5.3. Виробництво таблеток прямим пресуванням

Технологічний процес отримання таблеток способом прямого пре­сування складається з наступних стадій (див. Додаток 6):

- підготовка сировини (подрібнен­ня, просіювання, сушка);

- змішування;

- пресування.

Пресування здійснюють на прес- інструмснті, що складається з матриць і двох пуансонів (рис. 5.3).

Основними типами таблеткових машин є ексцентрикові, або ударні, і ротаційні.

Ексцентрикові машини бувають полозкові (рис. 5.4) і проміжні (баш- мачні) (рис. 5.5).

Полозкові машини У даному типі машин завантажу­вальна лійка рухається при роботі на спеціальних полозках. Матеріал, що поступає із завантажувальної лійки, по­трапляє в канал матриці, прикріпленої до матричного столу і обмеженої знизу нижнім пуансоном. Після цього лійка з матеріалом видаляється, верхній пуан­сон опускається вниз, спресовує мате­ріал і піднімається. Потім піднімається нижній пуансон і виштовхує таблетку.

Поштовхом нижньої основи лійки вона скидається у приймач.

Полозкові машини мають ряд істот­них недоліків. Основний з них полягає у тому, що пресування здійснюється тільки з одного боку - зверху і коротко­часно, по типу удару знизу. Тиск пресування в таблетці розподіляється нерівномірно (верхня половина ущільнена більше), а деякі порошки погано пресуються із-за короткочасності стиснення. Такі машини ма­лопродуктивні - 30-50 таблеток за хвилину.

Проміжні машини

Таблеткові машини проміжного типу (башмачні) за конструкцією і принципом роботи близькі до полозкових, але від­різняються від них нерухомістю заванта­жувальної лійки. Таблетований матеріал подається в матрицю за допомогою ру­хомого башмака, приєднаного до лійки за допомогою шарніра Така конструк­ція вузла живлення зменшує можливість руйнування і розшарування грануляту.

Ротаційні таблеткові машини (РТМ) широко використовуються фар­мацевтичною промисловістю України. На відміну від ударних машин РТМ мають велику кількість матриць і пу­ансонів (від 12 до 57). Матриці вмонто­вані у матричний стіл, що обертається. Тиск в РТМ наростає поступово, що за­безпечує м’яке і рівномірне пресування таблеток. РТМ мають високу продуктивність (до 0,5 млн таблеток за годину). Технологічний цикл таблетування на РТМ складається з ряду послідовних операцій: запо­внення матриць таблетованим матеріалом (об’ємний метод дозування), власне пресування, виштовхування і скидання таблеток. Операції ви­конуються послідовно, автоматично.

Пуансони верхні і нижні ковзають по напрямних (капірах) і про­ходять між пресуючими роликами, що одночасно тиснуть на них. Тиск наростає і зменшується поступово, що призводить до рівномір­ного і м’якого пресування таблетки зверху і знизу. Залежно від типу такі машини можуть бути забезпечені однією або двома нерухомими завантажувальними лійками. У завантажувальних лійках може бути встановлена мішалка.

Випускаються таблеткові машини різних марок: РТМ-24; РТМ- 3028; РТМ-41; РТМ-41М та ін.

Недоліком цього способу є можливість розшарування таблетова- ної маси, зміни дозування при пресуванні сумішей із незначною кіль­кістю діючих речовин і використовуваний високий тиск. Деякі з цих недоліків зводяться до мінімуму при таблетуванні шляхом примусової подачі маси у матрицю. Здійснення цього способу проводять деякими конструктивними змінами деталей машини, гобто вібрацією башмака. поворотом матриці в певний кут у процесі пресування, встановленням у завантажувальну лійку зірчастих мішалок різних конструкцій, засмок­туванням матеріалу в матричний отвір за допомогою самостворюваного вакууму або спеціальним з’єднанням з вакуум-лінією.

Мабуть, найбільш перспективною є примусова подача пресованих речовин на основі вібрації завантажувальних лійок у поєднанні з при­йнятною конструкцією струшувачів.

Простіше вирішувалося б питання прямого пресування, якби вихідні порошки мали певну форму частинок, що забезпечує хорошу текучість

і достатню здатність до спресовування. Для цього використовують на­правлену кристалізацію в процесі сингезу. Даний метод використовуєть­ся для отримання таблеток ацетилсаліцилової та аскорбінової кислот.

Проте, не дивлячись на досягнуті успіхи в області прямого пре­сування у виробництві таблеток, даний метод застосовується для об­меженого кола лікарських речовин. Ще однією проблемою є утворення мармурових вкраплень на поверхні таблеток при прямому пресуванні, їх поява обумовлена тим, що тиск пресування недостатній для руйну­вання структури крупних кристалів, і частини кристалів, що залиши­лися, мають інший кут відбивання світла, що призводить до неоднорід­ності поверхні. Тому в цих випадках частіше використовується метод сухого гранулювання.

Прямому таблетуванню без застосування допоміжних речовин під да­ються речовини, що мають кристали ізодіамєтричної структури, а саме: амонію бромід, амонію хлорид, калію бромід, калію хлорид, натрію бро­мід, цинку сульфат, сірка, антифібрин, гексаметилентетрамін, сечовина.

Для прямого пресування сульфадимезину, фенобарбіталу, ефедри­ну гідрохлориду, кислоти аскорбінової, натрію гідрокарбонату потріб­не додавання лактози, аеросилу або суміші однієї частини магнію стс- арату і 9 частин тальку.

Для таблетування без грануляції галунів алюмокалієвих, кислоти ацетилсаліцилової, бромкамфори, панкреатину і пепсину потрібне до­давання невеликих кількостей ковзних речовин, в основному тонко по­дрібненого крохмалю або тальку.

Перспективними способами прямого пресування індивідуальних лікарських речовин є вакуумне і вібраційне пресування, які забезпечу­ють отримання міцних таблеток при невеликому тиску.