7.2. Соняшник

Загальні відомості про культуру при_и використанні на корм. Соняшник є холодостійкою культурою. Його можна висівати на силос і зелений корм слідом за сівбою ранніх ярих, а також як післяукісну і післяжнивну культуру в одновидових і змішаних посі­вах з кукурудзою, горохом, ранніми ярими сумішами. Соняшник стійкий проти зміни погодних умов (температури, зволоження), доб­ре витримує весняні і перші осінні приморозки, характеризується високим темпом наростання вегетативної маси і є культурою — га­рантом високої врожайності сумішей, його недолік — недосить добре поїдання у чистому вигляді і порівняно невисока кормова цінність. Проте за вмістом протеїну (10 — 12 % сухої речовини) і за повноцін­ністю він перевищує кукурудзу і не поступається перед однорічною пажитницею, суданською травою, сорго. Велике значення має добра облистненість його стебел і висока поживність кошиків. Це досить цінна силосна культура. Виведено спеціальні силосні сорти — Біло­зерний гігант та ін. Для кормових цілей можна використовувати також олійні і гризові сорти.

Технологія вирощування в одновидових і змішаних посі­вах на корм. Посіви соняшнику треба добре удобрювати насампе­ред азотними, а на легких ґрунтах — фосфорними і калійними доб­ривами з урахуванням запланованого врожаю. Для одержання 450 — 500 ц/га зеленої маси вносять у середньому 80 — 100 кг/га азо­ту, по 60 - 80 — фосфору і калію.

При вирощуванні соняшнику у суміші з кукурудзою і в однови­дових посівах насіння загортають на глибину 5 — 6, у суміші з ран­німи ярими — 4 — 5 см; висівають звичайною зерновою сівалкою. Якщо є ґрунтова кірка, посіви можна обробляти легкими голчасти­ми боронами.

Густі травостої сумішей добре переростають бур’яни. Якщо в їх­ньому травостої є свиріпа яра, це не погіршує якість кормів. Крім того, свиріпа — добрий медонос.

На чистих посівах соняшнику на силос і зелений корм і його су­мішах із кукурудзою або горохом обов’язкове до- і післясходове бо­ронування. Гербіциди при цьому не вносять. На 3 — 4-й день після сівби ділянку боронують середніми боронами, через 2 — 3 дні — по­вторно легкими борінками (наприклад, З0Р-07). При цьому слід спочатку перевірити глибину розміщення пророслих сім’ядоль со­няшнику: якщо вона становить 3 см, можна боронувати, а якщо ме­нше — з боронуванням треба почекати (до появи повних сходів і укріплення їх) або використати легкі борони, які розпушують ґрунт на глибину 1,5 — 2 см. Якщо за один прохід сходи бур’янів («біла ни­точка») знищуються не повністю, то боронування слід повторити у протилежному напрямку. Краще робити це на другий день, коли результати спостережень будуть точнішими.

При ущільненні широкорядних посівів кукурудзи соняшником його краще висівати після появи сходів у міжряддя кукурудзи у фа­

зі 3 — 4 листків по 140 — 160 до 250 тис. насінин на 1 га. Кількість насіння, яке висівають, має бути більшою за норму висіву на 30 — 40 %, враховуючи зрідження під час догляду.

Зелену масу збирають косарками-подрібнювачами, а також сило­сними комбайнами. На силос краще збирати соняшник у молочній стиглості, на зелений корм — на початку цвітіння. Визначаючи строки збирання сумішей, слід орієнтуватися і за іншими компонен­тами. Наприклад, при сівбі вівсяно-горохово-соняшникової сумі­ші — по гороху, суміші з викою — по фазі вегетації вики та ін. Горох має бути у фазі виповнених бобів, вика — наприкінці цвітіння — на початку утворення бобиків. Коли в суміші з кукурудзою домінує со­няшник, строк збирання краще визначати за соняшником, особливо при збиранні на силос. Сім’янки у молочній стиглості разом із ко­шиками — цінний високобілковий корм.