1.2. Історія розвитку аудиту

Професія аудитора — дуже популярна і престижна, хоча і надто молода. Термін "аудит" не є для нас новим і незнайомим. Це слово виникло в латинській мові понад дві тисячі років тому. Значення слова — "вислуховуючий". У Римській імперії контроль за бухгалте­рами, які вели облік державних видатків, здійснювали квестори, звіти яких надсилалися до Риму і там заслуховувались екзаменаторами.

У Середньовіччі в бухгалтерському обліку визначився певний застій. Але під час перших Хрестових походів облік був поновлений і особливого розвитку набув у Європі в часи епохи Відродження. У 1631 р. з Голландії в Плімут, Масачусетс було направлено бух­галтера для аналізу надходжень податків із колонії. Це була перша бухгалтерська контрольна перевірка в Америці.

На державному рівні створювались спеціальні органи, які конт­ролювали державні видатки та збір податків. Цей вид контролю насамперед був пов'язаний з державною діяльністю. Подальший роз­виток торгівлі і насамперед промислова революція висунули нові вимоги. Різко зросла кількість великих підприємств, яким були потрібні значні кошти для свого фінансування, а також велика кількість управлінців, що їх наймали власники підприємств. Таким чином відбулося розмежування функцій між власниками і підприєм­цями. З метою попередження зловживань з боку підприємців влас­ник був змушений звернутися до перевірки фінансової звітності не­залежними аудиторами.

У найрозвиненішій державі того часу — Великобританії — група знаних бухгалтерів ( в основному шотландців за походженням) ство­рили професійне об'єднання, метою якого була перевірка фінансових звітів. Ця подія і стала початком розвитку незалежного аудиту.

У Великобританії закон про обов'язковий аудит був прийнятий у 1862 р., у Франції — у 1867 р., у США — в 1887 р. У Росії інститут аудиторів був введений в армії, де вони займалися справами, пов'язаними з розслідуванням майнових спорів. Спроби створення організації аудиторів в Росії розпочалися з 1883 р., але визнання присяжні бухгалтери, як тоді називали аудиторів, не набули.

Величезний внесок у розвиток аудиту зробив американський уче­ний і видатний практик Роберт Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту.

На території України державний контроль існував уже з початку XIX століття, але незалежний аудит, як і загалом у Росії, поширення не набув. У Радянському Союзі взагалі і в Україні зокрема існував тільки народний, державний і партійний контроль, який здійснюва­ли Комітет народного контролю УРСР, Головне контрольно-ревізій­не управління, Міністерство фінансів України, відомчі контрольно- ревізійні управління.

Перехід до нових економічних відносин насамперед був обумов­лений змінами у відносинах власності. В лютому 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про власність", в якому суб'єктами права власності України визначені: народ України, гро­мадяни, юридичні особи та держава. Закон надає реальні права інди­відуальної власності широким верствам населення. Почали розви­ватися підприємства недержавної форми власності, формуватися про­шарок власників. Подальший стрімкий розвиток цього процесу був пов'язаний з роздержавленням та приватизацією державного майна. Всі ці процеси об'єктивно обумовили необхідність становлення і по­дальшого розвитку незалежного аудиту. Аудит в Україні почав активно розвиватися після виходу Закону України "Про аудитор­ську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-12.