10.13. Основні напрямки реалізації переходу до інформаційного суспільства

Основні напрямки реалізації пропонованого шляху пере­ходу мають охоплювати дві головні складові інформаційного середовища5 суспільства:

1.          Створення і розвиток техніко-технологічної бази ре­
алізації обраного шляху,

2.    Розробку і реалізацію політичних, соціальних, еко­
номічних, правових, організаційних і культурних рішень,
що забезпечують рух, згідно обраному шляху.

Ці напрямки варто розглядати, як. основні об'єкти дер­жавної інформаційної політики забезпечення переходу до інформаційного суспільства. Основну увагу варто приділяти реальним економічним, організаційним і правовим переду­мовам і умовам руху до інформаційного суспільства, що фор­мується в Україні зараз.

Техніко-технологічний напрямок

Техніко-технологічний напрямок охоплює такі компо­ненти:

- формування і розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури країни, що забезпечує реалізацію процесів створення, збереження, поширення і використання інфор­мації і забезпечення доступу до неї широких верств населен­ня (національних і корпоративних інформаційних і телеко­мунікаційних мереж і систем, українських ланок світових відкритих мереж, мереж зв'язку; центрів обробки інфор­мації різного призначення і т.д.);

5 Інформаційне середовище — сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації.

-    удосконалення і розвиток системи національних інфор­
маційних ресурсів і технологій доступу до них (баз і банків
даних, архівів, бібліотек і музейних сховищ і т.п.);

-    удосконалення і розвиток обчислювальних ресурсів (мо­
дернізація парку у цілому і за типами ЕОМ, домашні
комп'ютери, системне і прикладне програмне забезпечення,
система сервісного обслуговування і т.п.);

-    удосконалення і розвиток телекомунікаційних ресурсів
(лінії і канали зв'язку усіх видів, комутаційна техніка, ком­
плекси   приймально-передавальних   систем  і  пристроїв,
комп'ютерна телефонія і т.п.);

-    створення і розвиток нових інформаційних, комп'ютер­
них і телекомунікаційних технологій, що забезпечують
реалізацію процесів збору, нагромадження, збереження, пе­
редачі і доставки інформації, її цілісність, доступність і
конфіденційність;

-    удосконалення і розвиток технічної бази і технологій за­
собів масової інформації (комп'ютерна техніка для електрон­
них і друкованих видань, радіо- і ТБ-студій і т.п.).

Політичний, соціально-економічний і соціально-куль­турний напрямки

У політичний, соціально-економічний і соціально-куль­турний напрямки входять такі компоненти:

-    формування і розвиток єдиного інформаційно-куль­
турного простору як необхідної умови політичного і духов­
ного об'єднання народів України і входження країни у
світове інформаційне співтовариство як рівноправного
партнера, розширення міжнародного наукового і культур­
ного співробітництва;

-    удосконалення і розвиток системи інформаційного за­
конодавства і механізмів його реалізації;

-    удосконалення і розвиток системи поширення масової ін­
формації і формування суспільно-політичного клімату в країні,
сприятливого для переходу до інформаційного суспільства;

-    удосконалення і розвиток системи забезпечення особис­
тої і суспільної безпеки в інформаційній сфері, запобігання по­
гроз використання нових інформаційних технологій як зброї,
інформаційного тероризму й інформаційного криміналу;

-    зміцнення І розвиток економічного потенціалу процесів
формування інформаційного суспільства (державна підтрим­
ка вітчизняних виробників засобів інформатизації, інфор­
маційних продуктів і послуг; комплекс заходів для еко­
номічного регулювання ринку інформаційних технологій,
продуктів і послуг, у тому числі в області податкової, митної
і кредитно-фінансової політики);

-    формування розвинутих інформаційних потреб і інфор­
маційної культури населення і стимулювання платоспро­
можного попиту на інформаційні продукти і послуги;

-    державна підтримка виробників і споживачів інфор­
маційних технологій, продуктів і послуг для соціально зна­
чимих програм (сфер праці і зайнятості, охорони здоров'я,
соціального   забезпечення,    вищої   і   середньої   освіти,
дошкільного навчання, міграції населення, культури, побу­
ту і дозвілля і т.п.);

-    розвиток масової домашньої комп'ютеризації;

-    державка підтримка систем масової підготовки і пе­
репідготовки кадрів для роботи в інформаційних і ко­
мунікаційних системах нового покоління.

Оскільки програмні рішення і заходи в усіх напрямках тісно взаємозалежні, то спільна їх реалізація (політичні і пра­вові заходи, економічні і технологічні рішення) вимагає ство­рення міжвідомчих комплексних програм, підпрограм і про­ектів, а також комерційних проектів, наприклад, присвяче­них забезпеченню безпеки, розвиткові української частини Інтернет, інформаційно-технологічній підтримці системи освіти, комунікаційних систем і мереж для населення і т.п.

Виділення другого напрямку в цілісний компонент видається необхідним, тому що реалізація Концепції тільки за рахунок техніко-технологічних проектів при доповненні їх окремими організаційно-правовими й економічними ме­ханізмами, як показує весь попередній досвід виконання програм інформатизації, не приводить до успіху.