Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

3.2. Методологія інформаційного права

Методологія інформаційного права також перебуває у стадії розвитку. Об'єктивно вона поєднує методологічні засади права, інформатики, тектології (теорії організації соціальних систем), соціальної кібернетики та інших гу­манітарних і технічних наук.

У теоретиків права, які дотримуються традиційної док­трини поділу права на галузі (за принципом: норма права — інститут права — галузь права), виникає питання, що озна­чає категорія "гіперсистема", яке її місце в системі права згідно з теорією права. Відразу зазначимо, що категорія "гіперсистема права" відносно нова, теорія права, тради­ційна для нашої країни, її не знала. Вперше цю концепцію нами апробовано на формуванні теорії інформаційного пра­ва України, вона зародилася на основі здобутків правової інформатики — науки про застосування досягнень інфор­матики у правотворчій та правозастосовній діяльності, ав­томатизації інформаційного забезпечення їх.

Відповідно до теорії гіперсистем висувається теза про існування права у вигляді великих, складних, ієрархіч­них багатопорядкових підсистем, що формуються з галу­зевих інститутів права. Ця категорія вводиться в теорію права України на засадах юридичної концепції існування і формування правових субінституцій — автономних міжгалузевих комплексних інститутів права, щодо яких галузеві інститути є агрегуючими підсистемами. За цією концепцією сьогодні формується система всього законодав­ства України, в якому набувають втілення нові суспільні відносини. Тобто Верховна Рада України приймає закони, які є системоутворюючими чинниками публічно-правового регулювання комплексного змісту в окремих суспільних відносинах на основі доктрини поділу права на провідні галузі.

Методологічна основа інформаційного права щодо з'я­сування нових соціальних явищ базується на теорії циві-лізаційного підходу. Відповідно до цього підходу визнача­ються адаптовані положення системного підходу, зокрема такі постулати: стадійність (визначення меж стадій чи то за хронологічним, чи то за територіальним або іншим множин­ними чинником), полілінійність та унікальність (чинники, що характеризують особливість, відмінність) розвитку люд­ства.

Виходячи з цих методологічних чинників, можна за­значити, що на межі третього тисячоліття чітко визначи­лись основні проблеми людства і сценарії подальшого роз­витку планетарної (глобальної) цивілізації. Прискорюють­ся процеси самоорганізації нового етапу розвитку культу­ри суспільства (як образу цивілізації) — інформаційного суспільства, ноосферні чинники якого можуть стати своє­рідними гарантами сценарію м'якого виходу з планетар­ної кризи, якою завершено розвиток глобальної індустрі­альної цивілізації.

Сьогодні методологія наукових досліджень поряд з ви­користанням перевірених часом традиційних методів і підходів потребує нових для усвідомлення складних соціаль­них процесів, які мають і культурологічно-правову спрямо­ваність. У цих умовах пошук та аналіз нових парадигм пізнання цілком природні. Визначимо кілька з них, які вплинули на розкриття поняття, сутності та змісту предме­та (об'єкта) дослідження.

Останнім часом вчені все більше приділяють увагу од­ному з найбільш інтегральних спрямувань методології ви­вчення соціального буття — соціальній синергетиці.

Соціальна синергетика (від гр. synergeia — співпраця, співдружність) — новий напрям міждисциплінарних до­сліджень, який використовує нелінійне мислення для ви­явлення загальних закономірностей і тенденцій на основі самоорганізації соціальних систем; пояснення становлен­ня нових структур у відкритих соціальних системах на за­садах пошуку співвідношення потреб та інтересів різних суб'єктів соціальних відносин: людини, соціальних груп, суспільства, держави, світового співтовариства.

Під соціальною самоорганізацією розуміються процеси виникнення і функціонування систем, сформованих різни­ми чинниками (а не одним — керівним) у просторово-часо­вих вимірах та певному колу осіб. Одним із постулатів си­нергетики є те, що всі системи перебувають у мінливих ста­нах, поблизу від особливих критичних точок (точок біфур­кації), навколо яких динаміка систем стає вкрай несталою. У цих умовах система під дією найнезначніших (маргіналь­них) та випадкових впливів може кардинально і зовсім непередбачено змінити свій стан. Такий перехід у соціаль­них системах характеризується як виникнення нового по­рядку зі старого, який віджив свій час.

Синергетика передбачає якісно іншу картину світу по­рівняно з тими уявленнями, які лежали в основі як кла­сичного, так і некласичного природознавства та суспіль­ствознавства (сформованого у першій половині XX ст.). Образ світу постає як множина нелінійних процесів.

Важливе пізнавальне значення мають такі методологічні постулати синергетики щодо соціальних систем:

• неможливо традиційними детерміністськими метода­ми описувати еволюцію складно організованих систем;

• розвиток цих систем виявляє можливість альтернатив­них шляхів, що передбачає свободу вибору та відпові­дальність людини, громади, суспільства, людства;

• неможливий абсолютний контроль (особливо з одного центру) будь-якої сфери реальності, в тому числі й розвитку суспільства, який був проголошений традиційною нау­кою, особливо теорією соціального управління та соціаль­ною кібернетикою;

• у критичних точках (точках біфуркації) несталості соціальних систем діяльність кожної людини або групи людей може мати вирішальне значення в макросоціальних змінах (роль особистості в історичному процесі, змін су­спільства);

• збільшується відповідальність певної громади і люд­ства в цілому за долі універсуму, оскільки вони в змозі ціле­спрямовано уникати біфуркаційних станів, особливо в со­ціальній сферах, суттєво впливати на екологію (еволюцію природи та суспільства).

Велику роль у формуванні методології науки інформа­ційного права відіграють як гуманітарні (філософія, філо­софія права, соціологія, когнітологія, праксеологія тощо), так і фізико-математичні науки, особливо технічна та біологічна кібернетика, інформатика тощо, на межі яких формуються нові наукові дисципліни, через які адаптують­ся їхні методології до конкретної сфери суспільних відно­син щодо інформації.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+