Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Марш – організоване пересування підрозділів у колонах по дорогах і колонних шляхах для своєчасного виходу в призначений район або на зазначений рубіж. Він може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником.

Марш може здійснюватись у передбаченні вступу в бій. Дивізіон (батарея) може здійснювати марш під час переслідування в ході розвитку наступу, при висуванні назустріч противнику, що прорвався (десанту, який висадився), під час відходу, а також при перегрупуванні військ.

Марш поза загрозою зіткнення з противником дивізіон (батарея) буде здійснювати в тилу своїх військ. При цьому він буде характеризуватися, як правило, великою протяжністю.

В усіх випадках марш артилерійських підрозділів буде здійснюватися в умовах постійної загрози застосування противником ЗМУ і дії його авіації, а також застосування засобів РЕБ, що ускладнить управління підрозділами на марші. У сучасних умовах навіть при значному віддаленні від лінії фронту противник може виявити колони, які висуваються, й уражати їх високоточною зброєю. Це потребує від командирів усіх ступенів постійного ведення розвідки противника, розосередження і маскування артилерійських підрозділів, протидії технічним засобам розвідки противника, прикриття підрозділів засобами ППО і протиракетної оборони.

Для зменшення втрат підрозділів від дії ядерної, хімічної, високоточної зброї і авіації марш повинен здійснюватися потаємно, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Разом з тим умови бойової обстановки можуть потребувати здійснення маршу і вдень.

Кінцевою метою маршу є зосередження артилерійських підрозділів у призначених районах або розгортання їх у бойовий порядок (зайняття ВП і КСП у повній готовності до виконання бойових завдань.

Дивізіон, як правило, здійснює марш у складі похідної колони артилерійської або загальновійськової частини, а батарея – у складі похідної колони дивізіону або загальновійськового підрозділу.

Самостійно дивізіон (батарея) може здійснювати марш у тих випадках, коли він виконує завдання окремо від загальновійськової (артилерійської) частини (підрозділу), до складу якої він входить.

Марш артилерійських підрозділів може здійснюватися у складі змішаних (автомобільної та гусеничної техніки) та автомобільних колон, що істотно впливає на маршеві можливості підрозділів.

Маршові можливості. Під маршовими можливостями артилерійських підрозділів прийнято розуміти спроможність їх до пересування своїм ходом з одного району до іншого в установлений час із збереженням боєздатності.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою для даних умов швидкістю.

Залежно від завдань та умов обстановки підрозділи можуть здійснювати марш із тилу до фронту (при переміщенні з глибини до району бойових дій), уздовж фронту (при перегрупуванні), в різні періоди року і доби, в умовах різної прохідності місцевості та за будь-якої погоди.

Марш здійснюється приховано, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в ході бойових дій та в глибокому тилу своїх військ і вдень.

Маршрути руху не повинні проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, поблизу залізничних станцій (портів, аеропортів).

У всіх випадках командир повинен забезпечити прибуття підрозділів у призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, в повному складі й готовності до виконання бойового завдання.

Головними показниками маршу є:

- середня швидкість руху;

- величина добового переходу;

- загальна протяжність маршруту.

Середня швидкість руху на марші та величина добового переходу залежать від одержаного завдання, вміння командирів водити колони, технічного стану машин, стану маршрутів, пори року та доби, погодних умов, рівня підготовки водіїв (механіків-водіїв), а також від організації та забезпечення маршу.

Середня швидкість руху визначається відношенням величини переходу до часу, необхідного на здійснення маршу без урахування часу на привали.

В умовах рівнинної середньопересіченої місцевості для змішаних і танкових колон середня швидкість руху без урахування часу на привали може бути 20–25 км/год. Автомобільні колони можуть рухатися зі швидкістю 25–30 км/год та більше.

При здійсненні маршу в горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку, в сильний дощ, туман та за інших несприятливих умов середня швидкість руху може зменшуватися до 15–20 км/год. Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може бути 4–5 км/год, на лижах – 5–7 км/год. Незалежно від умов марш повинен здійснюватися з максимально можливою швидкістю [2].

Батальйон (дивізіон) здійснює марш однією колоною, дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону (дивізіону) призначаються залежно від швидкості руху та умов видимості. У звичайних умовах вони можуть бути 25–50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанції збільшуються.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником ВТЗ дистанції між бойовими машинами збільшуються і можуть бути 100–150 м.

Величина добового переходу – це відстань, яку підрозділи проходять за добу під час здійснення маршу. Вона залежить від середньої швидкості руху і фізичних можливостей водіїв транспортних і бойових машин. При вказаній середній швидкості руху (для змішаних колон 20–25 км/год, для автомобільних – 25–30 км/год, часу безпосередньо на рух – 10–12 годин (нормальна тривалість роботи водія під час здійснення маршу в середніх дорожніх умовах), величина добового переходу може бути:

- для змішаних колон – 250 км;

- для автомобільних колон – до 300 км [2].

