Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

9.3.2. Виконавчі органи в акціонерних товариствах

Надзвичайно важливу роль відіграють виконавчі органи, оскіль­ки вони здійснюють оперативний менеджмент та виконують рішен­ня зборів у поточній діяльності. В Україні виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Як правило, таким органом найчастіше є правління, іноді його назива­ють радою директорів. На приватизованих підприємствах часто на­магаються зберегти посаду директора або генерального директора і тому іноді називають правління дирекцією. Особливістю виконав­чих органів є те, що в них можуть бути особи, які не є акціонерами, а перебувають з товариством у трудових стосунках. Друга важлива особливість полягає в тому, що виконавчий орган може обиратись не тільки зборами, а й призначатись спостережною радою.

Така ситуація має глибокий зміст, оскільки, обравши голову і членів правління на зборах, для їх звільнення потрібно відміняти рішення також зборами, а для цього їх треба проводити позачергово, витрачаючи значні кошти і втрачаючи час (згадаємо, що повідом­лення необхідно зробити до дати зборів за 45 днів).

Водночас можна надати раді АТ право призначити (обрати) прав­ління на її власний розсуд і мати право оперативно його змінити у разі потреби. З погляду власників це начебто й логічно, однак це посилює невпевненість менеджерів у своєму статусі на підприємстві і призводить до їх нерішучості у вирішенні виробничих проблем, постійному узгодженні усіх питань із спостережною радою, що, в свою чергу, перетворює її з контролюючого органу у виконавчий.

Для підвищення ролі виконавчих органів статутом та іншими документами товариства мають бути чітко окреслені повноваження правління (дирекції). Законодавчо визначено, що правління вирі­шує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного то­вариства (спостережної ради). Загальні збори можуть ухвалити рі­шення про передачу частини належних їм прав до компетенції прав­ління. Тому конкретні повноваження й обов’язки правління є над­звичайно важливим розділом статуту та внутрішньокорпоратив- них документів кожного АТ і потребують серйозного опрацювання.

Оскільки правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень, можна вважати, що воно здійснює тільки оперативний менеджмент. У своїх діях правління обмежене статутом та внутрішньокорпоративними положеннями про правління. В цілому правління здійснює управлін­ня майже усіма господарськими процесами, особливо виробничими, маркетинговими, фінансовими, тому воно наділене важливими повно­важеннями. Ці повноваження закладаються у статут або внутрішньо- корпоративні документи.

Кількісний склад правління залежить від масштабів АТ, обсягів виробництва, окреслених вищими органами завдань розвитку фірми. В Україні найчастіше правління складається з 3—7 чол., хоча буває й інший кількісний склад.

Як правило, правління є колегіальним органом (хоча не виклю­чене одноособове), що приймає рішення голосуванням, але його робо­тою керує голова правління, якого призначають або обирають відпо­відно до статуту акціонерного товариства. Це є цілком зрозумілим, оскільки навіть фінансові документи не можуть підписувати всі члени правління, виступати у відповідальних відносинах з контр­агентами також повинен хтось один. Це не означає, що голова прав­ління не має заступників, які можуть виконувати певні функції, у тому числі й ті, які покладено на голову. Голова правління акціо­нерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наді­лені цим правом згідно із статутом.

Обирають або призначають голову і членів правління різними способами. Якщо збори, або спостережна рада, обирають усіх членів правління, можливий варіант, при якому члени правління обирають між собою голову. У цьому разі голова підзвітний правлінню і більш жорстко регламентований у своїх діях з його боку. Може скластись інша ситуація, коли обирають або призначають лише голову правлін­ня, який сам призначає членів правління, і як керівник підприєм­ства укладає з ними угоди на виконання функцій членів правління. У цьому разі керівник має більше повноважень і єдиноначальності, оскільки підзвітний лише спостережній раді та зборам. Може ви­никнути ситуація, коли голова правління, а то й усі його члени при­значаються або обираються радою акціонерного товариства і прямо підзвітні їй. Усі ці варіанти використовуються в практиці корпора­тивного управління, вони мають свої переваги і недоліки, які важко визначити без аналізу кожного конкретного випадку.