Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

10.3. Особливості дій вогневих взводів у наступі

У наступі основним завданням вогневих взводів є знищення (подавлення) живої сили і вогневих засобів противника, які перешкоджають успішному просуванню наших загальновійськових підрозділів під час висування до переднього краю, розгортання у бойовий порядок, атаки, введення у бій других ешелонів і відбиття контратак.

Наступ на противника може проводитися з ходу або з положення безпосереднього зіткнення з противником.

При організації наступу з ходу (з вихідного району) механізовані (танкові) підрозділи і додана до них (підтримуюча) артилерія, у тому числі і вогневі взводи в складі батареї, розташовуються у вказаному для них районі в порядку, що забезпечує швидке і організоване висування у призначений район ВП. У вихідному районі командир вогневого взводу вказує місця розташування гармат (тягачів з гарматами), машини старшого офіцера батареї, машин з боєприпасами, організовує безпосередню охорону та самооборону, інженерне обладнання і маскування, підготовку озброєння, техніки і особового складу до подальших бойових дій, поповнення матеріальних запасів.

При наступі загальновійськових підрозділів з положення безпосереднього зіткнення з противником вогневі взводи можуть бути розгорнуті в бойовий порядок, перебуваючи в складі військ, що обороняються, або після висування з глибини.

Після отримання бойового завдання старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) з’ясовує його і оцінює обстановку, проводить усі заходи з підготовки вогневих взводів до розгортання їх на ВП і віддає бойовий наказ. Варіант бойового наказу наведено в додатку Л.

З вихідного району вогневі взводи висуваються раніше розвіданим маршрутом і займають ВП у нічний час або в інших умовах обмеженої видимості з дотриманням заходів маскування.

Завдання з вогневого ураження противника старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) отримує: на період артилерійської підготовки атаки – по вогневих нальотах із зазначенням часу ведення вогню і витрати боєприпасів у кожному вогневому нальоті; на період артилерійської підтримки військ, що наступають, – по рубежах ПЗВ (ВгВ) із зазначеним наближеним часом ведення вогню на кожному рубежі або по групових (окремих) цілях і вогневому нальоті перед рубежем введення в бій другого ешелону.

Після отримання планових вогневих завдань старший офіцер батареї разом з обчислювачем готує таблицю обчислених установок для стрільби батареєю, картку ПЗВ (ВгВ); перевіряє точність визначення установок і доповідає про них командиру батареї та в штаб дивізіону; організовує сортування боєприпасів і розподіл їх між гарматами; дає вказівки командирам гармат щодо складання таблиць індивідуальних поправок гармат і перевіряє правильність їх складання.

Після проведення цих заходів старший офіцер батареї записує установки по планових цілях до свого бланка запису стрільби і дає вказівки командирам гармат записати установки по планових цілях до бланка запису стрільби командира гармати і бланка запису обчислених установок для стрільби гармат з урахуванням індивідуальних поправок гармат, ставить завдання командирам гармат на розкладання боєприпасів за вогневими нальотами, підготовку їх до стрільби і позначення табличками.

З отриманням від командира батареї команди (сигналу) на підготовку вогню старший офіцер батареї наводить гармати на планову ціль.

Після доповіді командирів гармат про готовність до ведення вогню він здійснює контроль готовності вогневих взводів до виконання вогневого завдання і доповідає командиру батареї (на ПУВД).

Бойові дії вогневих взводів під час наступу починаються з участі їх в артилерійській підготовці атаки.

Під час артилерійської підготовки атаки вогневі взводи відповідно до виписки з таблиці вогню дивізіону своїм вогнем знищують і подавляють артилерійські і мінометні батареї, танки, протитанкові та інші вогневі засоби, живу силу, пункти управління, радіоелектронні засоби, а також руйнують фортифікаційні споруди. Для виконання цих завдань призначаються конкретні цілі із зазначенням витрати боєприпасів, часу ведення вогню і порядку виконання завдань.

