13.1. Критерій оцінювання ефективності малого і середнього бізнесу на селі

У процесі формування ринкових відносин в аграрній сфері виникли нові форми під­приємництва, зокрема селянські (фермер­ські) господарства, господарські товариства різних видів, сільськогосподарські й обслу­говуючі кооперативи, селянські спілки та інші формування, що склали основу сучас­ного малого і середнього бізнесу на селі. Значну частину товарної продукції сільсько­го господарства в Україні виробляють осо­бисті підсобні господарства населення, які також є специфічним представником малого бізнесу на селі.

Кожна форма підприємницької діяльнос­ті відрізняється особливостями формування потоку доходів і витрат та економічними ін­тересами (пріоритетами) груп співвласників. У зв’язку з цим об’єктивно оцінити економіч­ну ефективність діяльності суб’єктів малого і середнього бізнесу на селі можна, виходячи з інтересів співвласників бізнесу, завдань аналізу та із застосуванням найбільш при­датних для конкретної форми підприємниць­кої діяльності методів і показників аналізу.

Економічна ефективність є загальною економічною категорією для будь-якого виду підприємницької діяльності. Вона визнача­ється зіставленням економічного результату (вигод від бізнесу) до витрат на досягнення цього результату. Цей критерій (основний принцип, мірило) повною мірою стосується також суб’єктів малого і середнього бізнесу на селі, які здійснюють діяльність з метою максимізації своїх економічних результатів і мінімізації витрат, пов’язаних з отриманням певного результату.

Критерій економічної ефективності визначають за формулою

де е — критерій економічної ефективності; Е — економічний ре­зультат (вигода або ефект); В — витрати на досягнення економічно­го результату.

Критерій економічної ефективності потребує застосовування в оці­нках вигод і витрат малого та середнього бізнесу на селі загально­економічного підходу. Згідно з ним під ефектом розуміють усі прямі, сукупні й непрямі вигоди, які отримують суб’єкти підприємницької діяльності й суспільство внаслідок діяльності малого і середнього біз­несу на селі. До складу витрат належать усі витрати, які здій­снюються у процесі діяльності підприємств малого і середнього бізнесу.

Наприклад, від діяльності малого і середнього бізнесу на селі, окрім його вигод, суспільство, зокрема, отримує: податки, податкові збори, нарахування тощо, які для бізнесу є витратами; додаткові ро­бочі місця у сільській місцевості, для створення яких держава мала б профінансувати спеціальну програму. Водночас з метою стимулю­вання малого і середнього бізнесу на селі держава може надати това­ровиробникам певні пільги через податкові, кредитні, амортизаційні, митні та інші механізми. Такі пільги збільшують вигоди, які отри­мують суб’єкти підприємницької діяльності, але у макроекономічному аспекті є витратами суспільства. Ці та інші аналогічні випадки слід ураховувати при визначенні відповідно ефекту і витрат.

Оскільки вигоди і витрати не збігаються у часі, критерій еконо­мічної ефективності потребує врахування минулих, теперішніх і майбутніх витрат і вигод. Тому економічний результат і витрати слід звести до теперішньої або майбутньої вартості.

Економічний ефект від діяльності малого і середнього бізнесу на селі тісно пов’язаний із соціальними наслідками. Нерідко відмова від ведення бізнесу призводить до негативних соціальних наслідків, подолання яких потребує майбутніх витрат. У цьому разі продов­ження бізнесу забезпечує ефект у розмірі економії майбутніх ви­трат. Тому такі збитки бізнесу може компенсувати сторона, яка у майбутньому змушена буде мати ці витрати.

Діяльність малого і середнього бізнесу на селі може зумовлювати негативні екологічні наслідки, тобто екологічне забруднення (еро­зію земель, засолення ґрунтів, забруднення водойм тощо).

За економічною сутністю екологічне забруднення — це витрати, які підприємства малого і середнього бізнесу покладають на когось без їхньої згоди.

Наприклад, орендар, який надмірно використовує орендовану земельну ділянку, не здійснюючи витрат на компенсацію витрат родючості ґрунтів, покладає такі витрати на власника ділянки, який після закінчення терміну оренди отримує ділянку нижчої вар­тості, а отже, зазнає збитків через зниження майбутньої орендної плати нового орендаря. Цей випадок може бути, зокрема, у разі по­наднормативного насичення сівозміни посівами соняшнику.

Тобто, якщо в розрахунках економічних вигод і витрат малого та середнього бізнесу на селі враховуватимуться всі витрати і вигоди суспільства, а також забезпечуватиметься порівнянність їх, то умо­ви критерію економічної ефективності будуть дотримані.