1.3. Предмет статистки

Визначити предмет будь-якої науки означає вирішити питання про її зміст і місце серед інших наук, а також характер взаємовідносин з ними. Питання визначення предмета (також змісту і структури) статистичної теорії суспільних явищ і процесів являє собою об'єкт пожвавлених дискусій протягом усієї історії розвитку статистики. Актуальним воно залишається і на сучасному етапі розвитку статистичної науки. Управління господарством в умовах переходу до ринкових відносин висуває нові вимоги до ста-тистико-економічного аналізу суспільних явищ, розкриття спе­цифічних тенденцій і закономірностей у змінах цих явищ, зумовле­них новими формами і методами господарювання. Слід враховува­ти також тенденції і закономірності в розвитку статистичної науки. Насамперед це загальний процес «математизації» всіх наук і стати­стичної зокрема. Істотних змін набувають організація і форми про­ведення статистичного спостереження у зв'язку з широкою автома­тизацією статистичних розрахунків.

Питання про зміст статистичної науки (а звідси — і про її предмет) вважається одним із складних. Для правильного його ро­зуміння треба виходити насамперед із висловленої вище думки про співвідношення якісного і кількісного аналізу суспільних явищ.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення ма­сових суспільних явищ, закономірності їх формування, розвитку та взаємозв'язку.

Отже, предметом дослідження статистики є масові явища соціально-економічного життя; вона вивчає кількісну сторону цих явищ у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом у конкретних умовах простору та часу.

Важливо відзначити, що особливістю статистики є те, що вона вивчає масові суспільні явища, а це означає, що в статистичних по­казниках узагальнюються ті чи інші факти досліджуваних сукупно­стей. У своїх показниках статистика, характеризуючи конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє відмінності окремих рис, об'єднує окремі елементи в однорідні групи, виявляє певні типи досліджуваних явищ.

Масовому явищу притаманна особливість наявності в ньому множини елементів, схожих за істотними властивостями. Наявність певної властивості у будь-якого поодинокого елемента є випад­ковістю. Об'єднання таких елементів у єдине ціле нівелює дію випадковості, тобто дає результат практично незалежний від вип^дніфаючись на дані масових суспільних явищ, статистика за допомогою кількісних характеристик показує ступінь розвитку явищ (чи процесів), напрями та темпи їх змін, характер (тісноту) взаємозв'язку та взаємозалежності.

Широке впровадження математико-статистичних методів в економічний аналіз, автоматизація процесів збирання, зберігання, передачі і обробки статистичної інформації зумовлюють нові підходи щодо визначення предмета, змісту і структури статистич­ної теорії суспільних явищ і процесів.

Найбільш вдало це питання висвітлене вченим-статистиком В. І. Сіськовим. Його принциповий підхід до розробки змісту стати­стичної теорії і визначення її предмета ґрунтується на співвідношенні якісного і кількісного аналізу. Виходячи з цієї принципової позиції, розглянемо зміст теорії статистики, зокрема соціально-економічної, за такою логічно-структурною схемою: 1) принцип побудови системи статистичних показників; 2) кла­сифікація і зміст типів статистичних задач; 3) поняття і принципи формування однорідної статистичної сукупності; 4) система стати­стичних методів аналізу; 5) зміст і організація статистичної інформації.

Наявність у підручниках і навчальних посібниках переважно питань статистичної методології слід вважати об'єктивно не­обхідним, але коли йдеться про предмет статистики, то мається на увазі статистика не стільки як навчальна дисципліна, скільки як наука, завданням якої є пізнання кількісних сторін масових суспільних явищ у конкретних умовах простору і часу. Навчальний предмет «статистика» включає як загальні закони для всіх масових явищ, так і статистичний метод. Але коли вивчають певний масо­вий процес, загальні закони масових явищ дають основу для методу його дослідження. Звідси можна зробити висновок, що статистика як навчальний предмет зводиться до вивчення в основному стати­стичного методу.

У науковій статистичній літературі є різні погляди щодо визна­чення предмета статистики як науки. Окремі автори навіть не виз­нають наявність предмета в статистиці, вважаючи її наукою мето­дологічною. Безпідставність такої точки зору очевидна, адже немає безпредметних наук і самі методи зумовлені її предметом. При­хильники цієї точки зору забувають про існування економічної ста­тистики, галузевих статистик та статистик сфер діяльності, тобто статистик, пов'язаних з практичною діяльністю.

Переважна більшість вчених статистиків є прихильниками визначення статистики як суспільної науки, а звідси — і визначення її предмета згідно із концепціями, викладеними вище. Слід визнати аксеоматичним, що оскільки об'єктом вивчення статистики є суспільство, її відносять до суспільних наук. Але, на відміну від інших суспільних наук (останні мають один об'єкт і предмет), ста­тистика має специфічний предмет. Наприклад, якщо політекономія пізнає суспільство за допомогою таких категорій, як товар, гроші, вартість, кредит тощо, у статистиці в ролі основних категорій вис­тупають узагальнюючі статистичні показники.