Під час здійснення маршу у складних умовах погоди і місцевості (горах, лісисто-болотистій місцевості, у хуртовину, туман) та за інших несприятливих умов величина добового переходу може становити 200 км, а іноді й менше. Вона вимірюється у кілометрах і визначається відстанню за маршрутом руху від вихідного пункту до найбільш віддаленого кордону призначеного району зосередження (відпочинку) або до рубежу розгортання підрозділів.

Приклад 1. Розрахувати час, необхідний для здійснення маршу (Тм) артилерійського підрозділу, якщо величина добового переходу L = 300 км. Середню швидкість руху брати Vср = 25 км/год. Час, який відводиться на привали (tв), = 4 години.

Розв’язання: час, необхідний для здійснення маршу, становить

Тм = + 4 = 16 год.

Загальна тривалість маршу може бути різною. Вона залежить здебільшого від протяжності маршруту, маршових можливостей підрозділу та поставленого завдання.

Марш тривалістю більше одного добового переходу зазвичай має назву маршу на велику відстань. Він здійснюється при виїзді з глибини країни в район бойових дій. Марш на великі відстані пов’язаний з багатьма труднощами матеріального, технічного та дорожнього забезпечення.

Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу підрозділам призначаються (рис. 6.1):

- вихідний пункт (рубіж);

- пункти регулювання;

- місця привалів та денного (нічного) відпочинку;

- час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання.

Приклад 2. Розрахувати середню швидкість руху артилерійського підрозділу (Vср), якщо він здійснює марш протяжністю L = 300 км. Час на марш Тм = 14 годин. У ході маршу планується два відпочинки (tв) протягом 1 години кожний і один відпочинок протягом 2 годин.

Розв’язання: 1. Розраховуємо загальний час, відведений на відпочинок:

tв = (2 • 1)год + 2 год = 4 год.

2. Розраховуємо середню швидкість руху:

Vсер = = 30 км/год.

Вихідний пункт призначається на відстані 3–5 (5–10) км від району розташування дивізіону (батальйону). Така віддаленість забезпечує можливість витягування похідної колони дивізіону (батальйону) і набирання необхідної для висування швидкості.

Висування колони до вихідного пункту проходить зі швидкістю 0,5–0,75 середньої маршової швидкості.

Group 1781








Рисунок 6.1 – Схема маршу механізованого батальйону (варіант)

Пункти регулювання – призначаються для контролю за організованим здійсненням маршу та своєчасного прибуття у призначений район. Пункти регулювання призначають через 3–4 години руху.

Місця привалів і денного (нічного) відпочинку призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу.

Привали призначаються через 3–4 години руху тривалістю до 1 години й один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок – у кінці кожного добового переходу.

Для піших колон привали призначаються тривалістю 10 хвилин, через кожні 50 хвилин руху.

Батарея (рота) може здійснювати марш у колоні головних сил дивізіону (батальйону) чи головній (боковій, тиловій) похідній заставі.

Дивізіон (батальйон) може здійснювати марш у колоні головних сил бригади, авангарді, передовому загоні й самостійно. Самостійно дивізіон (батальйон) може здійснювати марш для виконання завдання щодо знищення тактичного повітряного чи морського десанту, а також під час дій у горах і лісі.

Організація маршу

Марш артилерійського дивізіону (батареї) організовується командиром дивізіону (батареї) на основі бойового наказу або бойового розпорядження, отриманого від старшого командира, а при пересуванні в колоні загальновійськового підрозділу – і завдань, що поставлені командиром загальновійськового підрозділу, якому дивізіон (батарея) доданий.

Після отримання завдання командир дивізіону (батареї) з’ясовує його; визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів до маршу; проводить розрахунок часу; організовує підготовку підрозділів до маршу; оцінює обстановку; приймає рішення і доводить його до своїх заступників і командирів підрозділів; організовує всебічне забезпечення маршу, управління і взаємодію; віддає бойовий наказ. Потім він здійснює контроль за підготовкою підрозділів і в призначений час доповідає старшому командиру про готовність до маршу.

При отриманні завдання командир дивізіону (батареї) повинен з’ясувати: куди і до якого часу повинен прибути дивізіон (батарея); величину переходу; маршрут руху; час, відведений на марш, та умови, в яких він здійснюється; рубіж можливого розгортання в бойовий порядок на маршруті й завдання дивізіону (батареї) при зав’язці бою або під час прибуття у новий район.

Якщо дивізіон (батарея) здійснює марш у складі колони артилерійської частини (підрозділу), то командир дивізіону (батареї) повинен з’ясувати місце дивізіону (батареї) у похідному порядку артилерійської частини; час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання; середню швидкість руху, а на марші в передбаченні вступу у бій – сили і засоби, які виділяються в артилерійську розвідувальну групу, місце її збору і час висування.

