2. 5. Суб'єкти інформаційних відносин

Частина 2 статті 200 ЦК України надає право суб'єкту відносин у сфері інформації вимагати усунення його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданими та­кими правопорушеннями. Відповідно до статті 7 Закону, суб'єктами інформаційних відносин можуть бути також інші держави, їх громадяни та юридичні особи, міжнародні ор­ганізації та особи без громадянства.

Основним суб'єктом інформаційних відносин, згідно зі статтею 38 Закону «Про інформацію», є власник інформації, який щодо об'єктів своєї власності має право здійснювати будь-які законні дії (ч. З ст. 38). Інформація є об'єктом права власності громадян, організацій (юридичних осіб) і держави (ч. 2ст. 38). Право власності на інформацію має такі підстави: створення інформації своїми силами і за свій рахунок; договір на створення інформації; договір, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи. Власник інфор­мації має право призначати особу, яка здійснює володіння, ви­користання і розпорядження інформацією, і визначати прави­ла обробки інформації та доступ до неї, а також встановлюва­ти інші умови щодо інформації. Отже, відповідно до названого Закону, суб'єктами відносин у сфері інформації є, також, власники та користувачі інформації.

Крім того, ст. 42 Закону називає, також, учасників інфор­маційних відносин, а саме: громадян, юридичних осіб або державу, які набувають передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності. Основними учасниками Закон називає авторів, споживачів, поширю­вачів інформації, визначаючи їх права та обов'язки у статтях 43 і 44. Серед найважливіших прав — право одержувати (ви­робляти, добувати), використовувати, поширювати та

зберігати інформацію у будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом. При цьому учасники інформаційних відносин зобов'язані по­важати інформаційні права інших суб'єктів; використовува­ти інформацію згідно з законом або договором (угодою); за­безпечувати додержання принципів інформаційних відно­син, передбачених статтею 5 Закону; забезпечувати доступ до інформації усім споживачам на умовах, передбачених зако­ном або угодою, зберігати її в належному стані протягом встановленого терміну і надавати іншим громадянам, юри­дичним особам або державним органам у передбаченому за­коном порядку; компенсувати шкоду, заподіяну за пору­шення законодавства про інформацію. Охорону права на інформацію та неприпустимість зловживання правом на інформацію регламентовано статтями 45 і 46 Закону.