У встановлений командиром батареї час за його командою або за командою начальника штабу дивізіону старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) відкриває вогонь. Відкриття вогню по цілі, запланованій на перший вогневий наліт, здійснюється за командою (сигналом) командира дивізіону. Про відкриття вогню і закінчення стрільби по цілі старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) зобов’язаний доповісти НШ дивізіону (командиру батареї).

Вогонь по цілях у наступні вогневі нальоти артилерійської підготовки атаки також відкривається за командою командира дивізіону, яку старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) може прийняти під час стрільби по цілі попереднього вогневого нальоту.

Якщо під час артилерійської підготовки атаки зв’язок між КСП та ВП може бути тимчасово втрачено, наприклад, у результаті встановлення противником радіоперешкод, то вогонь по наступних цілях старший офіцер батареї веде за часом з дотриманням визначеного порядку ведення вогню.

У разі, коли під час виконання вогневого завдання були деякі затримки (заклинювання, осічки і т. п.) і відповідна кількість снарядів по визначеній цілі у вогневий наліт випущеною не була, то старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) негайно доповідає про це командиру батареї.

Після закінчення артилерійської підготовки наступу вогневі взводи, не допускаючи перерви у веденні вогню, переходять до артилерійської підтримки військ, що наступають.

У період артилерійської підтримки військ, що наступають, вогневі взводи за командою командира батареї знищують або подавляють у першу чергу цілі, які перешкоджають атаці танків та механізованих підрозділів.

Старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) повинен бути готовим у будь-який час за сигналом командира батареї перенести вогонь на наступну (нову) ціль.

При зміні ВП від вогневих підрозділів може бути призначена АРГ для вибору нової ВП та розвідки маршруту переміщення. Особовий склад АРГ отримує завдання, додержується визначеного маршруту в новий район ВП і готує її до зайняття вогневими взводами.

Про початок зміни ВП, її нове місце та про готовність до відкриття вогню після переміщення старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) доповідає командиру батареї і на ПУВД. У ході переміщення вогневих взводів він повинен постійно підтримувати зв’язок по радіо з командиром батареї і періодично доповідати йому про своє місце перебування.

Для забезпечення постійної готовності до відкриття планового вогню по цілях углибині оборони противника старший офіцер батареї (командир вогневого взводу) після зайняття нової ВП і визначення її координат доповідає їх командиру батареї (на ПУВД) і негайно розпочинає визначення установок для стрільби по планових цілях. У подальшому вогневі взводи у складі батареї або самостійно безперервно підтримують своїм вогнем наступ загальновійськових підрозділів, уражають знову виявлені вогневі засоби, живу силу, забороняють підхід резервів противника.

Для відбиття контратак танків і піхоти противника вогневі взводи беруть участь у веденні зосередженого вогню по районах можливого його зосередження та загороджувального вогню на імовірних напрямах його контратак.

Вогневі взводи, призначені для підтримки введення в бій другого ешелону (резерву), за командами командира батареї беруть участь у веденні зосередженого вогню, подавляючи вогневі засоби і живу силу противника на напрямі введення в бій другого ешелону (резерву), а потім зосередженим або вогнем по окремих цілях підтримують його наступ.

Вогневі взводи, які підтримують загальновійськовий підрозділ або додані йому, в ході переслідування противника рухаються за ним на встановленій дистанції з готовністю швидко розгорнутися і підтримати дії танків та механізованих підрозділів. Вогневі взводи розгортаються в бойовий порядок, як правило, поблизу від маршрутів руху.

Під час переміщення вогневі взводи повинні бути в готовності до розгортання на непідготовленій ВП, а особовий склад – у постійній готовності до відбиття нападу противника і ведення вогню зі стрілецької зброї по повітряних цілях. Для відбиття раптового нападу танків та піхоти противника вогневі взводи швидко розгортаються поблизу дороги або на дорозі і вогнем прямою наводкою знищують противника, який атакує. При нальоті авіації противника призначений особовий склад вогневих взводів веде залповий вогонь зі стрілецької зброї за командами командирів взводів (гармат). При цьому швидкість руху і дистанції між гарматами (машинами) збільшуються.