Якщо дивізіон (батарея) додається загальновійськовому підрозділу, то командир дивізіону (батареї) повинен з’ясувати: район розташування загальновійськового підрозділу; місце командира і час прибуття для отримання завдання. У подальшому діє у загальному порядку.

Після з’ясування завдання командир дивізіону (батареї) намічає заходи, яких необхідно вжити негайно для найшвидшої підготовки підрозділів до маршу. Такими заходами можуть бути: підготовка особового складу, озброєння, техніки і боєприпасів; порядок поповнення запасів матеріальних засобів; висилання (за необхідності) АРГ та інше. Для проведення цих заходів командир дивізіону (батареї) віддає відповідні вказівки і розпорядження.

У ході розрахунку часу командир дивізіону (батареї) визначає загальний час, який має дивізіон (батарея) для підготовки до виконання завдань і з урахуванням заходів, які проводить старший командир, назначає терміни проведення основних заходів з підготовки дивізіону (батареї) до маршу.

Якщо дивізіон (батарея) додається авангарду (ГПЗ), то командир дивізіону (батареї), у призначений час прибуває до командира авангарду (ГПЗ) у готовності доповісти: склад, стан, бойові можливості та місцезнаходження дивізіону (батареї); забезпеченість дивізіону (батареї) матеріальними засобами і боєприпасами. Крім того, командир дивізіону (батареї) повинен бути готовий відповісти на всі запитання командира батальйону (роти) щодо бойового застосування дивізіону (батареї).

По закінченні доповіді командир батальйону (роти) доводить до командира дивізіону (батареї) своє рішення і може заслухати пропозиції щодо бойового застосування дивізіону (батареї) при зав’язці бою і в ході нього.

Після повернення у район розташування командир дивізіону (батареї) приступає до організації маршу. Під час організації маршу командир дивізіону вказує начальнику штабу: маршрут руху; місце у похідному порядку загальновійськової (артилерійської) частини (підрозділу); підрозділ, який назначається в похідну охорону, район зосередження, місця відпочинку і час прибуття до нього; вихідний пункт; пункти регулювання і час їх проходження головою колони дивізіону; рубежі можливої зустрічі з противником і порядок дій підрозділів дивізіону при вступі у бій; заходи з організації розвідки, захисту від ЗМУ, управління, комендантської служби (якщо це необхідно).

Під час здійснення маршу в колоні артилерійської або загальновійськової частини розвідка маршруту і комендантська служба на маршруті організовується силами та засобами старшого командира.

Після віддання вказівок з організації маршу командир дивізіону (батареї) приступає до оцінки обстановки.

Оцінка обстановки проводиться у звичайному порядку. При цьому особливу увагу звертають на оцінку маршових можливостей дивізіону (батареї), стан маршруту руху, умови маскування та радіаційну, хімічну і біологічну обстановку. Оцінка обстановки може проводитися по карті (аерофотознімку) з урахуванням даних розвідки.

У ході здійснення маршу в колоні загальновійськової чи артилерійської частини (підрозділу) командир дивізіону (батареї) намічає заходи, які необхідно передбачити у випадках несподіваної зустрічі з противником, із світломаскування під час руху вночі, з організації захисту від ЗМУ і високоточної зброї та заходів з РЕБ, з організації охорони в районах привалів і відпочинку, порядок відбиття нападу танків і диверсійно-розвідувальних груп противника, порядок дозаправлення машин і прийому їжі особовим складом, визначає характер і стан доріг, маскувальні властивості місцевості, наявність важкопрохідних ділянок на маршруті, визначає райони ВП і місця КСП на рубежах можливого розгортання у бойовий порядок із маршу, визначає порядок спостереження і підтримання управління у ході маршу, дає вказівки штабу на проведення необхідних для прийняття рішення розрахунків, відавання необхідних розпоряджень з підготовки підрозділів дивізіону до маршу.

Штаб дивізіону згідно із вказівками командира дивізіону проводить необхідні розрахунки швидкості й часу руху на ділянках маршруту висування, організовує розвідку маршруту, визначає заходи із захисту від ЗМУ, РЕБ, безпосередньої охорони, управління підрозділами у ході маршу, а також перевіряє підготовку підрозділів до маршу і їх забезпечення матеріальними засобами та боєприпасами.

Роботу на карті командир (начальник штабу) дивізіону проводить у такій послідовності: наносить відомості щодо противника, положення підрозділів дивізіону, шляхи і порядок їх висування до вихідного пункту, маршрут руху, район зосередження, вихідний пункт і пункти регулювання; визначає довжину маршруту; розбиває маршрут на відрізки по 10 км; наносить місця привалів і час перебування на них; визначає шикування і довжину колони; визначає і наносить на карту швидкість руху колони дивізіону на різних відрізках маршруту, час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання, час на витягування колони до вихідного пункту та втягування її в район зосередження (відпочинку); визначає час на марш, якщо він не був зазначений старшим командиром; намічає місця КСП і райони ВП батарей на можливих рубежах розгортання, сигнали управління і сповіщення.

