Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

11.1. Завдання та бойовий порядок батареї. Бойові можливості батареї

Батарея – вогневий і тактичний підрозділ артилерії. Вона призначена для вогневого ураження противника в інтересах загальновійськового бою.

В обороні артилерійська батарея буде діяти, як правило, у складі дивізіону, а в окремих випадках може діяти самостійно.

Діючи у складі дивізіону, вона може призначатися для підтримки загальновійськового підрозділу, додаватися йому або залишатися підручною у командира дивізіону.

При діях в обороні самостійно артилерійська батарея може додаватися загальновійськовому підрозділу, який виконує бойові завдання в першому ешелоні оборони, на передовій позиції або в смузі забезпечення.

При виході з бою та відході батарея може входити до складу підрозділів прикриття або похідної оборони.

Артилерійська батарея в наступі діє, як правило, у складі дивізіону. На марші, в передбаченні зустрічі з противником, може діяти в складі ГПЗ. Вона може призначатися для підтримки роти (батальйону) першого ешелону, а в ході наступу додаватися їй або залишатися підручною у командира дивізіону.

Артилерійські батареї дивізіонів, які входять до складу бригадних (корпусних) артилерійських груп, діють тільки у складі дивізіону.

Мінометна батарея, як правило, залишається в підпорядкуванні командира батальйону і виконує завдання щодо підтримки механізованих рот першого ешелону.

Характер та обсяг завдань, які виконує артилерійська батарея самостійно або у складі дивізіону, залежать: від умов обстановки, замислу на бій загальновійськового командира, можливостей артилерійських систем та наявності боєприпасів. Вона може залучатися до ураження: тактичних засобів ядерного і хімічного нападу; артилерійських (мінометних, реактивних) батарей (взводів); наземних елементів розвідувально-вогневих комплексів і високоточної зброї; танків, БТР, БМП, живої сили і вогневих засобів у районах зосередження, при висуванні до переднього краю і на рубежах розгортання; пунктів управління; радіоелектронних засобів; засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних засобів; живої сили та вогневих засобів на передньому краї та в глибині оборони противника, в першу чергу протитанкових та інших розвіданих цілей.

Для ураження зазначених цілей артилерійська батарея самостійно може вести вогонь по окремих цілях і нерухомий загороджувальний вогонь, а в складі дивізіону – всі види вогню. Крім того, артилерійська батарея може залучатися до ведення вогню прямою наводкою для знищення (руйнування) окремих цілей противника.

При діях вночі артилерійська батарея може залучатися до освітлення місцевості для ведення розвідки і пристрілювання цілей; знищення (осліплення) приладів нічного спостереження противника; створення світлових створів, орієнтирів для підрозділів; освітлення рубежів для ведення вогню по броньованих об’єктах противника протитанковими засобами.

Для виконання завдань з вогневого ураження противника батарея розгортається в бойовий порядок.

Розгортання у бойовий порядок (додаток Е) полягає:

- у розгортанні взводом управління КСП (ПСП, БСП) і організації розвідки противника;

- у зайнятті вогневими взводами ВП і підготовці гармат і боєприпасів до стрільби.

З метою підвищення живучості бойового порядку артилерійських підрозділів КСП і ВП ешелонуються в глибину і розосереджуються по фронту.

Зайняття району ВП здійснюється приховано.

Вогневі позиції артилерійських батарей вибирають переважно на танконебезпечних напрямах для того, щоб на випадок уклинення танків противника у глибину оборони гармати могли знищувати їх вогнем прямою наводкою.

Підступи до ВП прикривають протитанковими мінними полями. ВП повинні забезпечувати ведення вогню з великими довоpотами від основного напряму і круговий обстріл прямою наводкою.

КСП командира батареї, як правило, вибирається у безпосередній близькості від КСП командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана або дії якого підтримує.

Важливе значення в обороні має інженерне обладнання ВП і КСП, а також підготовка маршрутів маневру. Для введення противника в оману можуть обладнуватися фальшиві ВП і КСП. Для спостереження найближчих підступів до переднього краю оборони на найбільш важливому напрямі від батареї може розгортатися ПСП, на якому може знаходитися командир взводу управління або командир відділення управління. У деяких випадках для ведення розвідки на флангах, у місцях, які не спостерігаються з КСП, може розгортатися БСП.

КСП командира самохідної батареї може розгортатися на місцевості або розміщуватися в командирській машині. При розгортанні КСП на місцевості (цей варіант частіше за все має місце до переходу противника у наступ) використовується виносний комплект засобів розвідки та управління. Командирська машина при цьому розміщується в укритті на відстані, яка б забезпечувала дистанційне управління радіозасобами машин і ведення розвідки (до 500 м від КСП).

У ході маневрених дій при веденні оборонного бою КСП батареї, як правило, буде розміщуватися в командирській машині.

З метою введення противника в оману стосовно кількості артилерії і районів вогневих позицій застосовують кочівні підрозділи. До їх складу можуть призначатися гармата, взвод або батарея, як правило, самохідної артилерії. Свої завдання кочівний підрозділ виконує шляхом проведення маневру у зазначеному районі з однієї ВП на другу і ведення з них вогню з подавлення найбільш важливих цілей. Управління вогнем кочівного підрозділу здійснюється з КСП цієї самої батареї. З метою підвищення живучості кочівного підрозділу після виконання вогневого завдання необхідно негайно залишити зайняту ВП і переміститися на іншу або на місце очікування у районі іншої ВП.

