Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.2.6. Визначеність і невизначеність базування

Для збереження досягнутого під час базування потрібного положення деталі його необхідно зберегти, тобто необхідно забезпечити визначеність базування.

Під терміном визначеність базування розуміється незмінність її положення відносно поверхонь інших деталей або деталі, з якими вона з’єднана, і які визначають її положення під час обробки або роботи машини.

Для забезпечення визначеності базування до деталі прикладають зусилля, які повинні бути більші від сил, що прагнуть порушити її положення.

Сили, що прикладені до деталі, повинні створювати силове замикання між деталями, які з’єднуються.

Для створення силового замикання застосовують

• пружні сили матеріалів окремих елементів кріплення;

• сили тертя;

• сили тяжіння деталей (гравітаційні);

• магнітні та електрЬмагнітні сили;

• сили стиснутого повітря, рідини тощо;

• сукупність перерахованих сил.

При прикладанні сил, які забезпечують визначеність базування, виникають контактні і власні деформації деталей, що може призвести до виникнення похибок виготовлення.

Наприклад, на рис. 2.13 показано схему виникнення похибки форми циліндричної втулки. При закріплюванні втулки у патроні відбувається її пружна деформація, рис. 2.13, а, оброблений отвір, до зняття її з верстата має циліндричну, форму (рис. 2.13, б), а після, зняття - виникають відхилення від циліндричності (рис. 2.13, в).

Рис 2.13 Схема виникнення похибки форми циліндричної втулки

Для дотримання умови визначеності базування необхідно:

• правильне створення або правильний вибір потрібних базуючих поверхонь;

• створення правильного силового замикання;

• зменшення контактної деформації за допомогою розрахунку, встановлення і дотримування при обробці необхідних допусків на відхилення поверхонь від теоретично правильної форми і шорсткості поверхні;

• вибір точок прикладання зусиль, які створюють контакт між спряженими поверхнями деталей, по можливості навпроти опорних точок, що зменшує власні деформації деталей (рис. 2.14);

• встановлення послідовності прикладання сил, з метою запобігання змін положення деталі під час її закріплювання.

У деяких випадках у машинобудуванні трапляється явище невизначеності базування.

Під терміном невизначеність базування деталі розуміють одиничну або багатократну зміни положення деталі відносно поверхонь спряжених деталей, що визначають її положення.

Рис. 2.14. Правильне (а) і неправильне (б) прикладання зусиль для силового замикання

Типовим прикладом невизначеності базування в електричних машинах є розташування щітки в обоймі щіткотримача. У цьому випадку невизначеність базування зумовлена тим, що щітку в міру її зношування потрібно подавати до колектора, тому в обоймі її необхідно встановлювати з деяким проміжком від внутрішніх поверхонь обойми. У той же час, наявність цього проміжку призводить до того, що при зміні швидкості обертання колектора, а особливо при його реверсі, характер контактування щітки з колектором змінюється.