Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Характер сучасного загальновійськового бою вимагає від офіцерів глибоких знань сучасних засобів і способів ведення бойових дій, твердих практичних навичок щодо управління військами в бою, виявлення самостійності та ініціативи.

Складовою частиною світогляду офіцера є тверде знання ним основ сучасного загальновійськового бою, його суті, принципів, характерних рис видів бою та порядку забезпечення бойових дій.

У збройній боротьбі Сухопутні війська можуть застосовуватись у формі операцій, бойових дій, боїв та ударів.

Бій – це організована збройна боротьба з’єднань, частин, підрозділів воюючих сторін; узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр із метою знищення (розгромлення) противника та виконання інших тактичних завдань у визначеному районі протягом короткого часу. Він є основною формою тактичних дій з’єднань, частин і підрозділів Сухопутних військ.

Мета бою: знищення чи полонення живої сили противника, знищення та захоплення його озброєння, бойової техніки та зменшення здатності противника до подальшого опору. Вона досягається потужними ударами всіх видів зброї, а також активними і рішучими діями з’єднань, частин і підрозділів з проведенням широкого маневру.

Сучасний бій є загальновійськовим, оскільки в ньому можуть брати участь підрозділи і частини всіх родів військ, спеціальних військ, авіації та кораблів Військово-морських сил. Він може бути і повітряним, і протиповітряним, а також морським.

Зміст бою залежить насамперед від рівня розвитку озброєння та військової техніки. Основним змістом сучасного загальновійськового бою є вогонь звичайних засобів ураження, удар і маневр військ. Способи його ведення залежать від обстановки та видів зброї, яка використовується.

Основним способом ведення бою з використанням тільки звичайної зброї є послідовне розгромлення (ураження) угруповань військ противника. Він вимагає рішучого зосередження сил і засобів на головному напрямі (в районі); вмілої організації та здійснення вогневого ураження угруповання противника при одночасному впливі на його резерви та об’єкти в глибині; рішучого нарощування зусиль для розвитку досягнутого успіху (відбивання ударів противника) на найважливіших напрямах (у районах); постійної готовності військ до дій в умовах застосування противником зброї масового ураження.

Удар – складова частина бою. Він полягає в одночасному ураженні угруповань військ і об’єктів противника шляхом потужного впливу на них звичайною зброєю або військами. Залежно від того, які засоби використовуються, удари можуть бути вогневими, ракетними, ракетно-артилерійськими, авіаційними, військами, а за кількістю засобів та об’єктів ураження – масованими, зосередженими, груповими, поодинокими.

Вогневе ураження противника в загальновійськовому бою полягає: в узгодженому, одночасному та послідовному комплексному вогневому впливові на нього засобів різних родів військ і спеціальних військ із застосуванням ракет і боєприпасів, заповнених звичайними та запалювальними речовинами; в нанесенні ударів ракетними військами й авіацією із застосуванням ракет, бомб та інших видів авіаційної зброї; у веденні всіх видів вогню артилерією та вогневими засобами танкових і механізованих військ; застосуванні дистанційних мінно-вибухових загороджень і запалювальних речовин; а на приморських напрямах – у нанесенні ракетних ударів і веденні вогню засобами кораблів та береговими ракетно-артилерійськими засобами ВМС.

Удари та вогонь усіх засобів ураження, що узгоджені за часом, завданнями, об’єктами (цілями) і проводяться за одним замислом і планом, становлять суть комплексного вогневого ураження противника.

Вогневе ураження проводиться з метою знищення (зруйнування, подавлення, виснаження) різноманітних об’єктів (цілей) головного угруповання військ противника, завоювання і постійної підтримки вогневої переваги над ним та створення сприятливих умов для успішного виконання бойових завдань загальновійськовими частинами і підрозділами.

В обороні вогневе ураження противника включає періоди: вогневої (артилерійської та авіаційної) підготовки відбиття атаки противника; вогневої (артилерійської та авіаційної) підтримки військ, що обороняються вглибині; вогневого ураження противника під час проведення контратак.

Якщо в обороні створюється смуга забезпечення (передова позиція), то в цьому разі може проводитися вогнева (артилерійська та авіаційна) підтримка військ, що обороняються на передовій позиції (у смузі забезпечення).

Під час організації наступу з ходу (з висуванням із вихідного району) вогневе ураження противника проводиться найбільш повно за двома періодами: вогневої (артилерійської та авіаційної) підготовки атаки; вогневої (артилерійської та авіаційної) підтримки військ, що наступають углибині оборони противника.

У ході проведення контратаки другим ешелоном (резервом) або під час вводу його в бій вогневе ураження противника здійснюється за двома періодами: вогневої підготовки контратаки (вводу в бій) та вогневої підтримки контратаки (вводу в бій).

Зазначена періодизація вогневого ураження сприяє більш тісному узгодженню вогню артилерії з діями військ, спрощує організацію бойових дій, постановку і доведення завдань, організацію управління та взаємодії.

Вогневе ураження противника організовується загальновійськовим командиром.

Маневр – організоване пересування частин і підрозділів у ході бою на новий напрям (рубіж, у район) з метою зайняття вигідного положення стосовно противника та створення необхідного угруповання сил і засобів для виконання поставлених чи виниклих під час бою завдань; перенесення вогню, зусиль авіації, ударів ракетних військ для масованого впливу на найважливіші об’єкти противника; переміщення (передачі) матеріальних засобів для повного матеріально-технічного забезпечення угруповань військ (сил), які діють на головному напрямі [17].

Використовуючи результати вогневого ураження і вогонь своїх вогневих засобів, механізовані й танкові частини (підрозділи) ударами з фронту і флангів розчленовують елементи бойового порядку угруповання противника як по фронту, так і по глибині, рішуче просуваються у райони розташування артилерії, ракетних частин і резервів для їхнього остаточного розгромлення і досягнення мети бою.