3.2. Метод системного аналізу
Як методологію вивчення об’єктів управлінського аналізу рекомендуємо системний підхід, який являє собою форму застосування теорії пізнання і діалектики до дослідження процесів, що відбуваються у природі, суспільстві, мисленні.
Сутність системного підходу полягає в реалізації вимог загальної теорії систем, відповідно до якої кожен об’єкт у процесі його дослідження розглядається як велика і складна система й одночасно як елемент ще більшої системи.
Поняття «система» є базовим для всієї теорії управління. Існує безліч дефініцій поняття системи, що вносить плутанину в її розуміння. З нашого погляду система - це сукупність внутрішньо пов’язаних компонентів, спрямованих до деякої кінцевої мети, а система управління земельними ресурсами як деяка цілісність, що складається з взаємозалежних підсистем, кожна з яких вносить свій вклад у характеристику системи використання та охорони земель в Україні.
Отже, система - це безліч пов’язаних один з одним взаємозалежних елементів, що складають цілісне утворення.
 Застосування системного підходу до управління може реалізуватися фахівцями в різних модифікаціях (табл. 3.1), використання яких окремо не дає можливості охопити весь об’єкт управлінського аналізу як систему. Тому використання модифікацій доцільно тільки в комплексі з дотриманням обов’язковості вивчення всіх його аспектів.
Застосування системного підходу до управління може реалізуватися фахівцями в різних модифікаціях (табл. 3.1), використання яких окремо не дає можливості охопити весь об’єкт управлінського аналізу як систему. Тому використання модифікацій доцільно тільки в комплексі з дотриманням обов’язковості вивчення всіх його аспектів.
| Підхід | Характеристика | 
| 1 | 2 | 
| 1. Системно-комплексний (чи системно-елементний) | З’ясування складових елементів системи: • матеріальних компонентів (засобів виробництва і предметів споживання) • процесів (економічних, соціальних, політичних, духовних і т. д.) • ідей (науково усвідомлених інтересів людей) | 
| 2. Системно-структурний | З’ясування внутрішніх зв’язків і залежностей між елементами системи, які допомагають отримати уявлення про внутрішню організацію об’єкта | 
| 3. Системно-функціональний | Виявлення функцій, для виконання яких існують відповідні об’єкти | 
| 4. Системно-цільовий | Наукове визначення цілей дослідження, їхнього взаємного погодження між собою | 
| Таблиця 3.1. | 
| Продовження таблиці 3.1. 
 |