Текстуально на карті можуть бути зазначені: величина переходу; глибина і порядок шикування колони дивізіону; середня швидкість руху; склад, місце збору, а на марші у передбаченні зустрічі з противником – час висилання і завдання АРГ та інші дані.

З урахуванням даних, підготовлених штабом, командир дивізіону приймає рішення, в якому визначає: розподіл батарей для посилення загальновійськових підрозділів; шикування колони і дистанції між машинами; порядок застосування засобів нічного бачення і маскування на марші, організацію управління. У передбаченні вступу в бій з противником, крім того, він визначає завдання підрозділам із вогневого ураження противника і своє місце.

Прийнявши рішення, командир дивізіону (батареї) доводить його до своїх заступників і командирів підрозділів та організовує всебічне забезпечення бойових дій.

Під час здійснення маршу дивізіоном (батареєю) самостійною колоною за окремим маршрутом безпосередня охорона здійснюється дозорним відділенням, яке висилається на віддаль, що забезпечує зоровий зв’язок.

Від дивізіону можуть висилатися головні, бокові або тилові дозорні відділення, які очолює офіцер. На них покладається своєчасне попередження встановленими сигналами колони про появу противника.

Головне дозорне відділення висилається під час руху дивізіону до фронту, а під час руху від фронту в тил – тильне дозорне відділення. Бокове дозорне відділення висилається за наявності доріг, паралельних маршруту руху, і при загрозі нападу противника, особливо його танків, на колону дивізіону з флангу.

У тому разі, якщо рух бокового дозорного відділення неможливий (відсутність доріг, заболочені ділянки і т. п.), безпосередня охорона з флангів здійснюється дозорним відділенням, яке висилається при підході колони до загрозливої ділянки. Воно займає рубіж (об’єкт) доти, поки не пройде вся колона дивізіону, і залишає його за сигналом командира дивізіону.

Головне дозорне відділення висилається одночасно з початком руху дивізіону, а на фланг і тил дозорні відділення можуть бути вислані з початком руху або в ході маршу.

Дозорні відділення і машини для них призначають, як правило, зі складу підрозділів управління, вони забезпечуються засобами радіозв’язку і сигналізації.

На марші в передбаченні зустрічі з противником для розвідки і топогеодезичної прив’язки ВП батарей, ведення радіаційної і хімічної розвідки та перевірки місцевості на наявність мін від дивізіону може висилатися АРГ.

Склад АРГ, як правило, визначається командиром дивізіону (батареї) завчасно. Від дивізіону її очолює старший офіцер однієї з батарей, а від батареї – командир взводу.

Підготовку особового складу АРГ від дивізіону проводить, як правило, НШ дивізіону. В установлений час і зазначеному у бойовому розпорядженні місці начальник АРГ дивізіону збирає групу і представляє її НШ дивізіону.

Командири підрозділів здійснюють підготовку підрозділів до маршу, в ході якої особливу увагу звертають на справність техніки, озброєння, приборів, засобів зв’язку, автомобілів і тягачів, а також на обладнання машин світломаскуючими пристроями і справність приладів нічного бачення. Крім того, до початку маршу в усіх підрозділах перевіряються наявність і справність засобів індивідуального захисту, обладнання техніки, тягачів і автомобілів покриттями із брезенту, запаси води і необхідних матеріалів для часткової спеціальної обробки, забезпечення особового складу недоторканним запасом, забезпеченість хімічних спостерігачів приладами радіаційної та хімічної розвідки, знання особовим складом сигналів про радіаційне, хімічне і біологічне зараження, забезпечення зв’язківців радіостанціями, проводиться перевірка справності радіостанцій, перевірка наявності в офіцерів топографічних карт, таблиць сигналів, позивних радіостанцій і посадових осіб для прихованого управління підрозділами, організується відпочинок особового складу, особливо водіїв, і приймання їжі перед маршем.

У призначений час командири підрозділів доповідають командиру дивізіону про готовність до маршу, а НШ – результати розрахунку маршу.

