Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.1.1. Особливості права інтелектуальної власності як товару

Товар - це продукт праці, що виготовлений для продажу. Цей продукт стає товаром, якщо на нього визна­чена ціна. Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" можуть оцінюватися "... нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності ...". Таким чином, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності мають ознаки товару, тому що вони е продуктом праці і можуть мати ціну.

До основних властивостей будь-якого ринкового то­вару відносяться:

а) корисність;

б) рідкість - властивість, протилежна загальнодосту­пності;

в) універсальність - придатність до обміну на гроші або на будь-які інші ринкові товари.

Корисність розуміється як здатність задовольняти будь-яку потребу. Тобто якщо об'єкт інтелектуальної влас­ності нікому не потрібний, то він не може стати товаром.

Найважливішою є властивість рідкості, що перетво­рює корисність продукту в комерційну цінність, а сам про­дукт - у товар.

Рідкість для об'єктів інтелектуальної власності реа­лізується ідеально тому, що за визначенням об'єкт інтелектуальної власності повинен бути новим, оригінальним, неповторним. Наявність перших двох властивостей для матеріальних об'єктів звичайно майже автоматично забезпечує третю. Але для права інтелектуальної власнос­ті ця властивість має суттєві відмінності.

З третьою властивістю товару - універсальністю - ті­сно пов'язана його оборотоспроможність, що припускає відчуження прав інтелектуальної власності як від індивіду­ума, так і від підприємства. Тільки у цьому випадку права на об'єкти інтелектуальної власності можуть обертатися як товар у його звичайному розумінні.

За принципом "відокремлюваності" права інтелекту­альної власності можна поділити на три групи:

а) права, що відокремлюються як від індивідуума, так і від підприємства;

б) права, що не відокремлюються від індивідуума;

г) права, що не відокремлюються від підприємства.

До першої групи відносяться права на об'єкти права інтелектуальної власності, такі як: винаходи, торговельні марки, твори літератури і мистецтва, аудіо- та відеограми тощо.

До невідокремлюваної від індивідуума інтелектуа­льної власності відносяться: знання, уміння, творчі здібно­сті людей тощо, які зайняті розробленням об'єктів інтелек­туальної власності. У сукупності - це так званий людський капітал, що не може бути відокремлений від його носія -людини, тобто не може бути товаром у звичайному розу­мінні.

Від підприємства не можна відокремити: системи і методи функціонування, що розроблені як складові части­ни діючого підприємства; наявність підготовленого персо­налу; досягнення в галузі маркетингу власної продукції, ді­лову репутацію підприємства тощо.

З цієї причини невідокремлювані від індивідуума чи від підприємства результати творчої діяльності не можуть виступати як товар. Але вони можуть продаватися (пере­даватися) разом з підприємством чи індивідуумом. Напри­клад, не можна передати видатні організаторські здібності директора одного підприємства директору іншого підпри­ємства. Можна тільки запросити талановитого директора на інше підприємство, запропонувавши йому більш вигідні умови праці, тобто "купити" його разом з його якостями.