Термінологічний словник

Аваль — гарантія за векселем у вигляді напису або окремого документа; форма гарантії характерна для континентальної Європи.

Авізо — у банківській, комерційній практиці офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції. Надсилається одним контрагентом іншому. За допомогою авізо банки повідомляють своїх клієнтів про дебітові та кредитові записи на рахунках, про залишки коштів на рахунку, про оплату переказів, відкриття акредитивів та інші операції.

Автентичний текст — текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу.

Агент — юридична або фізична особа, яка здійснює певні операції за дорученням іншої особи (принципала), за її рахунок і від імені, а також забезпечує підготовку операцій, але без права підписання контрактів.

Агентська угода — договір між принципалом і агентом, який визначає характер і обсяг доручення, розмір комісійної винагороди, термін дії і умови припинення договору.

Агентські операції — здійснення фактичних і юридичних дій, пов’язаних з продажем або купівлею товару на застереженій території за дорученням певної сторони.

Адендум — додаток до договору, який змінює або доповнює ті чи інші його умови.

Акредитив — 1) вид банківського рахунка, на основі якого здійснюються безготівкові розрахунки; 2) іменний цінний папір, що підтверджує право особи, на яку він виписаний, одержати в банку зазначену в ньому суму.

Активи — будь-яка власність підприємства (компанії): машини й обладнання, банківські вклади та інвестиції в цінні папери, патенти
(у міжнародній комерційній практиці також ділова репутація).

Акцепт — згода на оплату розрахункових і товарних документів або товарів; згода платника оплатити одержану через установу банку платіжну вимогу або інший розрахунковий документ постачальника.

Акцептант — особа, яка взяла на себе зобов’язання здійснити оплату за пред’явленим рахунком, векселем.

Акциз — вид непрямого податку на товари широкого вжитку, включений у їхню ціну.

Акціонерне товариство — форма організації великих підприємств, капітал яких утворюється шляхом продажу акцій та облігацій. Власники акцій є пайовиками акціонерного товариства, а власники облігацій — його кредиторами. Прибуток акціонерного товариства розподіляється між акціонерами у вигляді дивідендів. Функціонують закриті і відкриті акціонерні товариства.

Акціонерний капітал — основний капітал акціонерного товариства. Його розміри визначаються статутом  товариства. Утворюється за рахунок емісії акцій. А.к. — форма централізації капіталу; об’єднання багатьох індивідуальних капіталів пайовиків-акціонерів у капітал акціонерних товариств.

Алонж — додатковий лист до векселя з дорученим гарантійним записом.

Альтернат — сукупність правил, що регулюють порядок підписання тексту міжнародного договору.

Арбітраж — різновид третейського суду, в якому суперечка вирішується суддею (арбітром), обраним сторонами за взаємною згодою.

Арбітрування — участь сторін у розв’язанні суперечки.

Бартерна операція — товарообмінна експортно-імпортна операція на збалансованій за вартістю (ціною) основі з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін). Зменшують витрати на податки та інші господарські операції.

Безакцентні платежі — платежі, що здійснюються списанням коштів з розрахункового (поточного) рахунка платника без його згоди, на підставі документів, поданих банкові постачальником.

Блокований рахунок — банківський рахунок, розпорядження яким обмежене за рішенням суду або уряду.

Бони — 1) короткотермінові боргові зобов’язання держави, муніципальних органів і приватних фірм; 2) паперово-грошові знаки малої вартості, які випускаються тимчасово в обіг замість розмінних грошей.

Валютний кліринг — міжурядова угода про взаємний залік зустріч­них вимог і зобов’язань, які випливають з вартісної рівноваги товарних поставок і послуг, що надаються.

Варрант — свідоцтво, яке видає товарний склад про прийняття товару на зберігання.

Вексель — цінний папір (боргова розписка, заставна), який містить безумовне грошове зобов’язання про сплату певній особі або пред’яв­нику векселя певної суми і в певний термін.

Венчурне підприємство — підприємство, організація якого пов’язана з ризиком. Дрібні і середні підприємства в наукомістких галузях економіки, які спеціалізуються в галузі наукових досліджень, інженерних розробок, створення і запровадження новацій.

Вивізне мито — митний податок, яким держава обкладає експорт товару.

Гарант — поручитель — держава, установа чи особа, котрі дають у будь-чому гарантію і стежать за її виконанням.

