Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Морфобіологічні та екологічні особливості. Гарбуз належить до роду гарбузових (Cucurbita), який об'єднує понад 10 видів. В Україні поширені три види гарбузів — звичайний, або столовий (C. pepo), великоплідний (C. maxima) і мускатний (C. moschata).

Гарбуз звичайний характеризується такими ознаками: стебла рі­зко гранчасті з борозенками (кабачки й патисони, що належать до цього виду, мають кущову форму). Квітки чоловічі зібрані по кілька в пазухах листків, жіночі — одиничні, розміщені на бічних пагонах. Плід— обернено-яйцеподібний, кулястий або видовжений (рис. 96) з дерев'янистою корою. М'якоть волокниста, вміст цукру 4 — 8 %. Плодоніжка п'ятигранна, борозниста. Насіння середнє за розміром із світлим обідком, біле, кремове або темне, містить 36 — 52 % олії. Маса 1000 насінин 200 - 230 г. До цього виду належать найпоши­реніші столові сорти Мозоліївський 15, Український багатоплідний, Мигдальний 35, Славута, Гілея, Херсонський, Новинка.

Гарбуз великоплідний, на відміну від попереднього виду, має циліндричне стебло. Листя ниркоподібне з неглибокими виїмками. Квітки дуже великі, оранжево-жовті. Плід великий, сферичний, круглий або видовжений (маса до 50 — 60 кг) з м'якою і округлою плодоніжкою. М'якоть плоду пухка, соковита, оранжева, рідше біла, містить 4 — 8 % цукру. Насіння крупне з нечітким обідком. У ньому

міститься 35 — 50 % олії. Маса 1000 насінин 240 — 300 г. До цього виду належать кормові сорти Гібрид 72, Валок та деякі столові.

Гарбуз мускатний має округло-гранчасте стебло, ниркоподібне або лопатеве, м'яко опушене листя. Плодоніжки чотиригранні, бо­рознисті, вкриті жорсткими волосками. Плоди видовжені з перехва­том посередині. М'якоть солодка (містить 0,8— 11 % цукру), щільна з мускатним присмаком. Насіння середнього розміру, бруднувато-сіре з чітким обідком, містить 30 — 46 % олії. Маса 1000 насінин 190 - 220 г. До цього виду належить сорт Арабатський.

Гарбуз порівняно з кавуном і динею менш вибагливий до тепла й менш посухостійкий. Насіння гарбузів починає проростати при 12 — 13 °С. Оптимальна температура для його росту й розвитку 25 - 30 °С. Невеликі заморозки (мінус 1—2 °С) вбивають рослини. Високі тем­ператури гарбузи витримують досить добре.

Коренева система заглиблюється у ґрунт до 1 м, розгалужується до 5 м. У посушливі роки на одній рослині зав'язується один—два плоди, тоді як при достатньому зволоженні їх буває 3 — 4 і більше.

До світла гарбузи мають підвищені вимоги, тому високі врожаї їх як ущільнюючої культури збирають лише на посівах, які мало заті­нюють поверхню ґрунту. Повного розвитку й нагромадження мак­симальної кількості вуглеводів плід досягає за 35 — 45 днів з момен­ту зав'язування, а потім відбувається процес його достигання. Якщо збирати плоди кормових гарбузів при досягненні ними 40 — 45-ден-ного віку, валовий збір буває більший, ніж при збиранні в повній стиглості. Пояснюється це тим, що при збиранні гарбузів на початку стиглості добре розвиваються плоди, які утворилися з пізніх зав'язей.

Технологія вирощування. Гарбузи найкраще ростуть на струк­турних високородючих ґрунтах з нейтральною реакцією. Кращими попередниками для них є озима пшениця та зернобобові культури.

Система основного обробітку ґрунту під гарбузи нічим не відріз­няється від обробітку ґрунту під технічні й просапні культури. Під зяблеву оранку, яку проводять на глибину 25 — 28 см, вносять по 20 - 30 т/га гною і повне мінеральне добриво з розрахунку 45 -60 кг/га д. р.

Весняний обробіток ґрунту полягає в ранньому боронуванні та двох культиваціях з одночасним боронуванням. Сіяти починають тоді, коли мине небезпека весняних заморозків і температура ґрун­ту на глибині 10 см досягне 12 - 14 °С.

Сіють гарбузи рядковим способом за схемою (залежно від виду й сорту) 2 х 2 м або 2 х 1,5 м, загортаючи насіння на глибину 5 — 6 см. Норма висіву 3 — 5 кг/га. При з'явленні 3 — 4 листків гарбузи прори­вають, залишаючи в посушливих районах по одній, а у вологих —

по дві рослини в лунці відповідно до схеми посіву. Протягом вегета­ції посіви обробляють культиваторами, а лунки — вручну.

Збирають гарбузи столові наприкінці вегетації при повній стиг­лості більшості плодів; на корм — у міру досягнення окремими пло­дами нормального розміру. Достиглі плоди добре зберігаються про­тягом 3 — 4 місяців. Зберігають їх у сухих приміщеннях або буртах, перекладаючи шари плодів соломою. Нормально зберігаються вони при температурі 3 - 4 °С. Гарбузи широко використовують для виго­товлення силосу, змішуючи подрібнені плоди із січкою стебел куку­рудзи.