1.3.1. Основні демографічні показники

Наприкінці епохи палеоліту (15 тис. років до н. є.) кількість населення Землі становила 3 млн чол., а до кінця неоліту (2 тис. ро­ків до н. є.) вона збільшилася до 50 млн чол.

Для того щоб населення планети досягло 1 млрд чол., по­трібен був проміжок часу від виникнення людства і до 1850 р. Двомільярдного населення планета досягла за 80 років — на 1930 p., тримільярдного — за ЗО років, у 1960 р. Четвертий мільярд з'явився за 16 років — у 1976 p., а п'ятий — за 11 років, у 1987 р. Через сповільнення темпів народжуваності шестимільярд-ної позначки населення планети досягло за 12 років.

У табл. З наведено дані про збільшення кількості населення Землі від появи людини до наших часів, а також прогноз кількості населення планети у 2050 р.

Таблиця З

Кількість населення Землі

11 жовтня 1999 р. у столиці Боснії і Герцеговини м. Сараєво народилася дитина, яка вважається 6-мільярдним жителем пла­нети. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан відвідав маму і дитя у пологовому будинку і поздоровив їх. У 10 найчисленні-ших за кількістю населення країнах світу проживає 2/3 плане­тарного людства. У п'яти країнах світу — Китаї, Індії, США, Індонезії та Бразилії зосереджена половина населення Землі. "Де­мографічному вибуху" передусім сприяє "третій світ" — бідні на­роджують бідних. Урбанізація, тобто збільшення міст, значною мірою зумовлена збільшенням кількості населення. Надмірна кількість населення стримує економічне зростання, вичерпує при­родні ресурси і руйнує довкілля. Існують два основні напрямки демографічної політики: підвищення народжуваності (притаманний економічно роз­
виненим країнам);

•    зниження народжуваності (зустрічається у країнах, що роз­
виваються).

Найвищими темпами збільшується населення Африки — що­року на 3 %. Кенійська жінка у середньому народжує 7 разів. "Демографічному вибуху" сприяють не лише високі темпи народ­жуваності, а й сповільнення темпів смертності населення плане­ти. Очікується, що у 2025 р. кількість населення становитиме 8,5 млрд чол. (табл. 4).

Таблиця 4 Регіональні показники кількості населення

Якщо нинішні темпи народжуваності збережуться, то, за підра­хунками експертів ООН, через триста років кількість населення земної кулі становитиме катастрофічну цифру — 13 трлн чол., тобто у 20 тисяч разів перевищуватиме нинішню кількість. Коли б вдалося забезпечити ситуацію, що кожна жінка народжуватиме по двоє дітей, то кількість населення Землі становила б через триста років 9 млрд чол. Чверть населення земної кулі прожива­тиме в Африці. Найбільшими за кількістю населення країнами світу будуть Індія, Китай та США. Середній вік планетарного населення збільшиться з 26 до 50 років.

Цікаво, що більшість міст-гігантів світу належать саме краї­нам, що розвиваються. Наприклад, з 25 найбільших міст світу лише чотири розташовані у групі економічно розвинених країн. У Лімі, Бангкоку, Багдаді, Буенос-Айресі проживає понад 40 % населення відповідних країн.

Нині населення планети спілкується трьома тисячами мов, не враховуючи діалектів. Дві третини населення Землі говорить три­надцятьма найпоширенішими мовами. Китайська мова рідна для 1,1 млрд чол., англійська — 430 млн чол., хінді та урду — 320 млн чол., іспанська — 290 млн чол., російська — 220 млн чол. Офіцій­ними мовами ООН є китайська, англійська, іспанська, російська, арабська і французька.