Гарантійне зобов’язання — документ, який підтверджує, що поставлений товар (найчастіше обладнання) відповідає умовам певного контракту.

Гарантійний контракт — контракт, який передбачає відповідальність підрядчика за експлуатаційні якості продукції, що поставляється, забезпечення її ремонту чи заміни в межах обумовленого терміну або робочого ресурсу.

Делікт — правопорушення, яке тягне за собою зобов’язання відшкодувати завдані збитки.

Делькредере — винагорода за поруку в платежі за векселем чи іншим зобов’язанням — винагорода комісіонеру, якщо він ручиться у правильності надходження платежу за відданий йому в борг товар.

Демередж — штраф за понаднормативний простій судна під наванта­женням або розвантаженням, який виплачується власнику судна портом.

Денонсація — повідомлення однієї країни іншою про припинення дії укладеного між ними договору.

Депонент — 1) фізична або юридична особа, яка внесла цінності в депозит державної установи; 2) особа, яка володіє вільними сумами на рахунках у комерсантів, у кореспондентів банку; 3) працівник, який не отримав своєчасно заробітної плати.

Дотація — асигнування з державного бюджету підприємствам, організаціям, установам, доходи яких не покривають планових витрат.

Експортна квота — установлений обсяг виробництва і постачання на експорт певних товарів.

Ембарго — заборона органом державної влади на імпорт і експорт товарів з будь-якої країни.

Інкасо — банківська операція зняття грошових сум з рахунка покуп­ця на підставі  розрахункових документів клієнта і за його дорученням.

Іпотека — державна позика, яка видається під заставу нерухомого майна (головним чином землі) на тривалий термін. Концентрується в особливих іпотечних банках.

Консалтинг — управлінське консультування підприємців, продавців і покупців з широкого кола питань економічної діяльності підприємств, фірм, організацій, у тому числі в зовнішньоекономічній сфері.

Контракт — строковий договір, який визначає права й обов’язки сторін.

Контрактація — укладання договору між підприємствами, які виготовляють продукцію, і організаціями, які заготовляють і збувають цю продукцію.

Концесія — договір, на підставі якого на певних умовах і на певний термін іноземним підприємцям передається право експлуатації лісів, надр, підприємств тощо.

Кооперація — 1) одна з форм організації праці, за якої певна кількість людей спільно бере участь в одній і тій самій або в різних, але пов’язаних між собою, трудових операціях; 2) форма господарювання, що ґрунтується на груповій власності.

Кредитоспроможність — наявність передумов для одержання кредиту, здатність його повернути.

Легітимність — довір’я до закону, влади, уряду.

Ліквідність — здатність своєчасно виплачувати боргові зобов’язання.

Ліцензія — дозвіл, який видає компетентний державний орган на ведення деяких видів господарської діяльності, зокрема зовнішньоторгових операцій (ввезення і вивезення товарів).

Лобі — представники або агенти великих банків і монополій, які впливають в кулуарах на законодавців і членів уряду під час прийняття законів, розміщення державних замовлень, призначення на державні посади.

Мандат — документ, який підтверджує повноваження певної особи.

Модус — умови, на яких може бути укладена угода, прийнятна для обох сторін.

Мораторій — надання відстрочки виконання зовнішніх або внутріш­ніх зобов’язань; оголошується на певний термін або час дії особливих обставин (війна, стихійне лихо). Ситуація, коли позичальник робить формальну заяву про те, що він не в змозі виплатити свої борги або їх частину.

Неустойка (недотримка) — визначена законом або угодою сума, яку один з контрагентів виплачує іншому в разі невиконання або невідповідного виконання зобов’язань (штраф, пеня).

Нотаріат — державний орган, призначений для підтвердження різних юридичних актів, договорів.

Оферта — пропозиція укласти угоду з зазначенням усіх необхідних для цього умов.

Паралельна угода — різновид товарообмінних операцій на базі двох контрактів, пов’язаних зобов’язанням експортера здійснити контр­купівлю протягом домовленого терміну.

Парафування — попереднє підписання договору (угоди) або його окремих статей ініціалами уповноважених представників договірних сторін на знак погодження тексту договору. Договір набуває чинності після підписання його державними діячами та ратифікації вищим законодавчим органом держави.

