Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

11.1.2. Фонди акціонерного товариства

Регулювання фондів у акціонерних товариствах здійснюється відповідно до законодавчих положень, пунктів установчих документів, розроблених і затверджених положень про фонди.

Регулятивна система 1991 р. містить лише основні вимоги щодо створення обов’язкових для господарювання фондів у акціонерних товариствах — статутного і резервного. В попередніх темах наго­лошувалося, що статутний фонд є попередньо фіксованим і змінюєть­ся офіційно: збільшенням або зменшенням і відповідною емісією додаткових акцій, або збільшенням їх номіналу, або вилученням їх з обігу. Так само можна розглядати і резервний фонд, але з вели­кими умовностями. По-перше, резервний фонд має нижню межу (не менш як 25 відсотків статутного), але не має верхньої. По-друге, він тривалий час може формуватись (щорічні відрахування не менш як 5 відсотків чистого прибутку) і мати змінні величини.

Тому, як правило, в положеннях корпорація передбачає для себе створення фіксованого (статутний) та фіксовано-змінного (резерв­ний) фондів. Такі фонди є обов’язковими, важливими, і тому їм при­діляється велика увага.

Однак акціонерне товариство є насамперед підприємством і йому потрібні інші фонди, які дають змогу оптимально функціонувати.

Такі фонди можуть мати різні назви, які часто залежать від черго­вих змін у бухгалтерській звітності, вимог податкового законодав­ства та уподобань фінансових менеджерів корпорації. Зараз най­частіше у таких положеннях зафіксовані фонд розвитку виробни­цтва, фонд соціального розвитку, фонд заохочення, фонд оплати праці органам управління та контролю, фонд сплати дивідендів, фонд на­копичення коштів для викупу власних акцій.

Створення саме таких фондів в усіх без винятку акціонерних товариствах не є обов’язковим, але практика вказує на доцільність їх виділення, структуризації і практичного наповнення фінансами. Тому внутрішньонормативні документи регулюють порядок ство­рення і напрями їх використання. Наприклад, затверджується, що для забезпечення розширеного відтворення, оновлення основних фондів у корпорації може створюватися фонд розвитку виробницт­ва. Доцільно визначити також джерела такого фонду. Як правило, такими джерелами є відрахування з прибутку, який залишається в розпорядженні АТ, виручка від реалізації майна, що не використо­вується або використовується незадовільно, амортизаційні відраху­вання та інші джерела, передбачені чинним законодавством.

Важливим моментом є визначення напрямів витрат з такого фонду. Як правило, кошти фонду розвитку виробництва використо­вуються на фінансування витрат по технічному переозброєнню, ре­конструкції та розширенню виробничої бази АТ, фінансування при­росту власних оборотних коштів, а також відшкодування їх нестачі, фінансування витрат на підготовку та освоєння нових та модернізо­ваних видів продукції та послуг, прогресивних технологічних про­цесів, виготовлення дослідних зразків, створення й розширення по­тужностей по виробництву товарів народного споживання та надан­ня послуг населенню, погашення наданих довгострокових кредитів банків, що відповідно до чинного законодавства погашаються за рахунок фонду розвитку виробництва, здійснення природоохорон­них заходів, покриття збитків, що виникають у АТ при передачі майна іншим підприємствам, при його продажу чи списанні, а та­кож на покриття витрат по основних засобах, зданих в оренду, фінан­сування інших виробничих потреб.

Досить часто в акціонерних товариствах створюється фонд соці­ального розвитку. Причиною його створення є підтримка і розши­рення соціально-побутової сфери. Фонд соціального розвитку ство­рюється за рахунок відрахувань з прибутку, який залишається в роз­порядженні АТ, виручки від реалізації майна, що не використовується, а також інших джерел, передбачених чинним законодавством.

Кошти фонду соціального розвитку використовуються на будів­ництво житлових будинків, дитячих закладів та інших об’єктів со­ціального призначення, премії та подарунки до свят і ювілеїв, мате­ріальну допомогу на поховання (суми, що перевищують передбачені чинним законодавством), оплату додатково наданих за рішенням загальних зборів акціонерів (понад розміри, передбачені законодав­ством) відпусток працівникам, у тому числі жінкам, що виховують дітей, одноразову допомогу ветеранам праці, що виходять на пенсію, доплати і надбавки до державних пенсій працюючим пенсіонерам, вартість путівок на лікування і відпочинок, екскурсії та мандрівки або суми компенсацій, виданих замість путівок, суми, спрямовані (як готівкою, так і за безготівковими розрахунками) на здешевлен­ня вартості харчування працівників у їдальнях, буфетах, профілак­торіях АТ, а також допомогу на дітей, що перебувають у дитячих санаторіях, яслах, оздоровчих таборах АТ, та ін. Витрати з такого фонду можуть спрямовуватись на придбання акцій (для працівників АТ) у випадках, коли не створюється окремий фонд такого призна­чення, а також фінансування інших соціальних потреб.

Для задоволення особистих потреб працівників за рахунок відра­хувань з чистого прибутку, який залишається у розпорядженні АТ, за нормативом, встановленим у відсотках до нього загальними збо­рами акціонерів, може окремо створюватись фонд заохочення. Кош­ти такого фонду витрачаються за кошторисом, який розглядається та затверджується у порядку, передбаченому положенням про підго­товку, розгляд та укладення колективного договору або положен­ням про порядок розподілу прибутків в акціонерному товаристві. За рахунок фонду здійснюються всі індивідуальні заохочувальні виплати членам трудового колективу АТ, крім тих, які згідно з чинним законодавством нараховуються та сплачуються за рахунок собівартості.

Оскільки в корпораціях органи управління включають посадо­вих осіб, доцільно створити фонд оплати праці органів управління і контролю. Як правило, такий фонд створюється для оплати праці членам ради АТ та голові ревізійної комісії за рахунок чистого прибутку АТ. Розмір фонду визначається загальними зборами ак­ціонерів. Порядок використання коштів фонду може визначатися положенням про оплату праці посадових осіб органів управління та контролю.

Для проведення оптимальної дивідендної політики досить часто створюється фонд сплати дивідендів. Сплата дивідендів може ви­значатись окремим положенням про дивіденди в акціонерному то­варистві, а можливо, загальним положенням про фонди. Такий фонд створюється за рахунок чистого прибутку АТ за нормативом, вста­новленим загальними зборами акціонерів, і ділиться на дві, а іноді й три частини: дві — виплата дивідендів за привілейованими акці­ями і виплата дивідендів за простими акціями; третя — кошти для виплат обов’язкових відсотків за облігаціями.

Іноді в корпораціях створюються фонди накопичення коштів для викупу власних акцій, в основному за рахунок чистого прибутку АТ (не виключено, що сюди можуть ввійти також інші джерела, не за­боронені законодавством), і його величина визначається зборами акціонерів, проте доцільність його використання, ціну акцій, як пра­вило, обгрунтовує правління або рада товариства.