6.1. Механізація та електрифікація
6.1. Механізація та електрифікація
Механізація сільськогосподарського виробництва передбачає переведення всіх його галузей на індустріальну основу, електрифікацію і комплексну механізацію всіх виробничих процесів, поступовий перехід від ручної до машинної праці. Індустріалізація вимагає розвитку сільськогосподарського машинобудування, хімічної і нафтохімічної промисловості, електроенергетики та інших галузей індустріального комплексу. Тільки на базі його розвитку може розвиватися комплексна механізація та автоматизація всіх виробничих процесів. Її економічна ефективність полягає в зниженні затрат на виробництво продукції, систематичному підвищенні продуктивності сільськогосподарського виробництва, зростання чистого доходу, збільшення нагромаджень для, розширеного відтворення. Природні і промислові засоби виробництва їх оптимальне співвідношення і поєднання в одному технологічному процесі забезпечують високу стабільність сільськогосподарського виробництва і його економічну ефективність.
В минулому до реформування колгоспів і радгоспів, їх великі розміри дозволили використовувати досить великий простір для комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів. Цілий ряд галузей і культур стали повністю механізованими, а окремі із них повністю перейшли на індустріальну основу. Однак, крім позитивних процесів, індустріалізація мала і негативні екологічні наслідки. Так використання важких тракторів, велетенських автомашин комбайнів призвело до ущільнення грунту, руйнування його структури і зменшення гумосомісткості. Все це негативно позначилося на врожайності сільськогосподарських культур і зниження продуктивності орних земель.
Економічна ефективність індустріалізації сільськогосподарського виробництва, комплексна механізація виробничих процесів має свої економічні межі і параметри. Основним критерієм економічної ефективності індустріалізації сільськогосподарського виробництва є чистий доход від застосування комплексу машин і механізації виробничих процесів. Якщо індустріалізація забезпечує високу економію живої праці, якщо рівень доходності господарства забезпечує достатньо нагромаджень для розширеного відтворення і закупівлі нової техніки то такий напрям розвитку сільського господарства є економічно ефективним.
Слід підкреслити, що важливе значення для індустріалізації сільськогосподарського виробництва має економічна політика держави і насамперед цінова. В 1992р. Уряд В. Фокіна відпустив ціни, цим зразу скористалися промислові підприємства і 3 найбільші підприємства монополісти, які випускають сільськогосподарське обладнання для тваринницьких ферм. Вони в сотні і тисячі разів підвищили ціна на свою продукцію. В той же час держава боячись соціального вибуху обмежила ціни на сільськогосподарську продукцію і продовольчі товари. В цих умовах диспаритет цін досяг таких великих розмірів при яких закупівля сільськогосподарських машин і обладнання для господарств економічно не вигідна.
Ціна на всі промислові засоби виробництва і предмети праці, які споживаються в сільському господарстві в 6 - 10 разів вищі ніж на сільськогосподарську продукцію і продовольчі товари. В цих умовах господарства не маючи в достатній кількості нагромаджень припинили закупку промислових засобів виробництва і предметів праці. Не маючи ринку збуту своєї продукції, промислові підприємства скоротили випуск своєї продукції, а деякі із них зовсім припинили її випуск і стали на консервацію. В Україні значно скоротився випуск тракторів, зерно -картопле - буряко - кукурудзозбиральних комбайнів, сівалок, жниварок, грунтообробних машині, обладнання для тваринницьких ферм.
Таблиця 50 Виробництво тракторів та сільськогосподарських машин(шт..)
Почалася деіндустріалізація сільськогосподарського виробництва. Не маючи відповідного набору машин для часткової і комплексної механізації багато господарств скоротили виробництво багатьох видів продукції. До мінімуму зведене виробництво таких - трудо - містких культур як льон -довгунець, плодів ягід винограду, городини та інших культур. Скоротилося поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, зменшилося виробництво інших видів продукції тваринництва. Деіндустріалізація сільськогосподарського виробництва, перехід на ручну і кінно - ручну працю змушує господарства переспеціалізовувати своє виробництво, корегувати розміри посівної площі сільськогосподарських культур і поголів'я продуктивної худоби, вдаватись до найманої праці.