Перед здійсненням маршу командир дивізіону (батареї) віддає бойовий наказ, у якому зазначає:

- у першому пункті – відомості про противника;

- у другому пункті – завдання загальновійськового підрозділу і завдання сусідів;

- у третьому пункті – завдання дивізіону (батареї), маршрут руху, місце у похідному порядку загальновійськової (артилерійської) частини (підрозділу), район зосередження (відпочинку) або район ВП (рубіж розгортання), час прибуття до нього і до яких дій необхідно бути готовим, вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, шикування колони, швидкість руху, дистанції між машинами і порядок використання навігаційної апаратури КМУ;

- у четвертому пункті – після слова „Наказую” командир дивізіону ставить завдання:

- підрозділам артилерійської розвідки – склад, завдання, місце слідування, час проходження вихідного пункту, порядок підтримки зв’язку, порядок використання навігаційної апаратури ПРП;

- АРГ – склад і її начальника, завдання, місце слідування, час і місце входження в колону ГПЗ або в колону авангарду;

- батареї, яка виділена до складу ГПЗ, – завдання, час і місце входження в колону ГПЗ;

- батареям, які слідують в колоні дивізіону, – завдання, місце в колоні, порядок розгортання на рубежах можливої зустрічі з противником.

Командир батареї у четвертому пункті бойового наказу зазначає:

- взводу управління – завдання і місце слідування машини управління, час і місце збору підрозділів розвідки дивізіону, порядок підтримки зв’язку, завдання і місце слідування відділення управління, порядок підтримки зв’язку на марші і при вступі в бій, позивні та частоти;

- вогневим взводам – завдання і місце слідування, порядок розгортання на рубежах можливої зустрічі з противником, час і місце входження у колону дивізіону або колону загальновійськового підрозділу;

- у п’ятому пункті – командир дивізіону (батареї) зазначає місця і порядок дозаправлення машин пальним у ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрату боєприпасів і пального на виконання завдання;

- у шостому пункті – час готовності до маршу;

- у сьомому пункті – порядок спостереження та зв’язку в ході маршу, місце командира дивізіону (батареї) і штабу дивізіону в колоні та заступників;

- у восьмому пункті – об’єкти, виділені знаком Червоного хреста, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не становлять небезпеки.

Необхідним елементом у роботі командира дивізіону під час підготовки до маршу є надання допомоги підрозділам і контроль їх готовності.

Контроль готовності підрозділів батареї до маршу командир батареї проводить особисто.

Здійснення маршу

Про готовність дивізіону (батареї) командир дивізіону (батареї) доповідає старшому командиру.

Формування колони та її вивід командир дивізіону проводить із розрахунку своєчасного зайняття свого місця в колоні загальновійськової (артилерійської) частини і проходження вихідного пункту в зазначений час.

При здійсненні маршу дивізіону (батареї) самостійною колоною командир дивізіону (батареї), як правило, прямує в голові колони свого підрозділу, а в передбаченні вступу в бій під час руху в складі загальновійськового підрозділу – разом з командиром загальновійськового підрозділу, до якого дивізіон (батарея) доданий.

У ході маршу повинен зберігатися встановлений порядок, особливо швидкість руху та дистанції. Автопоїзди, самохідні артилерійські установки, автомашини в колоні повинні рухатися на встановлених дистанціях тільки по правому боці дороги, залишаючи лівий бік вільним для зустрічного руху та обгону. Виїзд машин або підрозділів із колони та обгін попереду наступних машин проводяться тільки з дозволу старшого командира.

У разі вимушеної зупинки водій вмикає сигнал правого повороту, з’їжджає з дороги або зупиняється на узбіччі, не перешкоджаючи рухові транспорту, що йде за ним. Несправність усувається водієм або силами служби замикання. У разі неможливості усунення пошкодження машини на місці вживають заходів щодо її буксирування. Після усунення несправності водій продовжує рух, машина, що відстає, займає місце в колоні свого підрозділу лише на привалі. За машини, які відстали, командири батарей доповідають командиру дивізіону.

Командир дивізіону управляє підрозділами на марші за допомогою рухомих та сигнальних засобів. Усі радіостанції підрозділів і штабу дивізіону працюють тільки на прийом, до роботи на передачу переходять у порядку, встановленому вищим штабом. Одержані команди (сигнали) повинні точно виконуватися та швидко передаватися сусіднім машинам і підрозділам. Під час здійснення маршу в передбачені вступу в бій зв’язок із командиром АРГ підтримується за радіосигналами, встановленими командиром дивізіону (батареї).

На марші командири підрозділів особисто стежать за маршрутом руху і звіряють його з картою, спостерігають за сигналами похідної охорони, контролюють дії підрозділів і управляють ними. Орієнтування на маршруті, особливо вночі, доцільно здійснювати завчасним виміром і записом на карті відстаней між добре видимими контурними точками, такими як перехрестя доріг, населені пункти, річки, переїзди, мости, окремі будівлі. Записані відстані у ході маршу звіряють із показаннями спідометра.

Під час здійснення маршу вночі або в умовах обмеженої видимості (туман, сильний дощ або снігопад), у районах з недостатньо розвиненою дорожньою мережею і в степових районах, а також перед вступом у бій за рішенням командира дивізіону може вмикатися навігаційна апаратура командирських машин.