Інженерне обладнання позицій кочуючих підрозділів по можливості здійснюється у повному обсязі.

Ефективність виконання вогневих завдань батареєю буде залежати від її бойових можливостей.

Бойові можливості батареї поділяють на вогневі і маневрені, які визначаються:

- організаційно-штатною структурою батареї;

- тактико-технічними характеристиками її озброєння;

- підготовкою особового складу та ін.

Вогневі можливості батареї визначаються: кількістю типових цілей (піхота, піхота укрита, артилерійська (мінометна) батарея, ПТРК, РПГ і т.д.), які може уразити батарея виділеною кількістю боєприпасів із заданою щільністю у встановлений час.

Вогневі можливості батареї при веденні загороджувального вогню визначаються величиною рубежу вогню у метрах.

Вогневі можливості залежать від: характеру цілі; потрібного ступеня її ураження; наявності часу; кількості гармат у батареї, їх ТТХ; наявності боєприпасів.

З урахуванням вищезазначеного, а також норм витрати боєприпасів (ПСіУВ) вогневі можливості батареї, яка веде стрільбу із закритих ВП, можуть бути такі:

а) 5-хвилинним вогневим нальотом знищити:

- батарею (взвод) відкрито розташованих мінометів;

- відкриту живу силу на площі 4–6 га;

б) 10-хвилинним вогневим нальотом подавити:

- батарею самохідних неброньованих або укритих причіпних гармат;

- відкриту живу силу на площі 6–12 га;

в) поставити HЗгВ на фронті до 300 м.

При стрільбі прямою наводкою батарея здатна: уразити одночасно до шести цілей.

Маневрені можливості батареї характеризуються:

- здатністю здійснювати маневр вогнем;

- здатністю здійснювати маневр підрозділами.

Маневрені можливості виражаються часовими показниками (нормативами).

Маневр вогнем полягає в його зосередженні по одній цілі або розосередженні вогню, для одночасного ураження декількох важливих цілей.

Маневр підрозділами визначається здатністю в переміщенні їх по фронту і глибині з метою створення необхідного угруповання артилерії для виконання поставлених завдань. В умовах застосування високоточної зброї і сучасних засобів розвідки маневр підрозділами суттєво впливає на підвищення живучості вогневих підрозділів.

Самохідна база гармат і командирських машин, наявність навігаційної апаратури дозволяє в короткі терміни здійснювати маневр підрозділами і підготовку батареї для стрільби в новому районі ВП. Так, на зайняття підготовленої ВП батарея 2С1 може витратити до 6 хв, тоді як батарея Д-30 – до 9 хв.

На розгортання у бойовий порядок у підготовленому районі батарея самохідних гармат, використовуючи апаратуру топопpив’язки, може витратити до 8 хв, а батарея причіпних гармат – до 14 хв. У табл. 11.1 наведені нормативи, що характеризують маневрені можливості батареї 2С3 (2С1).

таблиця 11.1 – нормативи, які характеризують маневрені можливості батареї 2С3 (2С1)

Норматив

Оцінка та час

„5”

„4”

„3”

Для взводу управління

Розгортання КСП в КМУ

5′

7′

6′

8′

7′

9′

Розгортання КСП на місцевості в підготовленому районі

8′

10′

9′

11′

10′

13′

Згортання КСП:

в КМУ

на місцевості

2′

3′

7′

9′

3′

4′

8′

10′

4′

5′

9′

12′

Для вогневих підрозділів

Зайняття підготовленої ВП

3′50″

4′50″

4′50″

5′50″

5′50″

6′50″

Залишення ВП

2′10″

2′20″

2′20″

2′30″

2′50″

3′40″

Розгортання і зайняття ВП для відбиття несподіваного нападу танків або піхоти

1′20″

1′30″

1′30″

1′40″

1′40″

1′50″

Розгортання батареї у бойовий порядок у непідготовленому районі:

Продовження табл. 11.1

з використанням гірокомпаса

11′

12′50″

12′

14′

14′20″

17′

з використанням апаратури топоприв’язки

7′40″

12′

8′

13′

9′35″

15′35″

з використанням бусолі (для всіх систем)

12′30″

16′30″

13′45″

18′

16′

21′30″

Примітки: у чисельнику - нормативи часу вдень;

у знаменнику - нормативи часу вночі

Приклад 8. Розрахувати час, необхідний артилерійському підрозділу для переміщення у новий район ВП, якщо відстань між районами L = 5 км, час на залишення ВП tзал = 2′20″, час на розгортання батареї у бойовий порядок у непідготовленому районі з використанням бусолі (для всіх систем) tрозг = 13′45″.

Розв’язання: Згідно з Курсом підготовки на 1 км мар-шу на оцінку „добре” артилерійському підрозділу необхідно tмарш = 3 хв. Тоді розраховуємо загальний час (Тпер):

Тпер = (L • tмарш) + tзал + tрозг = (5 • 3) + 2′20″ + 13′45″ = 31′05″.