Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки

3.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки

 

Будь-який інвестиційний проект може бути повністю описаний через грошові потоки, які він породжує. Грошовий потік (або потік грошових коштів, чи потік готівки (Cash flow)) — це платіж, що отриманий чи зроблений. Потік грошових коштів має три важливі характеристики: 1) розмір, чи величина; 2) напрям; 3) час.

Міжнародні валютно-фінансові потоки — це потоки інозем­них валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства.

Міжнародні фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і міжкраїновий перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими суб’єктами світового ринку. Вони дають уявлення про стан кон’юнктури, яка служить орієнтиром для прийняття рішення менеджерами.

Серед факторів, що впливають на рух міжнародних фінансових потоків слід назвати: стан економіки; структурна перебудова економіки; масштабне перенесення за кордон низькотехнологічних виробництв; взаємна лібералізація торгівлі країн — учасниць ВТО/ГАТТ; розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок між державами; збільшення масштабів незбалансованості міжнародних розрахунків; переважання вивезення капіталу над торгівлею товарами та послугами.

Серед основних каналів руху світових фінансових потоків можна назвати такі:

валютне, кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів (у тому числі особливий товар золото) і послуг;

валютні операції;

операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами;

зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал;

перерозподіл частини національного доходу через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, та внесків держав у міжнародні організації тощо.

Існує класифікація міжнародних валютно-фінансових потоків, за такими ознаками:

за типом економічної взаємодії:

зовнішньоторговельні (опосередковують торгівлю товарами та послугами, поточні операції);

капітальні (кредитно-інвестиційну діяльність);

спекулятивні (не мають зв’язку з виробничою діяльністю);

балансуючі (урівноваження зовнішніх платежів і розрахунків країн);

за видами економічної діяльності:

розрахунки за товари;

розрахунки за послуги;

поточні та капітальні трансферти у грошовій формі;

коротко-, середньо- та довгострокові кредити;

прямі та портфельні інвестиції;

потоки резервних активів;

за ознакою часу:

потоки короткострокового капіталу;

потоки середньо- та довгострокового капіталу.

за характером власності їхніх джерел:

приватні джерела потоків — це ресурси міжнародних банків, багатонаціональних корпорацій, фізичних осіб тощо;

офіційні джерела потоків — це ресурси урядів країн та міжнародних і офіційних організацій.

Розподіл валютно-фінансових потоків залежно від джерел на приватні та офіційні впливає на формування валютно-фінансових потоків таких основних типів:

валютно-фінансові потоки, спрямовані з приватних джерел у приватну власність;

валютно-фінансові потоки, спрямовані з офіційних джерел у приватну власність;

валютно-фінансові потоки, спрямовані з приватних джерел в офіційну власність;

валютно-фінансові потоки, спрямовані з офіційних джерел в офіційну власність.

Отже, можна зробити висновок, що фінансові ресурси світу є наймобільнішим видом світових економічних ресурсів, перебувають у постійному русі, перерозподіляючись між різними учасниками міжнародних економічних відносин. Рух фінансових ресурсів має певний механізм, що визначається міжнародним порядком, який установлюється на основі міжнародних угод та домовленостей, так і дією економічних законів. А фінансові потоки концентроване вираження дістають у сукупності фінансових ринків та фінансових інституцій.