У ході здійснення маршу сповіщення про наближення літаків і вертольотів противника отримують від старшого командира і від спостерігачів у колонах. При нальоті авіації дивізіон (батарея) продовжує рухатися на підвищеній швидкості й збільшених дистанціях між машинами. Призначені підрозділи приводяться в готовність до ведення вогню по низьколітаючих літаках і вертольотах, а особовий склад переводить засоби захисту у положення „Напоготові”.

При нападі наземного противника підрозділи дивізіону (батареї) за командою (сигналом) своїх командирів розгортаються біля дороги або на дорозі й відбивають напад противника вогнем гармат (мінометів) і стрілецької зброї.

Машини, які отримали пошкодження при нападі повітряного і наземного противника, відводяться з дороги на правий бік і ремонтуються силами служби замикання. Службу замикання у дивізіоні очолює заступник командира дивізіону з озброєння (командир взводу технічного обслуговування). До її складу залучаються ремонтні засоби з запасними частинами, автомобіль (заправник) із запасом пального, запасні тягачі, засоби зв’язку. Якщо пошкоджену техніку неможливо ні відремонтувати на місці, ні буксирувати, то про це доповідають командирові дивізіону.

При застосуванні противником запалювальної зброї, а також при вимушеному подоланні району пожежі люки і жалюзі командирських машин і самохідних гармат закривають. Після виходу із зони пожежі колони підрозділів за рішенням командира дивізіону зупиняються і відразу приступають до гасіння машин і надання допомоги потерпілому особовому складу, після цього колона продовжує рух.

При сповіщенні про застосування противником хімічної зброї особовий склад, що знаходиться в кузовах машин, одягає протигази та захисні плащі у вигляді накидки, а ті, що знаходяться в кабінах і закритих машинах, – тільки протигази. Люки, двері та жалюзі КМУ і самохідних гармат закривають і вмикають систему захисту від ЗМУ.

У разі застосування противником ЗМУ командир і штаб дивізіону в короткі строки оцінюють обстановку, доповідають старшому командирові, організовують проведення рятувальних робіт і відновлення боєздатності. У першу чергу виявляють підрозділи, що мають найменші втрати, і залучають їх для надання допомоги іншим підрозділам. Командир дивізіону відновлює управління, виводить підрозділи із району ураження, організовує проведення часткової дезактивації озброєння, техніки та обмундирування, надання медичної допомоги особовому складу і евакуацію потерпілих у найближчі медичні пункти. Після проведення цих заходів колона дивізіону продовжує рух.

Зони з високим рівнем радіації, райони руйнування, пожеж і затоплення на маршруті руху дивізіон (батарея), як правило, обходить, а за неможливості обходу зони ураження долають із максимальною швидкістю з використанням систем захисту від ЗМУ і засобів індивідуального захисту. З виходом дивізіону в район денного (нічного) відпочинку або з прибуттям у визначений район, як правило, проводиться повна спеціальна обробка.

Дивізіон на марші повинен бути постійно готовим до відбиття нападу диверсійно-розвідувальних груп противника. Найбільш імовірний напад цих груп може бути під час проходження важкопрохідних ділянок маршруту.

На привалах водії, механіки-водії і техніки оглядають машини, а командири гармат – гармати й усувають виявлені несправності. Командири підрозділів заслуховують доповіді водіїв, механіків-водіїв, техніків і командирів гармат про стан озброєння і техніки, доводять до особового складу останні дані про противника й уточняють поставлене завдання.

У районі відпочинку дивізіон розташовується побатарейно вздовж маршруту або збоку від нього, використовуючи захисні властивості місцевості. Для особового складу і техніки обладнуються найпростіші укриття, організовують безпосередню охорону та самооборону, маскування і технічне обслуговування машин.

Підтримання постійної бойової готовності у ході маршу – першочергове завдання командирів артилерійських підрозділів із забезпечення успішних дій при раптовому зіткненні з наземним противником.

Батарея, що входить до складу головної похідної застави, при зупинці на привал повинна знаходитися у постійній бойовій готовності до розгортання в бойовий порядок поблизу місця привалу. Для цього проводиться рекогносцирування району ВП і місця КСП, а також місць для гармат, виділених для стрільби прямою наводкою.

Із зайняттям вигідного рубежу батарея розгортається в бойовий порядок для відбиття можливого нападу противника.

Батарея, яка додана роті, що призначена в бокову заставу, виходить у колоні роти на визначений рубіж, розгортається в бойовий порядок і готує вогонь для ураження противника на підступах до цього рубежу. Під час атаки противником рубежу, зайнятого ротою, батарея підтримує дії підрозділів роти вогнем із закритих ВП або прямою наводкою.

У ході здійснення маршу дивізіону може бути уточнене або поставлене нове завдання, і може бути змінений маршрут руху. При зміні завдання і напрямку руху командир дивізіону зупиняє підрозділи артилерійської розвідки (АРГ) і ставить їм завдання на подальші дії. Для поставлення нового завдання командирам підрозділів командир дивізіону зупиняє колону, викликає до себе командирів, ставить їм завдання, після цього колона дивізіону виводиться на новий маршрут.

