Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

9.1.1. Основні чинники впливу на систему управління

Світова практика свідчить про наявність багатьох різноманітних організаційних систем управління корпораціями, які мають спільні характерні риси. Найбільш суттєві напрями корпоративного управ­ління визначають власники акціонерного товариства. Вони визнача­ють стратегію розвитку корпорацій і вирішують загальні питання кадрової політики. Оскільки корпорації є такою формою підприємств, де досить часто існує “розмита” власність і власників може бути дуже багато, то зрозуміло, що повинна зберігатись керованість АТ не тільки під час вираження власниками своїх прав на зборах, а й у період між зборами. Власники здійснюють свої управлінські функції на зборах (якщо вони можуть реально це здійснити) або передають функції управління іншим особам. Якщо така ситуація їх не влаштовує, є два виходи: перший — не втручатись в справи АТ, сподіваючись, що інші власники та менеджмент зможуть вести справу в інтересах усіх влас­ників; другий — вийти з товариства в установленому законодавством та установчими документами порядку.

Загальна характеристика регулятивних корпоративних систем деякими фахівцями вбачається в існуванні кількох груп чинників, що впливають на управління. До них відносять тип власності у певному національному середовищі, специфіку законодавства і нор- мотворчості, схильність суспільства до прямого тиску на корпо­рації, структуру директорських рад. Дієвість і ефективність систе­ми корпоративного управління визначається як результат поєднан­ня цих чинників. Більш конкретно система корпоративного регу­лювання розглядається через урахування відповідей на такі пи­тання: як широко сягає регуляція, який її обсяг? наскільки вона сувора? які джерела регулятивних актів? які механізми їхнього запровадження?

Відповіді на ці запитання можуть бути надзвичайно широкими й об’ємними, кожна з них потребує значної роботи. Тому такий підхід вимагає певної конкретизації стосовно безпосереднього управління акціонерними товариствами. Поряд з робочими групами Міжнарод­ної фінансової корпорації, яка грунтовно займається проблемами корпоративного управління, існують окремі організації і групи фахівців, які виділяють також кілька конкретних показників, що дає змогу більш чітко з’ясувати стан корпоративного управління в тій чи іншій країні. Наприклад, компанія “Девіс Глобал Адвайзерс” (ДГА) з 1996 р. проводила порівняльне дослідження політики керів­них центрів корпорацій у п’яти країнах — Франції, Німеччині, Японії, Сполученому Королівстві Великої Британії та Сполучених Штатах Америки. У звіті ДГА використала п’ять випереджаючих індика­торів корпоративного управління: наявність національних управ­лінських кодексів для правлінь корпорацій, участь незалежних ди­ректорів у роботі рад директорів, тенденція до розподілу обов’язків голови ради директорів та головного адміністратора між двома різни­ми людьми, наявність основних комісій при раді директорів, рівень оприлюднення інформації про прибутки керівників корпорацій.

Такі підходи є спільними для багатьох систем корпоративного управління, тому вони застосовуються й у практиці корпоративних відносин в Україні.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+