2.5.2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ

Лікарські рослини вирощують на захищених від холодних вітрів ділянках, бо в малосніжні й морозні зими вони можуть вимерзати. Кращими ґрунтами для них є чорноземи та опідзолені окультурені легсосуглинкового механічного складу. Не придатні ґрунти засоле­ні, заболочені, піщані, а також важкі суглинки.

Кращі попередники — звичайний пар, однорічні та багаторічні трави, горох, озимина, кукурудза.

Під зяблеву оранку для весняних посівів вносять мінеральні до­брива по 45 - 60 кг/га NРК, фосфор і калій — восени, азот — перед сівбою (садінням).

Під час оранки неудобрених або недостатньо удобрених попередни­ків одночасно з мінеральними добривами вносять гній (20 — 30 т/га). Якщо треба, під час сівби (садіння) проводять полив (250 — 300 м3/га).

При утворенні ґрунтової кірки до появи сходів її треба обережно зруйнувати. Краще це робити легкими борінками-гвоздівками чи райборінками (ЗОР-0,7).

Беладону, васильки, наперстянку, шавлію, ехінацею висівають широкорядним способом з міжряддями 45 — 60 см, ромашку далмат­ську — в борозенки 3 — 4 см завглибшки, зроблені сошниками або приробленими для цього бляшаними трубками під таким кутом, щоб насіння вільно висипалося в борозенку і не засипалося землею (насіннєпроводи вкладають у ці трубки). Краще присипати насіння в борозенках мульчею шаром 1 см (дрібним торфом або просіяним перегноєм, наполовину змішаним із землею). Борозенка присипа­ється повністю. Норма висіву — 5 — 6 кг сухого насіння на 1 га. Мо­жна висівати насіння і під зиму, якщо зима м'яка і не буває рапто­вих тривалих відлиг. На невеликих ділянках сіють вручну.

Ехінацею розмножують насінням (3 кг/га) або вегетативно-кореневищним способом на початку травня. Сходи обов'язково про­ривають, залишаючи 2 — 3 рослини на 1 м. Корені заготовляють во­сени або рано навесні, суцвіття — під час цвітіння. Використовують 4-5 років.

Ділянку під женьшень добре угноюють (70 — 80 т/га), додаючи до гною суперфосфат і калійну сіль (по 80 - 100 кг/га), на важких ґрун­тах — пісок. Ділянку культивують, готують грядки їх 10 м, висотою 20 см у напрямку зі сходу на захід, між якими залишають доріжки 60 — 70 см. Грядки засипають перегноєм (близько 4 кг/м2). Насіння стратифікують, витримавши його перед цим при температурі 18 — 20 °С. У серпні його очищають, змішують з річковим піском у спів­відношенні 1 : 3 і зберігають у ящику, вкритому землею. У квітні насіння промивають і висівають з міжряддями 10 см й інтервалом 2 — 5 см. Грядки за 6 — 7 днів до появи сходів притінюють навісами на період з травня по жовтень. За тиждень до викопування корінців навіси знімають. Садять корінці на грядки за схемою 30 - 40 х 15 - 20 або 20 х 30 см. Обов'язково прополюють від бур'янів. Ґрунт періодич­но розпушують. Рослини 2 — 3 рази присипають перегноєм. Проти хвороб рослини обробляють бордоською рідиною. Насіння збирають і перетирають з піском, відмивають від м'якуша, сушать, стратифі­кують; 4 — 6-річні корені копають вручну у вересні.

Посіви всіх лікарських, як і інших культур, утримують чистими від бур'янів, застосовуючи міжрядні розпушування та ручне пропо­лювання.

Збирають вручну або механізовано, не допускають перестигання. На насіння збирають, коли починають дозрівати верхні квітконоси або тріскатись коробочки (шавлія).

Коріння, стебла з листям, кошики сушать у сушарках при темпе­ратурі не вище 35 - 40 °С.

Для більш детального вивчення питань вирощування лікар­ських рослин слід додатково опрацювати спеціальну літературу (зокрема, В. І. Жарінов, В. А. Остапенко. Вирощування лікарських, ефіроолійних, пряносмакових рослин. — К., Вища шк., 1994; Л. В. Полуденный, В. Ф. Сотник, Е. Е. Хлопцев. Эфирномасличные и лекарственные растения. — М.: Колос, 1979 та ін.).