Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.2.1.4. Роль почуттєвих образів у саморегуляції психіки

Відомо, що психічний стан людини певним чином проявляється в міміці і жестах, у її мимовільних рухах. Якщо свідомими зусиллями загальмувати рухові реакції, властиві тому або іншому внутрішньому переживанню, то воно помітно слабшає або зникає зовсім. І навпаки, якщо людина додає своїй позі і рухам характер, властивий тому або іншому емоційному станові, то її поступово охоплює й відповідне внутрішнє переживання.

Ефективним засобом впливу на нервову систему є використання активної ролі уявлень, почуттєвих образів (зорових, слухових, тактильних та ін.). Дотепер ми недооцінювали виняткову роль уявних образів у нашому повсякденному житті. Тим часом почуттєвий образдосить активний інструмент впливу на психічний стан і здоров'я людини. Постійне утримання подумки похмурих, безрадісних картин рано чи пізно погіршує здоров'я людини. І зовсім протилежним, сприятливим чином діють світлі, оптимістичні образи й уявлення. Варто мати на увазі, що в стані м'язової розслабленості дієвість уявних образів значно підвищується. Цей ефект продуктивно використовується в аутогенних тренуваннях.

У ході історичного розвитку людством накопичено величезний емпіричний досвід використання діючої ролі почуттєвих образів з метою активного керування станом психіки. Як буде показано далі, гіпноз, аутогенні тренування, технології НЛП й інші методи самопрограмування особистості в якості основної складової містять прийоми “маніпулювання” почуттєвими образами. Особливість людської психіки полягає в тому, що вона може відвернутися від реальної дійсності і керуватися актуалізованим образом (символом, ідеєю, переконанням). І можна з впевненістю сказати, що сила психіки в цей момент стає рівною силі й величині образа, що захопив. Так, німецький лікар Х. Ліндеман, що один переплив у надувному човні за 72 дні Атлантичний океан, з цього приводу зазначає: “Спеціальні вправи, що включають уявлення про відчуття тепла в тілі, – пише він, – захистили мене від хворобливих наривів, неминучих при тривалій нерухомості і тривалому впливі морської води” [9, с. 20].

Прикладом надзвичайної дієвості уявлюваних образів можуть служити особливості артистичної біографії І.М. Пєвцова. У дитинстві він дуже сильно заїкався. Коли ж він заявив близьким, що хоче стати актором, його назвали божевільним. Проте він почав завзято тренуватися і шляхом внутрішньої вольової напруги, фантазії й уяви приводив себе в стан, коли його мова була нормальною. Саме високорозвинена й організована уява, здатна тривалий час утримувати в центрі уваги образ, що уявляється, допомогла І.М. Пєвцову не тільки перебороти “неможливе”, але й зробити великий вклад у театральне мистецтво.