Післямова

Аграрна економіка - одна із важливих сфер діяльності людини. Забезпечення населення продуктами споживання і товарами першої необхідності неможливо без агропромислового виробництва. Тому кожна держава проблемам його розвитку надавала особливо важливого значення. В кожній країні вона пройшла досить складний шлях свого розвитку. Зазнавши архіреволюційних перетворень після жовтневої революції вона стала на соціалістичний шлях розвитку. Націоналізація землі, повне одержавлення майна і нерухомості, ліквідація приватної власності, організація колгоспів, радгоспів, міжгосподарських підприємств, створили умови для державного панування і управління розвитку агропромислового комплексу. Розвиваючись на плановій основі аграрна економіка досягла певних успіхів. Однак в країнах з ринковою економікою агропромислове виробництво досягло значно більших економічних результатів. Створивши великий продовольчий фонд для власного населення, економічні високорозвинені країни стали великими імпортерами продовольства на зовнішній ринок. В той час, коли в нашій країні процес розвитку агропромислового виробництва загальмувався і назрівала продовольча криза.

З одержанням Україною незалежності виникла необхідність реформування агропромислового комплексу.

Аграрна реформа була спрямована на структурну перебудову агропромислового комплексу, вдосконалення його функціонально-компонентної і територіальної структури, роздержавлення і приватизацію майна, землі і нерухомості, реформування колгоспів і радгоспів, паювання землі, розвиток різних форм власності, поглиблення товарно-грошових відносин, розвиток ринкової економіки, конкуренції, агробізнесу і насичення ринку власними продовольчими товарами. Однак аграрна реформа здійснювалась у дуже складних економічних умовах. Глобальна економічна криза, яка охопила все народне господарство найбільш негативно позначилася   на   розвитку   агропромислового   комплексу.   Порушення виробничих, технологічних, фінансово-економічних і організаційних зв'язків між окремими галузями агропромислового комплексу, господарствами і підприємствами, погіршення системи матеріально-технічного забезпечення господарств, цінові диспаритети, велика експансія зарубіжних товаровиробників на внутрішній ринок спричинила великий занепад вітчизняного виробництва. Назріла необхідність великих коректив в аграрній політиці держави і стратегії, тактики структурних перетворень. В кінці дано ґрунтовний аналіз розвитку всіх галузей аграрної економіки, дано оцінку позитивних і негативних наслідків аграрної реформи і обґрунтовано шлях переходу до нового етапу її розвитку. Книга розрахована на студентів і викладачів вищих навчальних закладів і спеціалістів сільського господарства.