16.4. Цибуля ріпчаста

Цибуля – високорентабельна овочева культура і цінний продукт харчування. В їжу використовують листки, цибулю-перо і цибулю-ріпку, які містять білки, цукор, мінеральні солі, вітаміни, ефірну олію і фітонциди. Вирощування цибулі ріпчастої за інтенсивною технологією дає можливість одержувати врожай 350‑500 ц/га, продуктивність праці при цьому підвищується в 3‑4 рази.

Біологічні особливості. Цибуля належить до холодостійких рослин. Насіння починає проростати при температурі 2‑5°С, оптимальна температура провокування насіння ­– 18‑20°С. Сходи чутливі до заморозків і гинуть при температурі мінус 2°С. Оптимальна температура росту й розвитку‑16‑25°С, при більш високих температурах затримується ріст коріння. Ось чому цибулю необхідно рано сіяти.

Культура потребує високої і постійної вологості та хорошої аерації ґрунту. Коренева система слабо розвинута, основна маса коріння розміщується на глибині 14‑40 см.

На початку вегетації рослини розвиваються повільно. Тільки після з'явлення четвертого – п'ятого листка розміри їх збільшуються, при сприятливих умовах утворюються у великій кількості нові і, відповідно, росте цибулина. При нестачі вологи ріст листків припиняється і формується цибулина.

Максимальне використання поживних речовин спостерігається в період інтенсивного росту листків і утворення цибулин. Найбільшу кількість азоту рослини засвоюють у період наростання листків і формування цибулин, а калію і фосфору – під час росту цибулини та її достигання.

Сорти ріпчастої цибулі діляться на гострі, напівгострі й солодкі. На поливних землях вирощують такі сорти: гострі – Солнечна, Чернігівська, Союз;напівгострі – Октябрська, Донецька золотиста, Луганська; солодкі – Ялтинська місцева. Кращими сортами цибулі для механізованого збирання визнані: Союз, Чорноморська, Донецька золотиста.

Попередники. Хорошими попередниками цибулі є зернові культури, які збирають на зелений корм і зерно, однорічні злаковобобові сумішки на зелений корм, бобові, баштанні культури, рання картопля, помідори, огірки, кабачки. Не рекомендується сіяти цибулю після капусти, оскільки насіння її при цьому знижує схожість на 45‑50%. Беззмінне вирощування цибулі недопустиме, бо призводить до зниження врожаю і посиленого розвитку захворювань.

Основний обробіток ґрунту під цибулю такий самий, як і під помідори. Рано навесні поле боронують боронами, обладнаними лапами, в два сліди і проводять культивацію на глибину 4‑5 см з одночасним боронуванням.

Перед сівбою поле коткують легкими котками з гладенькою поверхнею. Передпосівну культивацію можна заміняти боронуванням боронами, обладнаними лапами.

Добрива. Досліди різних науково-дослідних установ переконують у тому, що цибуля добре реагує на сумісне застосування органічних (20‑30 т/га перегною) і мінеральних добрив (N₆₀P₆₀K₆₀). Вчені Дніпропетровської овоче-баштанної дослідної станції рекомендують під цибулю вносити лише N₁₁₀P₁₅₅K₁₀₅.

На зрошуваних чорноземах звичайних Степу під цибулею вносять 30‑40 т/га гною і N_90‑120Р₁₂₀К₆₀, в Лісостепу – 40‑50 т/га гною і N_90-120P_45-60K_45-60, на Поліссі – 50‑60 т/га гною і N_60‑90Р_60‑90 К_60‑90.

Органічні й фосфорно-калійні добрива вносять восени під оранку, а азотні – диференційовано: ⅔ норми ‑ під передпосівну культивацію, а решту – в підживлення під час інтенсивного росту рослин.

Сівба. Протруєне ТМТД чи фентиурамом насіння висівають у надранні строки широкосмуговим способом за схемою 60+40+40 см з відстанню в ряду 4‑5 см для гострих сортів і 5‑6 см – для напівгострих і солодких, норма висіву – 8‑10 кг/га, глибина загортання насіння 2‑3 см.

Сівба за широкосмуговою схемою (46‑24) підвищує урожай порівняно з існуючою триразовою стрічковою (60+40+40 см) у 1,5 раза.

Сівалка СОМС-5,4, дає можливість проводити сівбу цибулі за стрічковою десяти рядковою схемою, в якій кожна складна стрічка складається з трьох простих трирядкових, збільшення врожаю цибулі від такої сівби становить 10‑15%.

Для сівби використовують й інші сівалки – СО-4,2, СЛН-8Б, СКОН-4,2 з сошниками сівалки СУБ-48.

Догляд за посівами. Проти бур'янів проводять досходове боронування упоперек рядків при з'явленні ниткоподібних сходів бур'янів. Другий раз боронують при з'явленні одного – двох справжніх листків. Потім для знищення ґрунтової кірки і бур'янів поле культивують спочатку на глибину 3‑5, поступово збільшуючи її, доводячи до 6‑8 см.

Починаючи з фази чотирьох‑п'яти справжніх листків цибулю три‑чотири рази обприскують проти пероноспорозу 0,1%-м розчином мідного купоросу чи 1%-м розчином бордоської рідини. Можна використовувати також купрозан та інші препарати, що містять мідь Краще застосовувати їх з прилипачами ОП-7 чи ОП-10.

Зрошення. Протягом вегетації цибуля по-різному реагує на вологість ґрунту. В період від появи сходів до початку формування цибулини за активний приймають шар 0,3 м, а передполивний поріг вологості ґрунту – 80%НВ. У другий період – період інтенсивного наростання цибулини, розрахунковий шар зволоження ґрунту збільшують до 0,5 м, а передполивний поріг знижують до 70% НВ.

Основний спосіб поливу – дощування. Кількість вегетаційних подивів залежить від умов року, зони вирощування цибулі (табл. 54).

54. Кількість поливів цибулі, яку вирощують .з насіння

За два‑три тижні до збирання поливи припиняють для поліпшення якості й лежкості плодів.

Збирання врожаю починають при виляганні пера у 75% рослин, використовуючи цибулезбиральні комбайни ЛКТ-1,4 і ЛКП-1,8. Цибулю вкладають у валки, де вона достигає протягом 7‑10 днів. Потім її доставляють на механізований пункт післязбиральної обробки.