Дії підрозділів на марші

На марші підрозділи повинні дотримуватися встановленого порядку руху та маскування, не допускати затримок на переправах, у тіснинах, тунелях та населених пунктах, здійснювати безперервне кругове спостереження за наземним, повітряним противником і сигналами, своєчасно сповіщати особовий склад про противника, а також про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження.

Машини на марші рухаються тільки по правому боці дороги, додержуючись встановленої швидкості руху, дистанцій та заходів безпеки.

Для захисту від ВТЗ противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості та місцевими предметами, а також придорожня рослинність.

На відкритих ділянках маршруту не допускаються скупчення та зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються. Під час вимушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя або вбік від дороги, де ліквідується несправність. Своє місце машина займає тільки на привалі. Обгін колон під час руху забороняється.

За сигналом сповіщення про повітряного противника підрозділ продовжує рухатися і збільшує швидкість та відстані між машинами і підрозділами. Вогневі засоби, що виділені для ведення вогню по вертольотах та інших повітряних цілях, готуються для відбиття атаки; люки БМП (БТР), танків, самохідних гармат, крім люків, з яких буде вестися вогонь, закриваються. Особовий склад переводить протигази в положення „напоготові”. Під час руху в пішому порядку за командою командира підрозділу підрозділ займає найближче укриття і відкриває вогонь зі стрілецької зброї.

Мінне поле, встановлене засобами дистанційного мінування, підрозділ обходить або долає в складі колони старшого командира по проробленому проходу.

За сигналами сповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження підрозділ продовжує рух. У БМП, БТР, танках, самохідних гарматах перед подоланням зони зараження люки, двері, бійниці, жалюзі зачиняються, вмикається система захисту від ЗМУ. Особовий склад, який прямує в пішому порядку і на відкритих машинах, одягає засоби індивідуального захисту.

Зони з великим рівнем радіації, райони руйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху підрозділи, як правило, обходять, за неможливості обходу – зони зараження долаються з максимальною швидкістю з використанням систем захисту від ЗМУ.

У разі застосування противником запалювальної зброї, а також при вимушеному подоланні району пожеж люки, двері, бійниці і жалюзі БМП (БТР), САУ, танків зачиняються.

Поранені та хворі після надання їм першої медичної допомоги на місці доставляються до медичного пункту.

На привалах машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної. Для машин, що відстали, залишають місце для того, щоб вони зайняли його в колоні свого підрозділу.

Бойові машини піхоти (БТР), танки, САУ розміщуються по можливості під кронами дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами. Особовий склад виходить з машин тільки за командою своїх командирів.

Для відпочинку особовий склад розташовується праворуч від дороги. У машинах залишаються спостерігачі та чергові кулеметники (навідники гармат), а в командирських машинах і чергові на радіозасобах.

На привалі терміном до 2 годин особовому складу видається гаряча їжа, а автомобілі, тягачі, САУ і КМ дозаправляються паливом. Екіпажі машин (водії) проводять контрольний огляд озброєння і техніки, виконують технічне обслуговування, ліквідують виявлені несправності з особовим складом.

Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху на місцевості, яка може спостерігатися противником і у світлу ніч, – з повністю вимкненим світлом, у тому числі й з вимкненими приладами нічного бачення.

При здійсненні маршу в лісі або через місто дистанції між підрозділами скорочують, на перехрестях виставляють регулювальників.

Похідний порядок загальновійськових і

артилерійських підрозділів

Похідний порядок – це шикування підрозділів для пересування у колонах. Похідний порядок повинен забезпечити:

- високу швидкість руху;

- швидке розгортання в передбойовий або бойовий порядок;

- найменше ураження від ЗМУ, ВТЗ, ударів авіації противника;

- підтримання стійкого управління.

Похідний порядок містить:

- передовий загін (авангард);

- похідну охорону (з фронту, тилу, флангів);

- загін забезпечення руху;

- колону головних сил;

- колону підрозділів технічного забезпечення і тилу.

Похідний порядок загальновійськового підрозділу розглянемо на прикладі механізованого батальйону.

а) Батальйон на марші може виділятися: в передовий загін (авангард) або рухатися в складі головних сил бригади;

б) рота – в ГПЗ (БПЗ, ТПЗ) або рухатися у складі колони батальйону;

в) взвод – у ГПЗ (БПЗ, ТПЗ), у головному дозорі або рухатися в складі роти.

Батальйон, що діє як передовий загін (авангард) чи здійснює марш за самостійним маршрутом, може посилюватися танковою (механізованою ротою), артилерійським дивізіоном (батареєю), зенітною батареєю (взводом), саперним взводом та іншими силами і засобами.

