Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.2. Міжнародні фінансові активи та їхні властивості

3.2. Міжнародні фінансові активи та їхні властивості

 

Міжнародні фінансові активи — це специфічні неречові активи (акції, облігації, векселі, казначейські зобов’язання), що обертаються на світовому фінансовому ринку і являють собою законні вимоги їхніх власників на отримання грошового доходу в майбутньому.

За допомогою міжнародних фінансових активів здійснюється передавання фінансових ресурсів від тих країн та їхніх суб’єктів, котрі мають надлишок коштів, до тих країн та їхніх резидентів, які потребують інвестицій. Осіб, які інвестують кошти в діяльність інших суб’єктів ринку, купуючи певні фінансові активи, називають інвесторами та власниками фінансових активів — акцій, облігацій, депозитів тощо. Осіб, котрі залучають вільні фінансові ресурси через випуск та продаж інвесторам фінансових активів, називають емітентами таких активів. Кожен фінансовий актив є активом інвестора — власника активу та зобов’язанням того, хто емітував даний актив.

Існує дві основні категорії фінансових інструментів світового фінансового ринку, які відрізняються надійністю щодо отримання доходу:

Інструменти власності — безстрокові інструменти, які засвідчують пайову участь інвестора в статутному фонді емітента (акціонерного товариства), тобто характеризують відносини співвласності між даним інвестором та іншими учасниками акціонерного товариства; дають право власнику на отримання доходу у вигляді дивідендів, право на частку майна товариства при його ліквідації тощо.

Інструменти позики — строкові інструменти, які відображають відносини позики між емітентом та інвестором і які пов’язані з виплатою доходу за надану емітентові позику.

Виділяють похідні інструменти (деривативи) — фінансові інструменти, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з купівлею-продажем певних фінансових чи матеріальних активів. Ціни на похідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які покладені в їх основу і називаються базовими активами (цінні папери, процентні ставки, фондові індекси, товарні ресурси, дорогоцінні метали, іноземна валюта тощо).

Фінансові інструменти світового фінансового ринку залежно від механізму нарахування доходу поділяються на:

Інструменти з фіксованим доходом — облігації, інші боргові зобов’язання з фіксованими процентними виплатами, а також привілейовані акції, за якими сплачується фіксований дивіденд.

Інструменти з плаваючим доходом — боргові зобов’язання зі змінними процентними виплатами та прості акції, оскільки дивідендні виплати за ними наперед не визначені й залежать від розміру прибутку, отриманого фірмою протягом звітного періоду.

Коли приймається рішення щодо інвестування коштів, то учасник ринку аналізує властивості фінансового активу. Наслідком проведеного аналізу може бути вкладення коштів у даний актив, або для інвестування вибирається інший актив.

До характеристик фінансових активів світового фінансового ринку можна віднести:

термін обігу — проміжок часу до кінцевого платежу або до вимоги ліквідації (погашення) фінансового активу. Активи бувають:

короткострокові — з терміном обігу до одного року;

середньострокові — від одного до чотирьох-п’яти років;

довгострокові — від п’яти до десяти і більше років.

ліквідність — можливість швидкого перетворення активу на готівку без значних втрат;

дохідність — розраховується, як правило, у вигляді річної процентної ставки. При цьому розрізняють:

номінальну ставку доходу — дохід у грошовому виразі, отриманий з однієї грошової одиниці вкладень, тобто абсолютний дохід, отриманий від інвестування коштів у фінансовий актив, абсолютну плату за використання коштів;

реальну ставку доходу — дорівнює номінальній ставці доходу за вирахуванням темпів інфляції;

дохід по активу — очікувані грошові потоки по ньому, тобто процентні, дивідендні виплати, а також суми, отримані від погашення чи перепродажу фінансового активу іншим учасникам ринку;

подільність — мінімальний обсяг активу, який можна купити чи продати на ринку;

ризикованість — невизначеність, пов’язана з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому;

механізм оподаткування — визначає, у який спосіб та за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та перепродажу фінансового активу;

конвертованість — перетворення фінансового активу на інший фінансовий актив (установлюється в умовах випуску);

комплексність — можливість бути сукупністю кількох простих активів;

валюта платежу — валюта, в якій здійснюються виплати за тим чи іншим фінансовим активом;

поворотність — відображає розмір витрат обігу або сукупних витрат з інвестування в певний фінансовий актив та перетворення цього активу на готівку.