3.2. Види споруд закритого грунту

Споруди закритого грунту поділяються па утеплений грунт, парники і теплиці.

Утеплений грунт — це земельні ділянки, що можуть обі­гріватися чи не обігріватися, призначені для вирощуван­ня розсади і ранніх овочів.

Грунт, що не обігрівається, має малогабаритні плівкові покриття або переносні покриття з матів, ряднини, плівок, які використовуються для захисту городини вночі чи в пе­ріод різких похолодань. Єдиним джерелом тепла є сонячна енергія.

Для грунту, що обігрівається, джерелом тепла може бути сонячна енергія, біопаливо (свіжий гній, рослинні від­ходи), а також гаряча вода й електрична енергія.

Парники — це повністю або частково заглиблені в грунт каркасні споруди невеликої площі з прозорим покриттям. Парники призначені для вирощування розсади для відкри­того грунту і отримання ранніх овочів. Парники глибиною

0, 4—0,8 м, шириною 1,4 м будь-якої довжини виготовляють з дерева або бетону і закривають скляними і плівковими рамами, а на ніч і на час похолодань — додатково соло­м’яними матами товщиною 5—6 см. Грунт у парниках обі­грівається сонячною енергією, біопаливом, гарячою водою або електроенергією. Останній спосіб найбільш зручний для автоматизації.

Теплиці — це найдосконаліший і технічно оснащений вид споруд закритого грунту. Теплиці, що входять до скла­ду тепличних комбінатів або експлуатуються як окремі споруди, згідно з агротехнічними вимогами поділяють за призначенням (овочеві, квіткові, розсадні, розсадно-овоче- ві), періодом експлуатації (зимові, весняні), способом ви­рощування (грунтові й субстратні).

Теплиці класифікують також за конструкційними оз­наками на одноланкові (ангарні) і багатоланкові (блочні), матеріалом покриття— скляні, плівкові та склопластикові. Вони можуть бути одно- або багатоповерховими (башто­вого типу), як з прозорим огородженням, так і непрозорі. З,а конструкцією даху теплиці поділяють на односкатні, двоскатні, нерівноскатні, аркові.

Будівельні конструкції теплиць визначають з урахуван-

ням впливу зовнішніх кліматичних факторів: найнижчої середньодобової температури, вітрового і снігового наван­таження (добова маса снігового покриву), а також сейсміч­ної активності в районі будівництва. На даний час розроб­лені типові проекти тепличних комбінатів, призначених для різних кліматичних зон (табл. 3.1).