7.4. Формування інвестиційного капіталу в умовах обмежених фінансових ресурсів

Оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів є заключним етапом розробки стратегії їхнього формування. Необхідність такої оптимізації визначається тим, що розраховане співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування інвестиційних ресурсів може не відповідати вимогам фінансової стратегії компанії й істотно знижувати рівень її фінансової стабільності.

У процесі оптимізації структури джерел формування інвестиційних ресурсів необхідно враховувати наступні основні особливості кожної з груп джерел фінансування.

Внутрішні (власні) джерела фінансування мають наступні позитивні особливості:

- простота і швидкість залучення;

- висока віддача за критерієм прибутковості інвестованого капіталу, тому що не вимагають сплати позичкового відсотка в будь-яких його формах;

- істотне зниження ризику неплатоспроможності і банкрутства підприємства;

- повним збереженням управління в руках початкових засновників компанії (фірми).

Разом з тим, їм притаманні наступні недоліки:

- обмежений обсяг залучення, а отже і можливостей істотного розширення ІД при сприятливій кон'юнктурі інвестиційного ринку;

- обмеженість зовнішнього контролю за ефективністю використання власних інвестиційних ресурсів, що при некваліфікованому управлінні ними може призвести до важких фінансових наслідків для компанії (фірми).

Зовнішні (позикові і залучені) джерела фінансування мають наступні позитивні особливості:

- високим об'ємом можливого їхнього залучення, який значно перевищує об'єм власних інвестиційних ресурсів;

- більш високим зовнішнім контролем за ефективністю ІД і реалізацією внутрішніх резервів її підвищення.

Разом з тим, їм притаманні наступні недоліки:

- складність залучення й оформлення;

- більш тривалий період залучення;

- необхідність надання відповідних гарантій (на платній основі) або застави майна;

- підвищення ризику банкрутства в зв'язку з несвоєчасним погашенням отриманих позичок;

- утрата частини прибутки від ІД в зв'язку з необхідністю сплати позичкового відсотка;

- часткова втрата управління діяльністю компанії (при акціонуванні).

Головними критеріями оптимізації співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування ІД виступають:

- необхідність забезпечення високої фінансової стійкості компанії (фірми);

- максимізація суми прибутку від інвестиційної діяльності, яка залишається в розпорядженні початкових засновників компанії (фірми), при різних співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування цієї діяльності.

Фінансова стійкість компанії (фірми) у прогнозованому періоді може бути визначена за допомогою показників, розглянутих раніше. До цих показників може бути доданий коефіцієнт самофінансування ІД (К_СФ), визначений по формулі:

К_СФ = ІР_В / ІР_З , де

ІР_В - сума власних фінансових коштів, що залучені до формування інвестиційних ресурсів;

ІР_З - загальна сума сформованих інвестиційних ресурсів.

Максимізація суми прибутку при різних співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування ІД досягається в процесі розрахунку ефекту фінансового лівереджу (або фінансового важеля). Цей ефект полягає в тому, що до норми прибутку на власний інвестований капітал додається прибуток, який одержаний завдяки використанню позикових коштів, незважаючи на їхню платність.