1.1. Попит споживачів продукції і пропозиція товару виробниками
1.1. Попит споживачів продукції і пропозиція товару виробниками
У процесі сільськогосподарського виробництва ресурси — техніка, обладнання, будівлі, добрива, насіння, робоча сила тощо — перетворюються на готову продукцію. Менеджери мають бути добре обізнаними з цим процесом. Вони повинні знати, наприклад, на який врожай зернових можна розраховувати, якщо застосувати певну кількість добрив, насіння, пестицидів? Або який приріст маси свиней можна мати за певного кормового раціону? Чи не складається ситуація так, що можуть виникнути загрози для виробництва того чи іншого виду сільськогосподарської продукції через вплив несприятливих природних та економічних чинників? Такі та інші грунтовні знання технології і економіки сільськогосподарського виробництва є вирішальними у прийнятті обгрунтованих рішень з ефективного управління ним.
Однак виробництво не існує саме по собі. Продукція виробляється тому, що вона комусь потрібна для задоволення певних потреб. Корисність цієї продукції для суспільства більшою або меншою мірою виявляється на ринку у бажанні споживачів платити гроші за неї. Ми говоримо «більшою або меншою мірою», оскільки у діяльність ринків активно втручається держава. Проте підприємству не варто приймати рішення про виробництво того чи іншого виду продукції, поки воно не визначиться з ціною на неї і витратами на вхідні ресурси. Це досить складна проблема, розв’язання якої вимагає від менеджерів грунтовних знань про дію тих основних сил, які «працюють» на визначення ціни готової продукції та цін на сировину, з якої виробляється ця продукція. Завдяки таким знанням менеджери аграрних підприємств можуть приймати обгрунтовані рішення, регулюючи використання вхідних ресурсів виробництва, а відповідно і обсяги випуску продукції.
Попит споживачів на певний продукт та готовність виробника постачати цей продукт для продажу визначаються на ринку. Якщо ціна товару низька, споживачі купуватимуть його більше, ніж за високою ціною, а виробники, навпаки, згодні постачати на ринок більше продукції за високою ціною, ніж за низькою. Однак, хоч ціна товару є одним з найважливіших чинників, що впливають на бажання споживачів купити той чи інший товар, не менш важливими є також ціни на взаємозамінні товари. Істотним у поведінці споживачів є величина доходу, що залишається в особистому розпорядженні, а також їх вік, соціальний статус, культурний рівень. Немає сумніву, що чисельність споживачів у країні є також важливим чинником.
Результати економічних досліджень свідчать, що коли всі чинники, окрім цін, вважати незмінними, то споживачі купуватимуть товару за низькими цінами більше, ніж за високими. Цей сам по собі зрозумілий висновок підтверджується умовними даними про попит типового споживача на кавуни. Припустімо, що вони реалізуються з розрахунку на середню масу одного кавуна 4 кг за ціною від 1 грн. до 10 коп. за 1 кг (ціни наближені до сільських ринків м. Києва в ІІІ кв. 1997 р.). Залежно від ціни типовий споживач міг би купити за десять днів до 10 таких кавунів. Наведемо дані про залежність попиту на кавуни від ціни.
Ціна за 1кг кавунів, грн. 1,0 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
Попит на кавуни у
розрахунку на середню
масу одного кавуна
4 кг, шт. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Ці дані проілюстровано на рис. 1.1.
Рис.1.1. Попит типового споживача
Лінія графіка dd називається кривою попиту. Вона показує, скільки товарів чи продуктів бажає купити типовий споживач залежно від ціни. Якщо, наприклад, пропонуються кавуни за ціною 0,5 грн. за 1 кг, то споживач купить їх 5 шт. за 10 днів, а якщо за нижчу ціну, скажімо, за 40 коп. за 1 кг, то
6 шт. Коли б кавуни пропонували за вищу ціну, наприклад 60 коп., споживач відповідно зреагував би і купив лише 4 шт.
Проте наш типовий споживач не єдиний серед багатьох споживачів. Припустімо, що у великому місті чи області з населенням понад 3 млн чоловік є один мільйон сімей-споживачів і попит кожної з них такий самий, як і нашого типового споживача. Тоді попит усіх споживачів становитиме:
Ціна за 1кг кавунів, грн. 1,0 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
Попит на кавуни, млн шт. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Графічно попит усіх споживачів відображається кривою DD, яка в даному прикладі має такий самий вигляд, як і крива dd. Ці криві попиту спрямовані донизу. А це означає, що зі зниженням ціни попит зростає, а з підвищенням, навпаки, знижується.
Реакція виробників на ринкові ціни, що складаються на їхні товари, протилежна реакції споживачів. Якщо виробник сподівається на високу ціну, він відповідно на це реагуватиме — постачатиме на ринок більше товару, а якщо ціна знижується, то прийме протилежне рішення — постачатиме менше товару. Як і попит, пропозиція товару залежить від багатьох чинників: його ціни, ціни взаємозамінних та супутніх товарів, витрат на вхідні ресурси виробництва, а також умов і матеріальних засобів виробничого процесу. Але якщо всі чинники, крім ціни товару, прийняти незмінними, то виробники постачатимуть на ринок більше товару, коли ціни високі, аніж коли вони низькі.
Цей висновок проілюструємо даними про пропозицію типовим виробником кавунів, попит на який описано раніше.
Пропозиція товару типовим виробником:
Ціна за 1 кг кавунів, грн. 0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
Пропозиція товару, тис.шт. 0 4,5 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0 8,5 9,0
Показаний зв’язок між пропозицією і цінами проілюстровано на рис.1.2.
Рис.1.2. Пропозиція товару типовим
виробником
Лінія графіка ss називається кривою пропозиції. Вона показує, скільки товару згодний постачати на ринок типовий виробник залежно від ціни. Якщо, наприклад, пропонується ціна 0,4 грн. за 1 кг кавунів, то виробник постачатиме на ринок лише 6000 шт. За нижчої ціни, скажімо, 0,3 грн., він пропонуватиме на ринку лише 5500 шт. На підвищення ціни, наприклад, до 0,7 грн., виробник відреагував би збільшенням пропозиції до 7500 шт. кавунів. Проте цей типовий виробник, як і типовий споживач, є не єдиним, що вирощує кавуни.
Припустімо, що є 1000 підприємств, що вирощують кавуни і реагують на зміни цін так само, як і типовий виробник. Тоді пропозиція кавунів усіма товаровиробниками матиме такий вигляд:
Ціна за 1 кг кавунів, грн. 0,0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
Пропозиція товару, млн. шт. 0,0 4,5 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0 8,5 9,0
Графічно пропозиція усіх споживачів відображається кривою SS, яка в даному прикладі має такий самий вигляд, як і крива ss. Ці криві пропозиції спрямовані догори, тобто зі зростанням ціни виробники приймають рішення про збільшення виробництва, а отже, збільшується пропозиція товару, і навпаки.