5.5. Загальнотеоретичні передумови застосування методів кореляційно-регресійного аналізу економічних явищ
Розгляд природи основних статистико-математичних метопи І теоретичних передумов їх застосування в економічному аналізі поччнемо зі стверджуючого припущення, що функціональних зв′язків у галузі економіки немає. Як уже було сказано, при функціональній залежності кожному конкретному значенню аргумента відповідає одне конкретне значенню функції. Такі залежності в абсолютно чистому вигляді демонструються абстрактними математичними формулами. В конкретних же економічних явищах, які зумовлюються множинністю причин, наявні неповні зв'язки або кореляційні, їх ще називають статистичними. Багатозначність ніш зв'язків породжується випадковими явищами.
Говорячи про природу кореляційно-регресійного методу, потрібно пам'ятати, що кореляційні розрахунки є чисто математичним прийомом, які зовсім не виявляють фізичну картину взаємозв′язків. Одержана на основі цього прийому числова оцінка зв'язків і залежностей інколи виявляється формальною, що показує лише поверхню явищ. Незнання цієї особливості методу веде за собою неправильне користування ним. Якщо до цього ж порушуються правила формування статистичних сукупностей, то дослідник потрапляє в полон логічних помилок, зумовлених несправжньою кореляцією.
Кореляція в її формально-статистичному розумінні не розкриває причин зв'язку, а констатує лише його наявність, даючи оцінку сили і тісноти, встановлює ступінь вірогідності міркувань про наявність такого. Разом з регресійним кореляційний аналіз вирішує такі завдання: оцінює сили зв'язку і її кількісне вимірювання, вивчення форми зв'язку і реальності його існування. При вивченні економічних явищ дослідник, керуючись правилами кореляційно-регресійного аналізу, насамперед повинен виходити з економічного змісту досліджуваних залежностей. Лише після цього може бути встановлений їх причинно-наслідковий характер. Одержані результати обчислень поширюються лише на ті об'єкти, кількісні характеристики яких включені в розрахунки. Звідси кореляційний аналіз повинен задовольняти вимогам об'єктивності на противагу формально-логічному підходу.