Похідний порядок батальйону (роти) шикується:

- у передбаченні вступу до бою – виходячи із замислу можливого бою та умов обстановки;

- поза загрозою зіткнення з противником – з урахуванням руху, захисту від ЗМУ противника, ВТЗ, та маскування від його технічних засобів розвідки [6].

Похідний порядок батальйону (роти), призначеного у передовий загін або авангард (похідну заставу), шикується з урахуванням швидкого розгортання підрозділів у бойовий порядок і вступу їх у бій. Він складається з колони головних сил і похідної охорони.

Колона головних сил батальйону (роти) залежно від умов обстановки може мати різне шикування. Танкові підрозділи, додані механізованому батальйону (роті), здійснюють марш зазвичай у голові колони, а механізовані підрозділи, додані танковому батальйону (роті), як правило, розподіляються між танковими ротами (взводами) і переміщуються в їх похідних порядках за танками або призначаються в похідну охорону.

Мінометна (артилерійська) батарея пересувається за бойовими підрозділами батальйону (роти).

Гранатометний підрозділ пересувається зазвичай за головною ротою батальйону, а протитанковий підрозділ роти, як правило, в голові колони роти. Протитанковий підрозділ (взвод) батальйону пересувається за ГПЗ або за головною ротою головних сил батальйону.

Більша частина зенітних засобів зенітного підрозділу пересувається ближче до голови колони головних сил, а частина з них – із ГПЗ.

У передбаченні вступу в бій від батальйону, діючому в передовому загоні (авангарді) або в голові колони головних сил бригади, висилається розвідувальний дозор.

Якщо розвідувальний дозор не висилається, то він здійснює марш у голові колони головних сил батальйону, як правило, за командним пунктом командира батальйону.

Останніми в колоні батальйону рухаються підрозділи технічного забезпечення і тилу.

Медичний пункт батальйону рухається в голові цих підрозділів, а в передбаченні вступу в бій – за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні (рис. 6.2).

Похідна охорона батальйону має забезпечити безперешкодний рух головних сил за маршрутом, повинна попередити раптовий напад противника на колону, створити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника. На підрозділи охорони в ході маршу покладається також завдання ведення розвідки противника та місцевості.

Для охорони колони на марші від батальйону, який рухається в передовому загоні або авангарді, висилаються: у напрямі руху на відстані 5–10 км – ГПЗ у складі посиленого взводу або роти; на фланги і в тил за необхідності – дозорні відділення (танки).


Group 1795










Рисунок 6.2 – Шикування похідного порядку мб у передовому загоні (варіант)


ГПЗ силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на відстань 3–5 км; ГПЗ силою до взводу – дозорне відділення (танк) на відстані, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

Головний дозор танкової роти, посиленої механізованим підрозділом, виділяється (призначається) зі складу доданого підрозділу.

Розглянемо шикування похідного порядку артилерійського дивізіону в передбаченні вступу в бій.

Марш у передбаченні вступу в бій артилерійський дивізіон здійснює, як правило, у складі загальновійськової частини (підрозділу) і може додаватися батальйону, призначеному в авангард (передовий загін), або знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні командира загальновійськової частини.

Шикування похідного порядку дивізіону в передбаченні вступу в бій визначається:

- отриманим завданням;

- замислом майбутнього бою та іншими умовами обстановки.

Місце дивізіону доданого авангарду визначає командир авангарду з урахуванням своєчасного розгортання підрозділів дивізіону в бойовий порядок для підтримання бою авангарду. Зазвичай дивізіон рухається за підрозділами головних сил авангарду, а командир дивізіону – з командиром авангарду (рис. 6.3).

Артилерійська батарея – рухається в складі ГПЗ (БПЗ, ТПЗ), в авангарді або колоні дивізіону (рис. 6.4).

При здійсненні маршу у складі артилерійської частини місце дивізіону в її похідному порядку визначає командир частини. У цьому разі командир дивізіону разом із НШ дивізіону рухаються в голові колони дивізіону, а командири батареї – в голові своїх колон – батарей (рис. 6.5).

Поза загрозою зіткнення з противником марш здійснюється, як правило, у глибокому тилу своїх військ, і дивізіон у цьому разі здійснює його в колоні своєї частини. При цьому автомобільна техніка і техніка на гусеничному ходу можуть здійснювати марш за окремими маршрутами.

При здійсненні дивізіоном маршу самостійною колоною за окремим маршрутом для його безпосередньої охорони висилається похідна охорона.

Group 1800


Рисунок 6.3 – Місце самохідного артилерійського

дивізіону в колоні авангарду (варіант)


Group 1799


Рисунок 6.4 – Місце самохідної артилерійської батареї в колоні ГПЗ (варіант)


Group 1802

Рисунок 6.5 – Шикування похідної колони

самохідного артилерійського дивізіону (варіант)