Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.6.1. Агротехнічні заходи боротьби з ерозією ґрунту

На полях сівозмін можлива водна і вітрова ерозія. Застосуван­ням різних агротехнічних прийомів вдається до мінімуму звести змивання ґрунту. Одним з таких прийомів є створення на певній відстані валів близько 10 м завширшки і 80 — 100 см заввишки. Ефективними агротехнічними протиерозійними прийомами є щі­лювання (щілювачі ЩН-2, ЩП-3-7 та ін.), спеціальна пориста і гре­бенева оранка, організація ґрунтозахисних сівозмін, смугове розмі­щення посівів озимих і ярих, зернових і просапних культур, ство­рення буферних смуг із трав, залуження змитих земель і водостоків.

На схилових і заплавних ділянках доцільно проводити кольма­таж — осаджування намулу створенням перемичок і валів. Після кольматажу на заплавах прояснену воду випускають, а на схилах вода найчастіше вбирається ґрунтом.

Танення снігу можна регулювати створенням смуг затемнення або оголення снігу. Смуги затемнення можна робити туковими сівал­ками або причепами-розкидачами, використовуючи торфокришку, зо­лу, фосфоритне борошно. Ширина таких смуг має становити 10 — 15 м.

На схилах обов’язково треба вирощувати бобово-злакові травосу­міші. Вони утворюють щільну дернину, яка перешкоджає розвитку ерозії.

Припиненню розвитку водної і вітрової ерозії на некрутих схилах сприяє також смугове розміщення культур. При цьому змитий ґрунт

зі смуги, зайнятої просапною культурою, рівномірно розміщується на наступній смузі, де висіяно озимі і ранні ярі зернові або трави, що сприяє підвищенню врожайності культур і поліпшенню родючо­сті ґрунту. В разі криволінійного розміщення смуг треба створювати умови для рівномірного повороту агрегатів. При використанні ве­ликих, особливо спарених, агрегатів (культиватори, сівалки) радіус повороту має становити не менш як 50 м.

Смугове розміщення кормових культур можна поєднувати з лісо­смугами і канавами на так званих верхніх і нижніх рубежах другого порядку, посередині території робити вали-канави із спеціальними органічними наповнювачами. Доцільно створювати і постійні або тимчасові буферні смуги. Постійні (багаторічні) буферні смуги засі­вають багаторічними бобово-злаковими травосумішами, а тимчасо­ві — ярими або озимими. Після збирання трав площу обробляють ґрунтозахисними знаряддями. Особливо потрібні постійні буферні смуги на крутих схилах (8 — 12°).

На зрошуваних землях розвивається іригаційна (поливна) еро­зія. Тому на ділянках з експозицією більш як 5° навіть при добре розвиненій дернині інтенсивність поливу має бути не більш ніж 7 — 9 мм/год.

Спричинює ерозійні процеси і полив по борознах. На невеликих ділянках можлива ґрунтова ерозія і в разі незначних поливних норм — так звана дрібнострумениста, якій піддаються суглинкові чорноземні, сірі лісові ґрунти і щільні глини.

Ерозія ґрунту на заплавних ділянках має здебільшого вітровий характер і є наслідком загального незадовільного проведення мелі­оративних робіт (відсутність сівозміни, зниження рівня ґрунтових вод нижче від рекомендованого).

Для припинення ерозії на заплавних землях у сівозмінах з про­сапними культурами крім багаторічних трав слід вирощувати після збирання овочів літні повторні посіви бобово-злакових сумішей, хре­стоцвітих — ярого і озимого ріпаку, редьки олійної, гірчиці у суміші з вівсом та ін.

Проти ерозії на природних кормових угіддях, наприклад на ни­зькопродуктивних схилах, здійснюють поверхневе поліпшення, за­стосовуючи комплекс культуртехнічних заходів. Тут на певний час припиняють випасати худобу, а в разі випасання потрібно давати відпочинок травостою для відновлення дернини. Утворені вимоїни, невеликі видолинки загортають оранкою або розрівнюють бульдо­зером, після чого влаштовують водовідвідні вали.

При розробці протиерозійних заходів у системі контурно- меліоративної організації території (ПСЗ КМОТ) передбачають такі види захисту ґрунтів: контурний, контурно-смуговий і контурно- меліоративний. При контурній системі проектують межі полів по горизонталях, і регулювання поверхневого стоку при цьому здійс­нюють переважно за допомогою агротехнічних заходів. Контурна організація території може бути як криволінійною, так і прямолі­нійною.

Контурно-смугова організація території передбачає проведення фітомеліоративних заходів із внесенням дефекату, вапна, органіч­них добрив і обробіток вздовж горизонталей, тривале залуження окремих смуг. Смугові посіви розміщують лише на полях із вираже­ними ерозійними процесами.

За контурно-меліоративної організації території (рис. 5) поєдну­ють контурне розміщення полів із створенням гідротехнічних спо­руд, що запобігають стоку (влаштування валів, засипання улоговин, створення лісосмуг і пологих улоговин). Крім того, здійснюють агро­технічні й фітомеліоративні заходи.