Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

11.2.2. Класифікаця підсобних підприємств і подальший розвиток їх

Діяльність підсобних підприємств спрямована на збільшення до­ходів і прибутків сільськогосподарських підприємств завдяки ефек­тивнішому використанню трудових ресурсів, сільськогосподарської продукції, природних ресурсів тощо. Це питання особливо актуаль­не в умовах економічної кризи народного господарства.

Підсобне підприємство має функціонувати як повноправний структурний госпрозрахунковий підрозділ. По суті, підсобні вироб­ництва на сучасному етапі агропромислової інтеграції є одним із видів агропромислових формувань, які мають компенсувати недо­статню роботу галузей, що обслуговують сільське господарство. Саме цим в основному і спричинена поява різних агрофірм, агрокомбіна- тів, міжгосподарських підприємств, кооперативів (рис. 11.1).

Рис. 11.1. Види агропромислових формувань


Усі види підсобних підприємств і промислів класифікуються за спеціалізацією, принципом організації діяльності, характером ви­користання праці, розмірами тощо. Найбільш істотною є класифі­кація за спеціалізацією, тобто підсобні підприємства, що:

1) обслуговують основне виробництво;

2) переробляють сільськогосподарську продукцію;

3) випускають промислову продукцію.

Найширше підсобну діяльність в Україні характеризують під­приємства першої групи. До них належать кузні, ремонтні майстер­ні сільськогосподарської техніки, цехи для виробництва трав’яного борошна, приготування кормових сумішей, комбікормові заводи то­що. Основна мета діяльності цих підприємств — забезпечення без­перебійної роботи основного сільськогосподарського виробництва.

До підприємств другої групи належать млини, крупорушки, олійниці, консервні та плодоовочеві цехи і заводи, цехи з перероб­лення молока і м’яса та ін. Перероблення сільськогосподарської продукції широко розвинене в усіх економічних районах України, але найбільше в південних областях, де особливо розвинене перероб­лення овочів і фруктів.

Підприємствами третьої групи є швейні, цегляні виробництва, ви­добування та перероблення нерудних будівельних матеріалів, вироб­ництво плівки, лісозаготівля, лісопильні, столярні майстерні, худож­ні промисли, випуск металовиробів, товарів культпобуту, різних ком­плектуючих виробів і деталей для промислових підприємств. Підпри­ємства цієї групи найпоширеніші в Західному регіоні України.

Функціонування підсобних підприємств і промислів останніми роками показало, що економічно доцільним є поєднання розвитку підприємств у всіх трьох групах. Це підтверджує приклад агрофір­ми «Зоря» Рівненської області. Загальна земельна площа агрофірми 5090 га, з них 4294 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3248 га ріллі. Великі обсяги виробництва сільськогосподарської продукції створили умови для розвитку та успішної роботи підсоб­них підприємств і промислів. У господарстві функціонує ремонтна майстерня, цех для приготування кормосумішей і комбікорму, пло­доконсервний завод потужністю 10 млн умовних банок, крупорушка, цех для калібрування насіння кукурудзи, фруктосховище на 3000 т, цехи для перероблення молока, м’яса, завод з виробництва скляної тари потужністю 70 млн умовних банок, розливу мінеральної води. Крім того, в господарстві створено невеликі цехи для виробництва асфальту і залізобетону, будівельних матеріалів, лісозавод з вироб­ництва лісоматеріалів і тари. У цій сфері зайнято близько 15 % пра­цездатного населення, а грошові надходження становлять до 30 % загального прибутку фірми. Саме тому в агропромисловому комплек­сі України потрібно продовжувати створення нових підсобних під­приємств та ефективніше використовувати існуючі.

Розвиток підсобних підприємств і промислів продиктований умо­вами, характерними для сучасного етапу функціонування сільсько­господарського виробництва, які спричинені:

► об’єктивною необхідністю зміни характеру сільськогосподарсь­кої праці, перетворення її на різновид індустріальної, вирішення проблем власності;

► вимогами раціональнішого використання сільських трудових ресурсів, особливо їхніх резервів у міжсезонні періоди;

► доцільністю виробництва деяких товарів культпобуту, вигото­вляти які великим промисловим підприємствам невигідно;

► бажанням поліпшити соціально-демографічну ситуацію на селі;

► пошуком шляхів зменшення нераціональних перевезень про­дукції за рахунок організації її перероблення на місцях, зменшення втрат сільськогосподарської продукції, особливо тієї, що швидко псується, скорочення транспортних витрат;

► різким підвищенням культурно-побутових умов життя сіль­ських працівників, розвитком інфраструктури села, закріпленням молоді на селі.

В умовах переходу підприємств до ринкової економіки головним є ефективне використання всіх наявних ресурсів: трудових, грошо­во-матеріальних, сировинних. За таких умов підприємства отрима­ли можливість вільно їх використовувати.

В умовах зміни всього господарського механізму, виникнення приватної власності на землю об’єктивним стає розвиток нових форм підсобного виробництва на основі кооперації, оренди, акціонер­них товариств, створення приватних фірм і підприємств. Необхід­ним стає розвиток нової форми підсобної діяльності — прямої ко­операції сільськогосподарських підприємств з промисловими.

Підсобні підприємства сільськогосподарських виробників, що іс­нують на сучасному етапі, в перспективі трансформуватимуться в нові організаційні традиційні та нетрадиційні форми. З розвитком агрофірм і агрокомбінатів у подальшому підсобні підприємства як складова системи «виробництво — переробка — реалізація» набудуть більшого значення і самостійності. Вони трансформуватимуться у великі агроіндустріальні комплекси з перероблення сільськогоспо­дарської продукції (рис. 11.2 ), філії промислових підприємств, коопе­ративи з надання населенню побутових та інших послуг. Такі коопе­ративи створюватимуться переважно на основі приватної власності.

Рис. 11.2. Трансформація видів підсобної діяльності


Якісно новим витком у розвитку підсобних підприємств в умовах формування ринкового механізму є розширення сфери нетрадицій­ної підсобної діяльності — надання послуг у сільській місцевості на основі приватного підприємництва.

У перспективі в сільській місцевості створюватимуться філії про­мислових підприємств. Таким чином міста частково звільняються від міграції сільського населення.

З розвитком агрофірм і агрокомбінатів підсобні підприємства стануть невід’ємною частиною сільськогосподарського виробниц­тва.