 - 35 мм, а його вихід досягає 32 — 38 %. До цього виду належить більшість сор­тів, які вирощують у республіках Середньої Азії і Закавказзя. Бавов­ник перуанський (єгипетський) тонковолокнистий (G. barbadense) утворює волокно найвищої якості завдовжки 40 — 50 мм, шовковис­те, кремове (вихід 35 — 40 %). Сорти цього виду бавовнику пізньо­стиглі, вирощують їх у найбільш теплих країнах.

Усі культурні види бавовнику дуже вимогливі до тепла. Мінімаль­на температура проростання його насіння становить 10 — 12 °С, оп­тимальна 25 — 30 °С. Він не витримує заморозків до мінус 1 — 2 °С як на початку вегетації, так і восени.

Бавовник — відносно посухостійка рослина, оскільки має добре розвинену кореневу систему. Проте високі врожаї його вирощують лише при достатній забезпеченості рослин вологою, чого досягають поливами. При недостатній вологості ґрунту обсипаються коробочки.

Бавовник — світло­любна культура корот­кого дня. Він добре росте на сіроземних та лучно-болотних ґрунтах Серед­ньої Азії, а також на за­солених.

До поживних речовин бавовник має підвищені вимоги. З урожаєм 30 — 35 ц/га на кожну тонну сирцю бавовник вино­сить з ґрунту 46 кг азоту, 16 фосфору і 18 кг калію. У країнах Середньої Азії вегетаційний період районованих сортів ба­вовнику при ранніх строках сівби триває у середньому    140    днів.


Період достигання коробочок на кожній рослині розтягнутий до 50 і більше днів.

В умовах України успішно можна вирощувати тільки ранньо- й середньостиглі сорти. Досліди із сортовипробування в 1993 - 1995 рр. показали, що при розміщенні бавовнику в Херсонській області кра­ще орієнтуватись на сорти болгарської селекції та вітчизняний Дніпровський 5.

Технологія вирощування. Найкращим попередником бавовнику є люцерна. За даними державних сортодільниць, урожай в перші 2 — 3 роки підвищується на 50 — 60 % і більше порівняно з урожаєм на незмінних посівах. Цінність люцерни як попередника бавовнику полягає в тому, що вона виносить з ґрунту багато солей, збагачує його на азот, знижує рівень залягання ґрунтових вод, чим запобігає повторному засоленню ґрунту. Добрим попередником бавовнику є також кукурудза на зелений корм і силос.

Обробіток ґрунту. Якщо бавовник висівають після люцерни, зяб­леву оранку проводять на глибину 27 — 30 см наприкінці жовтня — на початку листопада, а після бавовнику — в міру звільнення площ на таку саму глибину. Зимова й весняна оранки менш ефективні.

Рано навесні площу боронують і культивують на глибину 8—10 см, а на важких ґрунтах обробляють чизель-культиваторами на 18 — 20 см і боронують у 2 — 4 сліди. Услід за боронуванням вирівнюють поверх­ню ґрунту.

Удобрення. Бавовник потребує багато поживних речовин, тому при вирощуванні його на одному полі кілька років підряд вносять повне мінеральне добриво з розрахунку азотних 140 - 160 кг/га, фо­сфорних 80 - 100 кг/га, калійних 30 - 50 кг/га д. р. При сівбі бавов­нику після люцерни в перші два роки дози азоту зменшують до 50 — 70 кг/га. Ефективне одночасне внесення органічних і мінеральних добрив, а також післяжнивні посіви на зелене добриво сидеральних культур (гороху, вігни тощо). За даними Інституту бавовництва, урожайність бавовнику після них підвищується на 6 — 7 ц/га. Значні прирости врожаю дає передпосівне внесення гранульованого супер­фосфату або нітрофоски з розрахунку 100 кг/га.

Сіяти бавовник починають, коли ґрунт на глибині 10 см прогрі­ється до 12 — 15 °С, широкорядним способом з шириною міжрядь 90 см. Норма висіву насіння 80 — 90 кг/га, глибина загортання 4 — 5 см.

Догляд за посівами починається із знищення кірки до з'явлення сходів ротаційними мотиками. Проривають сходи у період утворен­ня двох справжніх листків, залишаючи по 7 — 9 рослин на 1 м дов­жини рядка, або по 80 - 100 тис. рослин на 1 га. Міжряддя культи­вують у міру ущільнення ґрунту та з'явлення бур'янів, а також піс­ля кожного поливу, як тільки просохне ґрунт.

У період вегетації рекомендується весь час підтримувати воло­гість ґрунту на рівні 65 — 80 % ПВ. Залежно від особливостей ґрунту і погодних умов проводять 2 — 4 вегетаційних поливи з поливною нормою 500 - 600 м3/га.

Кращий спосіб зрошення бавовнику — дощування.

Важливим агрозаходом підвищення врожайності бавовнику є зрізування верхівок рослин при утворенні 14 — 16 плодових гілок.

Збирають бавовник у міру достигання коробочок. Проводять 2 — 3 збори до настання і 1 - 2 після настання морозів. Збирають урожай збиральними комбайнами та вручну.

Для поліпшення умов роботи збиральних машин, підвищення їх продуктивності і якості робіт проводять дефоліацію. Встановлено, що після дефоліації швидше достигають і розкриваються коробочки, зменшується засмічення сирцю під час збирання. Для дефоліації використовують реглон (2 кг/га) та хлорат магнію (10 — 12 кг/га). Обприскують посіви при розкриванні 2 — 3 коробочок.