Деформація всього агропромислового виробництва пов'зана з його деіндустріалізацією суттєво впливає на інтенсифікацію, розміщення і спеціалізацію та екологізацію сільськогосподарського виробництва. Всі ці процеси набувають зворотного характеру, що негативно позначається на продуктивності і економічній ефективності використання аграрно -ресурсного потенціалу.
Індустріалізація сільськогосподарського виробництва тісніше пов'язана з розвитком енергетики, постійним нарощуванням потужностей, електрифікацією сільських населених пунктів, використання електроенергії у всіх галузях агропромислового комплексу. Про те протягом останнього часу відбувається скорочення виробництва електроенергії і її постачання сільському господарству
Таблиця 51 Електрифікація та енергетичні потужності сільського господарства
Відбувається скорочення споживання електроенергії. У зв'язку із зменшенням її виробництва, в селах постійно виключається струм. Обезструмлені тваринницькі ферми і комплекси не можуть застосувати машини для приготування кормів, їх роздачі транспортування, доїння корів. Вся комплексна механізація у тваринництві базується на використанні електроенергії. В результаті енергетичної кризи постачання електроенергії сільському господарстві її споживання з кожним роком зменшується. Отже дальший розвиток сільськогосподарського виробництва і агропромислового комплексу необхідно зв'язувати з розвитком паливно - енергетичного комплексу. Розширення потужностей атомних електростанцій гідроелектростанцій, використання ще не використаних гідроресурсів малих і середніх рік, впровадження енергозберігаючих технологій у всіх галузях економіки нашої країни дозволить зміцнити енергетичну базу нашої країни і підвищити енергозабезпеченість сільськогосподарського виробництва.
Всі двигуни на яких базується механізація в сільському господарстві працюють на використанні електроенергії і різного палива. Однак перша із них використовується ще й для освітлення виробничих приміщень і найбільше тваринницьких.
Індустріалізація і комплексна механізація виробничих процесів в сільському господарстві не можлива без використання електроенергії. Розвиток енергетики і суцільна електрифікація сільського господарства мають стати основним напрямом електрифікації сільськогосподарського виробництва.
Великий занепад паливно-енергетичного комплексу, енергетична криза зменшення поставок сільському господарстві електроенергії, пального і мастильних матеріалів призвели до значного скорочення масштабів індустріалізації сільськогосподарського виробництва, зумовили перехід до кінно - ручної і ручної праці.
Таблиця 52 Механізація у сільському господарстві
Дальший розвиток індустріалізації і комплексної механізації сільськогосподарського виробництва має відбуватися на основі розвитку сільськогосподарського машинобудування і його необхідно переорієнтувати на випуск всього набору машин для комплексної механізації всіх виробничих процесів. Максимальне використання досягнень науково - технічного прогресу досвіду сільськогосподарського машинобудування в зарубіжних країнах, умов сільськогосподарського виробництва і його спеціалізації сільськогосподарського машинобудування має бути зареєстрована на випуск нового покоління високопродуктивних, енергонасичених, нематеріальномістких насичених автоматикою, пневматикою машин, здатних забезпечити комплексну механізацію і автоматизацію усіх виробничих процесів.
На сьогодні економічний стан сільськогосподарських підприємств такий, що ні одна із них не може придбати машин для комплексної механізації виробництва. Тому необхідна у всіх селах організація машинно -тракторних станцій. Сьогодні в кожному із них є великі господарства де можна використовувати сучасні великі машини. Однак є особисті і фермерські господарства де використання великої техніки не можливо. Тому заводи сільськогосподарського машинобудування повинні приступити і до виробництва мінітехніки і продажі її машинотракторним організаціям.
Вимагає створення ремонтна база, будівництву нових крупних ремонтних заводів і майстерень необхідно надати планомірного характеру. Без організації відповідної ремонтної бази високоефективне функціонування агропромислового комплексу не можливе.
Досить важливою і складною є проблема матеріально - технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств. Сучасний рівень її організації дуже далеко не відповідає потребам господарств. Дуже великі перебої в постачанні нафти і газу, пального, запасних частин призводить до тривалого простою техніки і обладнання на тваринницьких фермах, зниження ефективності використання сільськогосподарської техніки.