Паритет — 1) співвідношення між валютами різних країн; 2) прин­цип рівного представництва сторін.

Патент — документ, що засвідчує авторство винаходу і гарантує виключне право винахідника на створення, використання або продаж винаходу.

Паушальний платіж — одноразова винагорода за право користуватися предметом ліцензійної угоди, фактична ціна ліцензії.

Платіжна вимога — платіжний документ, який містить вимогу одержувача коштів до платника про сплату певної суми через банк.

Платіжна угода — міжнародний договір, який установлює систему і послідовність здійснення розрахунків за торговими і неторговими операціями.

Платіжне доручення — платіжний документ, який містить доручення платника банку про переказ з його рахунка певної суми на рахунок одержувача.

Поліс — документ, який підтверджує угоду страхування.

Претензія — вимога, скарга, позов підприємства.

Принципал — 1) голова, господар; 2) особа, від імені якої діє агент, представник; 3) основна сума, номінальна вартість облігації без нарахованих процентів.

Пролонгація — продовження терміну дії векселя або угоди.

Протекторат — формальне опікунство сильної держави над слабкою.

Протест — юридично оформлена відмова від оплати або акцепту векселя; опротестовані векселі не приймаються до обліку або забезпечення.

Ратифікація — затвердження вищими органами державної влади міжнародного договору або угоди, укладеної повноважними представниками договірних сторін.

Ревокація — пропозиція чекодавця відмінити виданий чек.

Рекамбіо — 1) зворотний вексель; 2) рахунок банку на відшкодування витрат, пов’язаних з протестами прийнятого на інкасо векселя.

Реквірент — власник векселя, який подає його нотаріусу з вимогою опротестувати.

Реципієнт — 1) одержувач платежу або субсидій; 2) окремі особи, група осіб, яким адресована інформація.

Ринг — вид найпростішого об’єднання; тимчасова угода про скуповування або вилучення з ринку певного товару, щоб потім продати його за монопольно високою ціною.

Роялті — 1) ліцензійна винагорода у формі періодичних відрахувань від прибутку або суми реалізації продукції, виробленої за ліцензією; 2) авторський гонорар; 3) орендна плата за право розробки надр.

Санація — оздоровлення фінансового стану підприємства шляхом здійснення системи заходів, спрямованих на запобігання його банкрутству та на підвищення конкурентоспроможності.

Санкції економічні — заходи  примусового впливу, які застосовуються до підприємств, що допускають порушення у фінансово-господарській діяльності, завдають втрат своїм партнерам або державі. Розрізняють договірні, банківські та фінансові санкції.

Свінг — у клірингових угодах ліміт кредиту, який надається взаємно сторонами для покриття тимчасового підвищення платежів над надходженнями.

Секвестр — заборона або обмеження, які накладає держава на використання або розпорядження певним майном.

Сертифікат — посвідчення, свідоцтво. Розрізняють сертифікати акціонерні, аудиторські, закладні, ощадні, страхові та ін.

Стандартна угода, партія, лот — застережений правилами товарної біржі, аукціону або торгу розмір угоди, який береться за основу торгівлі.

Субвенція — регулярна фінансова допомога окремим галузям господарства, підприємствам або їхнім власникам, яка надається державою у зв’язку з виникненням незалежних від їхньої діяльності обставин.

Суброгація — заміна одного кредитора іншим (передавання юридичних прав).

Трансфер — переказ іноземної валюти або золота з однієї країни в іншу. Передавання права власності на іменні папери однією особою іншій.

Трасат — боржник, який повинен сплатити за переказним векселем.

Трата — переказний вексель, переважно в міжнародних розрахунках.

Триплікат — третій примірник товарно-розпорядчого документа.

Факторинг — різновид торгово-комісійних операцій, за яких спеціалізована компанія купує дебіторську заборгованість клієнта і утримує її самостійно.

Фактура — рахунок, який підтверджує поставку товарів і їхню вартість.

Фіск — державна каса.

Фіскальні мита — митні тарифи, які встановлюються з метою поповнення доходів державного бюджету.

Франко — умови поставок у міжнародній торгівлі, згідно з якими витрати на доставку вантажів до порту, станції, складу покупця і т. д. сплачує продавець (постачальник).

Цесія — перевідступлення кредитором свого права вимагати гроші.

Циркуляр — директивне розпорядження.