2.3. Особливості господарювання на власних і орендованих землях

Завдання аграрної реформи — реорганізувати колективні під­приємства в конкурентоспроможні підприємницькі структури рин­кового типу.

Аналіз засвідчує, що нині суспільні господарства виробляють 41,7 % продукції. При цьому їм належить 82,6 % площі сільсько­господарських угідь.

Згідно з нормативно-правовою базою власниками землі є всі члени колективних господарств, тому потрібно враховувати їхні інтереси при організації виробництва. Для спільної діяль­ності власники можуть об’єднати майно, землю і працю. Вони можуть працювати і використовувати права власників у складі колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, виробничих кооперативів. При цьому в акціонерних товариствах майнові і земельні паї обліковують окремо, щоб у разі виходу з нього власник зберіг земельний пай, який йому нале­жить.

Акціонерні товариства організаційно не відрізняються від колек­тивних господарств. За таких умов вони не дають змоги зруйнувати наявні потужні комплекси, особливо тепличні комбінати, свино- комплекси, молочні ферми промислового типу, садівничі та глибо­ко спеціалізовані господарства, які ведуть виробництво на індустрі­альних технологіях. При цьому у складі акціонерних товариств мо­жуть працювати первинні колективи з різним рівнем усуспільнення власності або її відокремлення.

Реорганізацію сільськогосподарських підприємств створенням виробничих кооперативів передбачає Закон України «Про сільсько­господарську кооперацію». Система економічних відносин у таких формуваннях ґрунтується на повному господарському розрахунку, будується на основі оплати за виконану роботу, одержану про­дукцію, орендних платежах, отриманні дивідендів на вкладений капітал у вигляді майнових і земельних паїв.

На основі колективних підприємств можуть створюватися при­ватні та приватно-орендні структури. Керівник реформованого сільськогосподарського підприємства або спеціалісти, використо­вуючи свої паї, можуть організувати приватне підприємство, взя­вши в оренду майнові та земельні паї інших членів певного під­приємства. Нове підприємство може бути організовано і кількома засновниками-інвесторами, які можуть орендувати землю та май­но у їхніх власників.

На сучасному етапі найдоцільнішими є формування, побудовані на приватній власності на землю та майно і колективних формах організації виробництва та праці. У таких формуваннях орендні відносини мають виражати утвердження власності та основний ме­тод господарювання і залучення інвесторів.